ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2002 Справа N 2-15/3858-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Усенко Є.А,
суддів Жаботиної Г.В., Глос О.І.
у відкритому судовому засіданні, розглянувши касаційні скарги
Відкритого акціонерного товариства ”Агропромбуд” та Державної
податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
про перегляд у касаційному порядку постанови Севастопольського
апеляційного господарського суду від 25.06.2002р.
у справі № 2-15/3858-2002
за позовом Відкритого акціонерного товариства ”Агропромбуд”
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної
Республіки Крим
про визнання недійсним рішення,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
01.04.-09.04.2002р. (суддя Т.В.Дадинська) позов задоволено,
визнане недійсним рішення Державної податкової інспекції у м.
Сімферополі № 289-23-7-01353172/1423 від 04.02.2002р. в частині
стягнення донарахованого податку на прибуток у розмірі
33500грн., податку на додану вартість у розмірі 15083грн.,
застосовано штрафні санкції по податку на прибуток у розмірі
8065грн. та по податку на додану вартість у розмірі 3771грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 25.06.2002р. (судді І.В.Черткова, Л.Н.Заплава, Т.П. Фенько)
рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від
01.04.-09.04.2002р. змінено: визнане недійсним рішення Державної
податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
від 04.02.2002р. № 289-23-7-01353172/1423 в частині нарахування
податку на прибуток у розмірі 3100грн. та застосування
фінансових санкцій у сумі 465грн., податку на додану вартість у
розмірі 8065грн. та застосування фінансових санкцій у сумі
3771грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 25.06.2002р., Державна податкова
інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим просить її
скасувати, посилаючись на те, що апеляційним господарським судом
порушено п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та п. п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п. 4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Не погодилось з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 26.06.2002р. і Відкрите акціонерне
товариство ”Агропромбуд”. Посилаючись на порушення апеляційним
господарським судом норм матеріального права, Відкрите
акціонерне товариство ”Агропромбуд” просить скасувати
постановлене апеляційним господарським судом рішення та залишити
в силі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим
від 01.04.-09.04.2002р.
Розглянувши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, Вищий господарський
суд України дійшов висновку щодо задоволення касаційної скарги
Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної
Республіки Крим та часткового задоволення касаційної скарги
Відкритого акціонерного товариства ”Агропромбуд”.
Відповідачем здійснено перевірку позивача щодо додержання вимог
податкового законодавства в період з 01.07.2000р. по
30.09.2001р. про що складено акт, на підставі якого прийнято
рішення № 289-23-7-01353172/1423 від 04.02.2002р. Зазначеним
рішенням позивачу донараховано податкові зобов’язання та
застосовано фінансові санкції.
Позивачем оспорюється рішення відповідача в частині
донарахування податку на прибуток у розмірі 33500грн. і
застосування фінансових санкцій по податку на прибуток у сумі
8065грн., донарахування податку на додану вартість у розмірі
15083грн. та фінансові санкції по податку на додану вартість у
сумі 3771грн.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що підставою для
нарахування податку на прибуток за третій квартал 2001р. у
розмірі 3100грн. та податку на додану вартість за вересень
2001р. став факт наявності у позивача кредиторської
заборгованості у сумі 122700грн., по якій збіг строк позовної
давності, в зв’язку з чим позивач мав включити дану суму до
складу валових доходів та факт наявності дебіторської
заборгованості у сумі 112500грн., по якій закінчився строк
позовної давності, в зв’язку з чим дана заборгованість мала бути
включена позивачем до складу валових витрат.
Згідно п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валовий доход
включає суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої
платником податку в звітному періоді. Відповідно до п. 1.22 ст.
1 вищеназваного Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
безповоротна фінансова
допомога – це сума заборгованості платника податку перед іншою
юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після
закінчення строку позовної давності. Отже, для встановлення
статусу кредиторської заборгованості як безповоротної фінансової
допомоги, апеляційний господарський суд у встановленому законом
порядку на підставі відповідних доказів, зобов’язаний був
встановити перед якою особою, яка сума боргу не була сплачена
позивачем та коли за цим боргом збіг строк позовної давності.
Згідно п. п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу
валових витрат включаються суми заборгованості, стосовно яких
закінчився строк позовної давності. Отже, для включення сум
заборгованості до складу валових витрат позивача попередні
судові інстанції у встановленому законом порядку на підставі
відповідних доказів зобов’язані були встановити з яких
зобов’язань випливає заборгованість у сумі 112500грн. та факт
закінчення строку позовної давності по даним грошовим
зобов’язанням.
Місцевий господарський суд та апеляційний господарський суд на
підставі акту попередньої перевірки позивача відповідачем
встановили факт збігу строку позовної давності щодо
кредиторської та дебіторської заборгованості.
Згідно ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
Підстави виникнення цивільних прав і обов’язків визначені ст. 4
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Таким чином, на підставі встановлених
вищенаведеною правовою нормою засобів доказування місцевий
господарський суд та апеляційний господарський суд мали
встановити факт закінчення строку позовної давності по
відповідним зобов’язання.
Обовязок господарського суду всебічно, повно і обєктивно
розглянути в судовому процесі всі обставини справи у їх
сукупності, керуючись законом, покладено на господарський суд
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Невиконання встановлених
вищезгаданою правовою нормою вимог є її порушенням, а от же,
підставою для скасування рішення місцевого господарського суду
та постанови апеляційного господарського суду.
Враховуючи, що порядок розгляду касаційної скарги у касаційній
інстанції, встановлений ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
надає права касаційній інстанції на здійснення процесуальних
дій, повязаних із встановленням обставин справи та їх
доказуванням, а рішенням місцевого господарського суду та
постановою апеляційного господарського суду відповідні обставини
не встановлено, то дана справа підлягає передачі до місцевого
господарського суду на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
Автономної Республіки Крим задовольнити.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
”Агропромбуд” задовольнити частково.
Скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим
від 01.04.-09.04.2002р. та постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 25.06.2002р. у справі № 2-
15/3858-2002, справу передати на новий розгляд до Господарського
суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий - суддя Усенко Є.А.
судді Жаботина Г.В.
Глос О.І.