Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2002 року
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого
суддів
розглянула у відкритому засіданні касаційну скаргу Державної
податкової інспекції у м. Луцьку (надалі ДПІ у м. Луцьку)
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
ХХ.05.2002 у справі № 000 господарського суду Волинської області
за позовом ДПІ у м. Луцьку
до - товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
- підприємства "УУУ"
про визнання угод недійсними.
В засіданні взяли участь представники позивача: не з'явилися;
відповідачів: не з явилися.
Колегія суддів врахувала неявку представників сторін у судове
засідання.
Разом з тим, беручи до уваги суть спору, а також те, що ухвалами
від ХХ.08.2002 та ХХ.10.2002 до сторін двічі було доведено, що їх
нез'явлення у судове засідання касаційної інстанції не тягне за
собою перенесення розгляду справи на інші строки, а також не
перешкоджає розгляду справи по суті, колегія суддів визнала за
можливе розглянути справи за відсутності представників сторін.
Колегія суддів відзначає, що до початку розгляду справи по суті
представник ТОВ "ХХХ" за довіреністю М., посилаючись на
розпорядження Луцької районної державної адміністрації від
ХХ.09.2002 № 2 про скасування державної реєстрації суб'єкта
підприємницької діяльності - ТОВ "ХХХ" (копію додано до матеріалів
справи), заявив клопотання про припинення провадження у справі на
підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Однак колегія
суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 34 Закону України від
27.03.91 № 887-ХІІ "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
підприємство вважається ліквідованим з моменту виключення його з
державного реєстру України. Доказів такого виключення стороною не
надано, а тому зазначене клопотання підлягає відхиленню.
Рішенням господарського суду Волинської області від ХХ.11.2001
позов задоволене повністю. Визнано недійсною угоду від ХХ.06.2000
про зміну і доповнення договору № 1 від ХХ.06.2000 як таку, що
суперечить інтересам держави і суспільства.
Рішення мотивоване зокрема тим, що розрахунок коригування
кількісних і вартісних показників від ХХ.12.2000, в якому ТОВ
"ХХХ" коригує обсяги наданих підприємству "УУУ" згідно угоди від
ХХ.05.2000 послуг в сторону зменшення, акти перевірок від
ХХ.12.2000, від ХХ.03.2001 свідчать про те, що угода від
ХХ.06.2000 про зміну і доповнення договору № 1 від ХХ.06.2000, в
який внесено зміни щодо вартості оплати наданих послуг в сторону
зменшення, укладено з метою приховування від оподаткування
доходів, отриманих від наданих послуг, що суперечить інтересам
держави і суспільства. Умисел настання наслідків у вигляді
приховування доходів від оподаткування належав ТОВ "ХХХ", яке з
урахуванням угоди від ХХ.06.2000, переслідувало мету на зменшення
податкового зобов'язання.
Угодою від ХХ.06.2000, укладеною між ТОВ "ХХХ" та підприємством
"УУУ" змінено п. 4.1 договору № 1 від ХХ.06.2000 і викладено в
новій редакції. За новою редакцією зменшено вартість розцінок
виконавця, які замовник зобов'язаний сплатити за надані послуги по
зберіганню масла, виходячи з розрахунку 0,20 грн. за один
тонно-день. ТОВ "ХХХ" ХХ.11.2000 виписало підприємству "УУУ"
рахунок № 8 за надані послуги по зберіганню масла, в якому
зазначені періоди надання послуг підприємству за період з
ХХ.05.2000 по ХХ.11.2000 всього на суму 97 135,97 грн., крім того
податок на додану вартість - 19427,19 грн. Згідно з п. 7.3.1 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від
03.04.97 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення податкових зобов'язань при
продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на
податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій,
що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на
банківський рахунок платника податків як оплата товарів (робіт,
послуг), а у випадку продажу товарів за готівкові кошти - дата
оприбуткування їх в касі платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата
оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)
платником податків. По наданих товариством "ХХХ" послугах звітний
період за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2000 року на
день перевірки вже наступив. Згідно з актом № 1 від ХХ.03.2001
"Про результати додаткової перевірки до акту перевірки № 1 від
ХХ.12.2000р." до початку перевірки, яка проводилась в період з
ХХ.12.2000 по ХХ.12.2000, податковий орган не було повідомлено про
виявлений факт заниження податку і не було пред'явлено угоду від
ХХ.06.2000 про зміну і доповнення договору № 1 від ХХ.06.2000.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
ХХ.05.2002 вказане рішення господарського суду скасоване, в позові
відмовлено.
З прийнятою постановою не погоджується ДПІ у м. Луцьку, яка
оскаржила її в порядку касації, посилаючись, зокрема, на те, при
розгляді справи апеляційним судом мало місце неправильне
з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність
висновків, викладених у постанові, обставинам справи та
неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та додані до неї
документи, колегія суддів встановила наступне.
ТОВ "ХХХ" та підприємство "УУУ" уклали договір від ХХ.06.2000 № 1
про відповідальне зберігання масла селянського. За згодою сторін
між ТОВ "ХХХ" та підприємством "УУУ" укладена додаткова угода від
ХХ.06.2000 про зміну і доповнення договору № 1 від ХХ.06.2000,
якою сторони внесли зміни до п. 4.1 договору, змінивши вартість
розцінок, виходячи з розрахунку 0,20 грн. за один тонно-день.
Угодою про зміну та доповнення договору № 1 від ХХ.06.2000 сторони
змінили п. 4.4 договору. Згідно з новою редакцією пункту 4.4
договору плата за надані виконавцем послуги проводиться Замовником
в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця в
термін до ХХ.12.2000 згідно з наданими рахунками виконавця.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ХХХ" ХХ.11.2000 був
виписаний рахунок № 8, а також податкові накладні № 6 від
ХХ.01.2000 на загальну суму 116563,16 грн., в тому числі податок
на додану вартість (надалі - ПДВ) 19427,19 грн. Дана сума ПДВ була
включена в загальну суму податкового зобов'язання. У відповідності
до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення податкового зобов'язання
є дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт
(послуг) платником податку.
У зв'язку з тим, що документом, який засвідчує факт виконаних
робіт, є рахунок № 8 від ХХ.11.2000р. зобов'язання у ТОВ "ХХХ"
виникло з ХХ.11.2000. У зв'язку з внесеними змінами до договору №
1 від ХХ.06.2000 про зменшення вартості розцінок за надані послуги
у відповідності до п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на
додану вартість" та керуючись п. 20 Порядку заповнення податкової
накладної, затвердженого наказом ДПА України від 08.10.98 № 469
( z0691-98 ) (z0691-98)
, ТОВ "ХХХ" виписало розрахунок коригувань № 3 до
податкової накладної № 6 від ХХХ.11.2000, зменшивши суму
податкового зобов'язання у декларації по ПДВ за грудень 2000 року.
Колегія суддів враховує, що відповідно до вимог ст. 153 Цивільного
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
договір вважається укладеним тоді,
коли між сторонами в належній у потрібних випадках формі досягнуто
згоди по всіх істотних умовах. Для договорів про надання послуг
умова про вартість наданих послуг є суттєвою. Враховуючи специфіку
договорів про надання послуг, вартість надання послуг повинна бути
обов'язково зазначена в договорі виходячи, навіть, з орієнтовної
вартості послуг. В разі зміни вартості наданих послуг, в договір
вносяться про це відповідні зміни.
Як встановив апеляційний суд та підтверджено матеріалами справи,
угода укладена у відповідності до вимог законодавства. Внесення
змін до договору № 1 від ХХ.06.2000 про зміну вартості наданих
послуг передбачено договором і не суперечить цивільному
законодавству. Апеляційним судом також встановлено, що внаслідок
неналежного зберігання масла якісні властивості останнього були
погіршені, що стало причиною зменшення товариством "ХХХ" вартості
наданих послуг. В рахунку № 8 від ХХ.01.2000 про вартість наданих
послуг бухгалтером товариства була допущена арифметична помилка,
яка була виправлена в розрахунку коригуванні № 3 до податкової
накладної як це передбачено п. 20 Порядку заповнення податкової
накладної, затвердженого наказом ДПА України від 08.10.98 № 469
( z0691-98 ) (z0691-98)
.
Апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позивачем не
доведено факт невідповідності угоди про внесення змін і доповнень
до договору № 1 від ХХ.06.2000, укладеної між ТОВ "ХХХ" та
підприємством "УУУ" ХХ.11.2000 чинному законодавству.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на
власний ризик діяльність, яка здійснюється з метою одержання
прибутку. Рішення ТОВ "ХХХ" та підприємства "УУУ" про зміну
вартості наданих послуг не суперечить чинному законодавству. Крім
того апеляційна інстанція встановила, що позивачем не подано
доказів спрямованості укладеної та виконаної угоди на порушення
податкового законодавства, а тому апеляційний суд обгрунтовано
дійшов висновку, що зменшення нарахування суми ПДВ не є підставою
для визнання угоди недійсною. Відповідно до ст. 49 Цивільного
кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є угода, укладена з метою суперечною
інтересам держави і суспільства. Будь-яких доказів щодо
відповідної мети укладеної сторонами угоди позивачем не надано.
Крім того апеляційна інстанція врахувала ту підтверджену
обставину, що всі зміни до договору № 1 від ХХ.06.2000 були надані
під час перевірки, але не були перевіряючими взяті до уваги, хоча
при проведенні зустрічної перевірки підприємства "УУУ"
перевіряючими враховані зміни до договору №1 від ХХ.06.2000, якими
зменшувалась вартість наданих послуг, про що свідчить довідка ДПІ
у м. Луцьку № 2 від ХХ.02.2001.
При цьому колегія суддів не може взяти до уваги більшість
аргументів ДПІ у м. Луцьку, викладених в касаційній скарзі,
оскільки на підтвердження своїх вимог скаржник ставить питання про
необхідність встановлення чи підтвердження обставин справи та
додаткову перевірку доказів чи визначення переваги одних доказів
над іншими, що, відповідно до ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, виходить за межі касаційного оскарження.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів
не вбачає підстав для скасування постанови Львівського
апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 80, 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання ТОВ "ХХХ" про припинення провадження у справі
відхилити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
ХХ.05.2002 у справі господарського суду Волинської області № 000
залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової
інспекції у м. Луцьку - без задоволення.