ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2002 Справа N Б-1635/2-23
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Черногуза Ф.Ф.,
суддів: Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.
розглянув в судовому засіданні
касаційну скаргу Державного комунального підприємства
“Харківкомуночиствод”
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 28.08.2002
у справі № Б-1635/2-23
господарського суду Харківської області
за заявою Державного комунального підприємства
каналізаційного господарства
“Харківкомуночиствод”
до Харківського обласного виробничого об’єднання
теплових мереж “Харківтеплоенерго”, м. Харків
за участю Харківської обласної Ради
Про визнання банкрутом.
В засіданні взяли участь представники
- кредитора: Базунов М.Ю., Котляр П. М., Токарев С.В.
- боржника: Басарт Л.А.
Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства “Харківкомуночиствод” (далі – ДКП “Харківкомуночиствод”) звернулося до господарського суду Харківської області з заявою про визнання банкрутом Харківське обласне виробниче об’єднання теплових мереж “Харківтеплоенерго” (далі – ХОВО “Харківтеплоенерго”) з мотивів того, що на протязі більш ніж трьох місяців з дня пред’явлення до виконання безспірних вимог кредитора, боржник не виконав свій обов’язок по їх сплаті.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2002 провадження по справі зупинялося в зв’язку з призначенням експертизи фінансового стану підприємства.
В зв’язку з тривалим неподанням суду висновків експертизи фінансового стану підприємства, ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2002 справа була призначена до слухання у підготовчому засіданні суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Лащенко Л.Д.) від 02.07.2002 провадження у справі було поновлено; зобов’язано ДКП “Харківкомуночиствод” опублікувати оголошення про порушення справи про банкрутство ХОВО “Харківтеплоенерго”; встановлено розмір грошових вимог ДКП “Харківкомуночиствод” у сумі 7 232 904, 60 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна Оковіту В.Я.; зобов’язано розпорядника майна скласти та подати на затвердження суду реєстр вимог кредиторів та виконати інші обов’язки, передбачені п. 9 ст. 13, п. 5 ст. 3- 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) ; разом з керівником боржника здійснити інвентаризацію всіх активів боржника; визначено дату попереднього засідання суду та засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію, чи про припинення провадження у справі, чи прийнято постанову про визнання боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
ХОВО “Харківтеплоенерго”, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати та припинити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) .
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.02 (гол., суддя Удовиченко О.С., судді Бур’янова С.С., Афанасьєв В.В.) апеляційна скарга була задоволена; ухвала господарського суду Харківської області від 02.07.2002 скасована та провадження у справі № Б-1635/2-23 припинено. Стягнуто з ДКП “Харківкомуночиствод” 42,50 грн. державного мита, сплаченого ХОВО “Харківтеплоенерго” за подачу апеляційної скарги.
Харківський апеляційний господарський суд виходив з того, що п. 7 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12), не ставить факт незастосування положень вказаного закону до підприємств, що є об’єктами права комунальної власності, в залежність від того, прийнято відповідне рішення до порушення провадження у справі чи після. Судом зроблено висновок, що з моменту прийняття Харківською обласною радою рішення про незастосування положень вказаного Закону до підприємств, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, цей Закон застосовуватися не повинен, а провадження у справі підлягає припиненню.
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ДКП “Харківкомуночиствод” звернулося з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін, доповідь судді Михайлюка М.В., Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.
Харківський апеляційний господарський суд встановив, що Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 26.03.1999 № 212 “Про повноваження з управління державним та комунальним майном” затверджено перелік майна, що є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст області, до якого включено ХОВО “Харківтеплоенерго”. П. 2.2 розділу першого Статуту ХОВО “Харківтеплоенерго” передбачає, що за формою власності він є загальною спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Харківської області. Судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що ХОВО “Харківтеплоенерго” є об’єктом права комунальної власності, повноваження володіння, користування, розпорядження яким територіальні громади реалізують через орган місцевого самоврядування – Харківську обласну раду.
21.05.2002 Харківська обласна рада прийняла рішення “Про питання щодо застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) до комунальних підприємств, які є об’єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області”, яким встановила, що положення вищезазначеного закону не застосовуються до комунальних підприємств, які перебувають у спільній власності, в тому числі ХОВО “Харківтеплоенерго”.
Відповідно до ст. 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (1798-12) ) та іншими законодавчими актами.
Приписи п. 7 ст. 5 Закону про неплатоспроможність встановлюють, що положення зазначеного Закону не застосовуються до юридичних осіб – підприємств, що є об’єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.
В ухвалі господарського суду Харківської області від 02.07.2002 про поновлення провадження у справі суд зробив помилковий висновок про те, що, оскільки провадження по справі порушено ще 07.02.2002, а друга сесія 24 скликання обласної Ради прийняла зазначене рішення лише 21.05.2002, припинення провадження у справі на підставі п. 7 ст. 5 Закону про неплатоспроможність, є неможливим.
Питання про незастосування Закону про неплатоспроможність до підприємств, що належать до комунальної власності, почало розглядатися Харківською обласною радою та її органами ще у січні 2002 року. На засіданні постійної комісії з питань паливно- енергетичного комплексу, комунальної власності, будівництва та житлово-комунального господарства 09.01.2002 було розглянуто питання щодо банкрутства ХОВО “Харківтеплоенерго”, та прийнято рішення про незастосування до нього положень вказаного Закону. Після утворення 06.04.2002 постійних комісій у новому складі, було розглянуто проект відповідного рішення та рекомендовано його для затвердження на пленарному засіданні. Таким чином, з незалежних від боржника обставин лише після зазначеної процедури, 21.05.2002 друга сесія 24 скликання Харківської обласної Ради прийняла рішення “Про питання щодо застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) до комунальних підприємств, які є об’єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області”.
Як правомірно зазначено в оскаржуваній постанові Харківського апеляційного господарського суду, норма п. 7 ст. 5 Закону про неплатоспроможність не ставить факт незастосування положень вказаного закону до підприємств, що є об’єктами права комунальної власності, в залежність від того, прийняте відповідне рішення до порушення провадження у справі, чи після. Закон не містить норми, яка б вимагала наявність такого рішення ради органу місцевого самоврядування до дня порушення провадження у справі про банкрутство, тому у разі прийняття такого рішення до моменту визнання підприємства банкрутом, суд не повинен застосовувати процедуру банкрутства до комунального підприємства.
Таким чином, після прийняття Харківською обласною радою рішення про незастосування положень Закону про неплатоспроможність до підприємств, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, вказаний Закон до відповідача у справі застосовуватися не повинен.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про порушення господарським судом Харківської області приписів п. 7 ст. 5 Закону про неплатоспроможність, є обґрунтованим.
За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111- 11, п. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12), суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державного комунального підприємства "Харківкомуночиствод” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2002 у справі № Б-1635/2-23 господарського суду Харківської області залишити без задоволення.
2. Постанову від 28.08.2002 Харківського апеляційного господарського суду у даній справі залишити без змін.
Головуючий
Ф.Черногуз
судді:
М.Михайлюк
Л.Невдашенко