ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2002 Справа N 861-9/77
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., -головуючого,
за участю Хандуріна М.І.,
представників Черкащенка М.М.,
від позивача: не з’явилися
від відповідача: не з’явилися
розглянувши у Сумської обласної державної станції
відкритому судовому захисту рослин
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 10.09.02
у справі господарського Сумської області
суду
за позовом Сумської обласної державної станції
захисту рослин
до Дочірнього підприємства Державної
акціонерної компанії “Хліб України”
“Сумський комбінат хлібопродуктів”
Про стягнення 236 100 грн.
В С Т А Н О В И В:
Справа в судах розглядалась неодноразово і останнім рішенням
господарського суду Сумської області від 25.06.02 в задоволенні
позову Сумської обласної державної станції захисту рослин до
Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб
України” “Сумський комбінат хлібопродуктів” про стягнення на
майно на суму 236 100 грн. – відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
10.09.02 вищевказане рішення залишено без змін.
Сумська обласна державна станція захисту рослин у поданій
касаційній скарзі просить постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 10.09.02 та рішення господарського суду
Сумської області від 25.06.02 скасувати та прийняти нове рішення
у справі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на
те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми
матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття
незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення не ґрунтується на всебічному,
повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають
суттєве значення для вирішення спору.
Відмову в задоволенні позовних вимог суди мотивували тим, що між
сторонами відсутні договірні відносини, а лист відповідача № 68
від 07.01.99 не відповідає вимогам ст. 8 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія не може погодитись з таким висновком судів
попередніх інстанцій.
Судами не встановлена правова природа правовідносин, які виникли
між сторонами.
Відповідно до вимог ст. 4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
цивільні права і обов’язки виникають також і
з адміністративних актів.
Судами першої інстанції не дана належна юридична оцінка
розпорядженню голови обласної державної адміністрації № 61 від
24.02.97 “Про задоволення регіональних потреб у
сільськогосподарській продукції в 1997 році”, не встановлено за
яких підстав здійснювалась поставка засобів захисту рослин і хто
повинен був розраховуватись за поставлену продукцію.
Судова колегія не може погодитись з висновками судів попередніх
інстанцій в тій частині, що відповідь на претензію не відповідає
вимогам ст. 8 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки суди не зазначили в чому конкретно полягає
невідповідність.
Крім того, даним листом відповідач безапеляційно визнав борг на
суму 236 100 грн.(а.с.7).
Даній обставині судами належної юридичної оцінки не дано, а суд
першої інстанції безпідставно зазначив, що відповідач претензію
не визнав.
Крім того, в порушення вимог ст. 24 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційним судом не
вирішено питання про залучення до участі у справі належного
відповідача, якщо таким не є ДП ДАК “Хліб України”.
Судова колегія зазначає, що судові рішення попередніх інстанцій
ґрунтуються на доказах, що не відповідають вимогам ст. 36
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин попередні рішення судових інстанцій підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду належить вжити заходів, щодо
всебічного, повного, об’єктивного вирішення спору, перевірити як
доводи позивача так і доводи відповідача та постановити
обґрунтоване законне рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
10.09.02 та рішення господарського суду Сумської області від
25.06.02 у справі № 861-9/77 скасувати.
Справу направити на новий розгляд господарському суду Сумської
області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І.Хандурін
М.М.Черкащенко