ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2002 Справа N 8/898
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.
– головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П. ,
за участю представників сторін:
позивача: Василюк Л.М.,
відповідача: Карелова М.І., Кириленко С.А.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Донбасгеологія”, м. Артемівськ Донецької області (далі – ВАТ
“Донбасгеологія”)
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
30.07.2002
зі справи № 8/898
за позовом ВАТ “Донбасгеологія”
до Донецького державного регіонального геологічного підприємства
“Донецькгеологія” (далі – підприємство)
про стягнення 295 251, 79 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.04.2002
(суддя Ємельянов А.С.) у задоволенні позову відмовлено з огляду
на недоведеність відповідними доказами порушення підприємством
зобов’язань стосовно оплати виконаних геологорозвідувальних
робіт і неправомірністю у зв’язку з цим вимог щодо стягнення
пені і відшкодування збитків. Крім того, судові інстанції
послались на помилковість зазначення позивачем статті 214
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
як підстави для
нарахування і стягнення пені.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
30.07.2002, прийнятою колегією суддів у складі: Скакун О.А. –
головуючий, суддів Колядко Т.М. і Мирошниченка С.В., рішення
господарського суду Донецької області зі справи залишено без
зміни з тих же підстав.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ
“Донбасгеологія” посилається на порушення судовими інстанціями
норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 151,
165, 214 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. На
думку скаржника, судовими інстанціями не враховано: обставини,
пов’язані з реорганізацією галузі “Геологія і розвідка надр”
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.97
№ 1242; строк дії укладеного з підприємством договору підряду
від 10.06.98 № 3 і заснований на державному замовленні характер
зобов’язань сторін; зміст вимог стосовно сплати трьох процентів
річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, що
грунтуються на статті 214 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, відповідно до якої боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних з
простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений
інший розмір процентів. З урахуванням наведеного скаржник
просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а позов
задовольнити.
Підприємство у відзиві на касаційну скаргу проти викладених
доводів ВАТ “Донбасгеологія” заперечує, посилаючись на
відповідність прийнятих зі справи судових актів вимогам закону.
Перевіривши правильність застосування судовими інстанціями норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність скасування судових актів зі справи і
направлення справи на новий розгляд з огляду на таке.
ВАТ “Донбасгеологія” заявлені вимоги про стягнення з відповідача
295 251,79 грн., у тому числі 217 897,21 грн. вартості
геологорозвідувальних робіт, виконаних у період з 01.01.98 до
31.12.98 за договорами підряду від 10.06.98 № 2 і № 3, 12 787,
28 грн. пені у розмірі трьох процентів річних від суми боргу і
64 567,30 грн. збитків, пов’язаних з несвоєчасно виплатою
заробітної плати.
Висновки судових інстанцій у справі щодо неправомірності і
необґрунтованості позовних вимог ВАТ “Донбасгеологія” засновані
на тому, що:
- договори підряду № 2 і № 3 укладено 10.06.98, а позивач
просить стягнути заборгованість, що виникла у період з 01.01.98
до 31.12.98;
- відповідно до статті 151 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов’язання виникають з договору, а тому
зобов’язання за договорами підряду не можуть виникнути раніше,
ніж такі договори укладено;
- частину геологорозвідувальних робіт виконано до здійснення
державної реєстрації відповідача як юридичної особи;
- позивач посилається на акти обміру виконаних
геологорозвідувальних робіт, частину яких складено не на
підставі зазначених договорів;
- статтею 214 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено стягнення не пені за несвоєчасне виконання
договірних зобов’язань, а трьох процентів річних за прострочення
виконання боржником грошового зобов’язання;
- стягнення збитків, розрахованих як компенсація робітникам
втрати заробітної плати, суперечить чинному законодавству.
Проте зазначені висновки судових інстанцій у справі не
ґрунтуються на повному встановленні обставини справи, і, крім
того, їм дана неправильна юридична оцінка, що пов’язано з таким.
Судами першої і апеляційної інстанцій не перевірено посилання
позивача на обставини щодо правонаступництва, пов’язаного з
реорганізацією ДГП “Донбасгеологія” і створенням відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.97 № 1242 “Про
реорганізацію галузі ”Геологія і розвідка надр” Донецького
державного геологічного підприємства “Донецькгеологія”. Договір
№ 3 не містить дати його укладення, проте суди без відповідної
правової оцінки цієї обставини зазначили, що договір укладено
10.06.98. Судовими інстанціями не досліджено додатків до
договорів № 2 і № 3 щодо того, чи передбачалося договорами, на
кі ВАТ “Донбасгеологія” посилається як на підставу своїх вимог,
виконання геологорозвідувальних робіт, зазначених в актах форми
2-гр, а також чи була зазначена в названих додатках їх
кошторисна вартість. З’ясування цих обставин має значення для
визначення грошових зобов’язань підприємства.
Водночас судами першої і апеляційної інстанцій допущено помилку
в юридичній кваліфікації позовних вимог у частині стягнення пені
у сумі 12 787,28 грн. З матеріалів справи вбачається, що ВАТ
“Донбасгеологія” хоча і визначає цю суму як пеню, проте
розраховує її як три процента річних відповідно до статті 214
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
за 714 днів
прострочення виконання грошового зобов’язання.
У зв'язку з висновком про помилковість посилання позивача на
статтю 214 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
як
підставу стягнення 12 787,28 грн. судові інстанції у справі не
вважали за необхідне давати оцінку правильності розрахунку цієї
суми. Однак з урахуванням помилковості такого висновку
відповідний розрахунок має бути перевірений під час нового
розгляду справи.
Правова оцінка вимог позивача щодо стягнення збитків надана
судами першої і апеляційної інстанцій без урахуванням приписів
статті 214 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
щодо
майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання
грошового зобов’язання у вигляді сплати суми боргу з врахуванням
встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання
зобов’язання.
У постанові суду апеляційної інстанції неправильно зазначено
назву суду першої інстанції.
З огляду на викладене відсутні підстави для висновку щодо
правильного застосування судовими інстанціями норм матеріального
права і повноти встановлення ними обставин, що мають суттєве
значення для вирішення спору.
У новому розгляді справи слід з’ясувати обставини, пов’язані з
правонаступництвом сторін за наслідками відповідної
реорганізації ДГП “Донбасгеологія” і створення підприємства, і в
зв'язку з цим встановити права та обов’язки сторін за договорами
№ 2 і № 3. Необхідно також витребувати і дослідити додатки до
названих договорів та встановити розмір грошового зобов’язання
підприємства.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 – 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Донбасгеологія” задовольнити. Рішення
господарського суду Донецької області від 03.04.2002 і постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2002 зі
справи № 8/898 скасувати.
2. Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В.Селіваненко