ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2002 Справа N 8/227
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С.,
суддів Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників від позивача: Чорна Н.П. – дов. від
27.05.02 р.;
від відповідача: Погорєлов А.П. –
дов. від 01.07.2002 р., Дмитраш О.З.
– дов. від 15.07.2002 р.
розглянувши у відкритому Акціонерного комерційного
судовому засіданні агропромислового банку “Україна”
касаційну скаргу (далі АКАБ “Україна”)
на рішення від 22.07.2002 р.
у справі господарського м. Києва
суду
за позовом ЗАТ “Нафта-К”
до Акціонерного комерційного
агропромислового банку “Україна”
Про визнання недійсними простих векселів,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.07.2002 р.
задоволено позов ЗАТ “Нафта-К” до АКАБ “Україна” про визнання
недійсними простих векселів №№ 51300603001439, 51300603001440,
51300603001441 від 30.04.1999 р., як таких, що не набули
вексельної сили.
Рішення суду мотивоване тим, що в порушення вимог ст. 75
Уніфікованого закону “Про переказні та прості векселі”, ст. 21
Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, п. 1 р. ІІ
Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку
України від 10.09.1992 р. № 528 “Про затвердження Правил
виготовлення і використання вексельних бланків”, вищевказані
прості векселі не мають підпису того, хто видає документ
(векселедавця), у зв’язку з чим не набувають вексельної сили.
АКАБ “Україна”, не погоджуючись з рішенням господарського суду
м. Києва, звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою про його скасування, мотивуючи тим, що
рішення винесено з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування норм
матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що з
врахуванням всіх обставин справи, подана касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ЗАТ “Нафта-К” емітувало
на користь Акціонерного комерційного агропромбанку “Україна”
прості векселі №№ 51300603001439, 51300603001440, 51300603001441
від 30.04.1999 р. загальною номінальною вартістю 784701,29 грн.
у рахунок погашення заборгованості перед банком, яка виникла
згідно п. 3.3.1 договору про надання гарантії № 26/98 від
26.05.1998 р. Зазначені векселі підписані генеральним директором
та головним бухгалтером ТОВ “Нафта-К”.
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про цінні папери і фондову
біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
, вексель - цінний папір, який засвідчує
безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після
настання строку визначену суму грошей власнику векселя
(векселедержателю).
Випускаються такі види векселів: простий, переказний.
Простий вексель містить такі реквізити:
а) найменування - “вексель“;
б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену
суму;
в) зазначення строку платежу;
г) зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж;
д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен
бути здійснений;
е) дату і місце складання векселя;
є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних у
частині третій і четвертій цієї статті, відповідно для простого
і переказного векселів, не має сили простого або переказного
векселя.
Господарський суд м. Києва при винесенні рішення про визнання
недійсними простих векселів №№ 51300603001439, 51300603001440,
51300603001441 від 30.04.1999 р., визнав виданими їх з
порушенням норм встановлених законодавством, зокрема й ст. 21
Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, оскільки
вони підписані невстановленими особами, прізвища, ім’я та по
батькові яких не зазначені, що робить недійсним сам вексель.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, встановила, що
рішенням арбітражного суду м. Києва від 22.05.2001 р. у справі
№ 14/251, залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 13.12.2001р., відмовлено в позові ЗАТ
“Нафта-К” до АКАБ “Україна” про визнання недійсним простих
векселів №№ 51300603001431, 51300603001439, 51300603001440,
51300603001441. Судами як першої, так і апеляційної інстанцій
встановлено, що вищезазначені векселі підписані заступником
генерального директора ЗАТ “Нафта-К” Черниш О.О. і головним
бухгалтером ЗАТ “Нафта-К”. Право заступника генерального
директора Черниш О.О. на підписання фінансових документів
визначені наказом ЗАТ “Нафта-К” № 11-25/97 від 25.11.1997 р.,
про що зазначено в рішенні арбітражного суду м. Києва та
постанові Київського апеляційного господарського суду.
Обов’язок господарського суду, згідно ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що
ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в
судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом.
В порушення вимог вищевказаної норми Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарським судом
м. Києва при винесенні рішення від 22.07.2002 р. не повно
з’ясовано обставини справи, що мають значення для правильного
вирішення спору, оскільки не взято до уваги вищезазначені
рішення суду по справі № 14/251, і тому висновок суду про
підписання пред’явлених векселів невизначеними особами, оскільки
прізвища, ім’я та по батькові не зазначені, у зв’язку з чим
прості векселі № 51300603001439, 51300603001440, 51300603001441
визнано недійсними, не відповідає обставинам справи.
Відповідно до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти, встановлені
рішенням господарського суду не доводяться повторно при розгляді
справи, якщо у справі беруть участь ті ж сторони, що і в іншому
спорі, відносно якого винесені рішення господарського суду.
Таким чином, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо
встановлення обставин справи, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, а останні встановлено не повно, справа
підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду спору господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені
законом засоби для всебічного, повного і об’єктивного
встановлення обставин справи, прав і обов’язків сторін і в
залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного
законодавства вирішити спір.
Враховую викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерного комерційного агропромислового
банку “Україна” задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 22.07.2002 р. у справі
№ 8/227 скасувати, справу направити на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
Головуючий В. Божок
Судді М. Хандурін
М. Черкащенко