ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2003 Справа N 13/40
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
В. Цвігун
за участю представників:
позивача Гордієноко В.М. - дов. від 02.07.02 р.
відповідача не з'явився
за участю представника Генеральної прокуратури України
А.А.А.-прокурора відділу Генпрокуратури України
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційне подання Заступника Генерального прокурора України
на постанову від 06.08.2002 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 13/40 господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Екслімбріз"
до Акціонерного агропромислового комерційного банку
"Україна" (далі АКАБ "Україна")
про визнання недійсним договору поручительства
встановив:
ТОВ "Екслімбріз" звернулось до господарського суду м.Києва з
позовом про визнання недійсним договору поручительства від
29.05.2000р., укладеного між ПП "Екслімбріз" (правонаступником
якого є ТОВ "Екслімбріз") та АКАБ "Україна"
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.06.2001р. (суддя
Андрієнко В.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Приймаючи рішення, суд прийшов до висновку, що відповідно до
статті 63 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
угода, укладена
від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди
або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє
цивільні права та обов'язки для особи, яку представляють, лише в
разі подальшого схвалення угоди цією особою.
У зв'язку з тим, що наступного схвалення позивачем вказаної угоди
не відбулося, суд визнав оспорений договір поруки недійсним на
підставі статті 48 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
та
зобов'язав сторони здійснити дії щодо проведення двохсторонньої
реституції.
За поданням заступника Генерального прокурора України, рішення
господарського суду м. Києва від 07.06.2001р. було переглянуто на
підставі статті 112 Господарського процесуального Кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
за нововиявленими обставинами.
У поданні заступник Генерального прокуратура України посилався на
те, що нововиявленою обставиною в даному випадку є укладення між
ТОВ "Технопарк", позивачем та відповідачем угоди про залік
взаємної заборгованості від 19.07.2000р., якою по суті позивачем
було схвалено спірний договір поруки, укладений з боку позивача
неуповноваженою особою.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2002р. рішення у
даній справі від 07.06.2001р. залишено без змін.
Ухвала мотивована тим, що підставами для визнання договору поруки
від 29.05.2000р. недійсним є укладення останнього з боку позивача
неуповноваженою особою, а також укладення спірного договору
всупереч положенням чинного законодавства, а саме договір поруки
укладений в забезпечення зобов'язань, з моменту виконання яких
минуло більш ніж півтора роки.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
06.08.2002р. ухвала господарського суду м. Києва від 16.05.2002р.
залишена без змін з тих же підстав.
Заступником Генерального прокурора України внесене до Вищого
господарського суду України касаційне подання на постанову
Київського апеляційного господарського суду, в якому він просить
судові рішення у даній справі скасувати, у задоволенні позовних
вимог відмовити, мотивуючи касаційне подання доводами про
неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права.
У касаційному поданні Генеральної прокуратури України вказується
на те, що відповідно до статті 112 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд може переглянути
прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили за
нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і
не могли бути відомі заявникові.
У даній справі такими обставинами є те, що між ТОВ "Технопарк", ПП
"Екслімбріз" та банком "Україна" 19.07.2000р. укладено угоду про
взаємозалік взаємної заборгованості.
Згідно умов цієї угоди між сторонами існувала взаємна
заборгованість, яка виникла із договору купівлі-продажу цінних
паперів № 12-06-20/3 від 14.06.2000р., кредитного договору №
28/193 від 27.12.1996р. та договору поруки № 401 від 29.05.2000р.
Сторони дійшли згоди, що після підписання цієї угоди зобов'язання
по вищезазначеним договорам вважаються виконаними.
Зі сторони ПП "Екслімбріз" угоду про взаємозалік взаємної
заборгованості підписав його директор, а тому у суду були відсутні
підстави для визнання його недійсним.
Вказані обставини мають істотне значення для справи, не могли бути
відомі прокуратурі, суду і безпідставно не визнані судом
нововиявленими.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутнього
в судовому засіданні представника позивача, Генеральної
прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні суду, колегія суддів вважає, що
касаційне подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд може переглянути прийняте
ним рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими
обставинами.
Нововиявленими є обставини, що мають істотне значення для справи і
не були відомі заявникові на час прийняття господарським судом
рішення. Істотне значення для справи мають обставини, що пов'язані
з матеріалами справи, яка розглянута господарським судом,
впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, таким
чином, значення для об'єктивного розгляду спору.
Судова колегія зазначає, що результат перегляду судового рішення
за нововиявленими обставинами, повинен випливати з оцінки доказів,
зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі
цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин,
визначення їх істотності для правильного вирішення спору та впливу
на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні,
що переглядалось.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, у мотивувальній частині
ухвали господарського суду м. Києва від 16.05.2002р. про перегляд
рішення суду у даній справі за нововиявленими обставинами та у
мотивувальній частині постанови Київського апеляційного
господарського суду від 06.08.2002р. вказується, що доводи
заявника (в даному випадку Генеральної прокуратури України) є
необґрунтованими..
При цьому відсутнє будь - яке мотивування, чому суди не взяли до
уваги обставини, на які посилався заявник, та на підставі яких
обставин, встановлених судом, зроблено висновок про
необґрунтованість вимог щодо перегляду судового рішення за
нововиявленими обставинами. У зв'язку з таким висновком суд не
давав оцінки підставам, з яких пред'явлена вимога про перегляд
судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами,
тобто факт наявності чи відсутності нововиявлених обставин по суті
судом не з'ясовувався.
Порушення судом вимог розділу ХIII Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
призвело до прийняття необґрунтованих
ухвали від 16.05.2002р. та постанови від 06.08.2002р.
Зважаючи на те, що передбачені процесуальним законом межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені в ухвалі від 16.05.2002р. про перегляд рішення суду за
нововиявленими обставинами та постанові від 06.08.2002р., вказані
судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду м. Києва від 16.05.2002 р. та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2002 р. у
справі 13/40 господарського суду м. Києва скасувати, справу
передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т. Дроботова
В. Цвігун