ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2002                                  Справа N 4913/5-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                         Божок В.С., -головуючого,

                         Хандуріна М.І.,

за участю                Черкащенка М.М.,

представників            від позивача: не з’явилися

                         від відповідача: не з’явилися

розглянувши у            ВАТ “Імтокс”

відкритому судовому

засіданні касаційну

скаргу

на постанову             Харківського             апеляційного 

                         господарського суду від 07.08.02

у справі господарського   Харківської області

суду

за позовом               ВАТ “Імтокс”

до                       ВАТ “Поліграфмаш”

Про   стягнення 5 000 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського Харківської області від 03.06.02 позовні

вимоги  ВАТ  “Імтокс” до ВАТ “Поліграфмаш” про стягнення  5  000

грн. задоволено.

Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від

07.08.02 вищевказане рішення скасовано, в позові відмовлено.

ВАТ  “Імтокс”  у  поданій  касаційній скарзі  просить  постанову

Харківського  апеляційного  господарського  суду  від   07.08.02

скасувати,  а  рішення  господарського Харківської  області  від

03.06.02  залишити в силі. В обґрунтування своїх вимог  скаржник

посилається  на  те, що судом апеляційної інстанції  неправильно

застосовані  норми  матеріального та  процесуального  права,  що

призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи

касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи

та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування

норм  матеріального та процесуального права вважає, що касаційна

скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами  попередніх інстанцій встановлено, що між  сторонами  був

заключений  договір № 31 від 02.08.01, відповідно до  якого  ВАТ

“Поліграфмаш” продає і поставляє, а ВАТ “Імтокс” купує і приймає

суппорт верстака продольно-стругального марки 7112.

Пунктом  3.1.  Договору передбачена попередня  оплата  в  термін

трьох  банківських днів з моменту підписання договору. Платіжним

дорученням  № 157 від 02.08.02 позивач перерахував  5  000  грн.

вартості верстака, тобто свої зобов’язання по договору виконав в

повному обсязі.

Відповідач  в свою чергу відповідно до п. 4.1. Договору  повинен

був відпустити верстак в десятиденний термін з моменту одержання

коштів.

Судом  першої  інстанції встановлено, що свої  зобов’язання  ВАТ

“Поліграфмаш” не виконав, і суд дійшов правильного висновку,  що

відповідачем  порушені  вимоги ст. 161 Цивільного  кодексу  УРСР

( 1540-06 ) (1540-06)
        , оскільки згідно даної норми, зобов'язання  повинні

виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до

вказівок  закону, акту планування, договору, а  при  відсутності

таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Суд   апеляційної  інстанції  помилково  дійшов  висновку,  щодо

необґрунтованого  застосування  судом  першої  інстанції  ч.   2

ст.  213  Цивільного  кодексу УРСР ( 1540-06  ) (1540-06)
        .  Даною  нормою

передбачається,   що   якщо  внаслідок   прострочення   боржника

виконання  втратило інтерес для кредитора, він може  відмовитися

від  прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, що  й

мало місце у даному випадку.

Відповідно до вимог ст. 231 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,

якщо   продавець  на  порушення  договору  не  передає  покупцеві

продану  річ,  покупець вправі вимагати передачі  йому  проданої

речі і відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або,

з  своєї  сторони, відмовитись від виконання договору і вимагати

відшкодування збитків.

За   таких   обставин  постанова  апеляційного   суду   підлягає

скасуванню.

Судова   колегія  вважає,  що  відповідно  до   вимог   ст.   43

Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

рішення  господарського суду ґрунтується на всебічному,  повному

та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве

значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та

процесуального права.

На   підставі   викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,   111-7,

111-9-111-11   Господарського  процесуального  кодексу   України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від

07.08.02 скасувати, а рішення господарського Харківської області

від 07.08.02 залишити без змін.

Головуючий        В.С. Божок

Судді             М.І. Хандурін

                  М.М.Черкащенко