ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2003 Справа N 8/118
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
судів,
за участю повноважних представників
позивача -
відповідачів - присутній,
розглянувши у відкритому засіданні
касаційну скаргу ТОВ з іноземними інвестиціями "Ц"
на рішення від 8 жовтня 2002
господарського суду
Донецької області
у справі № 8
за позовом ТОВ з іноземними інвестиціями "Ц"
до ВАТ "СЗ"
про стягнення 228904,74 грн. та
зустрічним позовом про
визнання договору недійним
ВСТАНОВИВ:
В січні 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Донецької області з позовом до відповідача про стягнення 228904,74
грн., посилаючись на те, що останній не виконує умов договору
лізингу по розрахункам за отриману техніку.
Рішенням господарського суду Донецької області від 8 жовтня 2002
р. в позові ТОВ з іноземними інвестиціями "Ц" відмовлено.
Провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог ВАТ "CЗ"
припинено.
У касаційній скарзі позивач просить вказане рішення скасувати,
оскільки при його прийнятті були порушені норми матеріального і
процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить в її задоволенні
відмовити так як вважає, що прийняте господарським судом рішення
відповідає вимогам діючих норм матеріального і процесуального
права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським
судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 02.06.2000 р. між сторонами був
підписаний договір оперативного лізингу № 12213/06/01. За умовами
вказаного договору позивач передав відповідачу у тимчасове
користування екскаватор навантажувач Катепілар 428 С. Відповідач в
свою чергу прийняв на себе обов'язки щодо сплати позивачу
лізингових платежів у сумі та строки, о умовлені у вказаному
договорі та додатках до нього.
Судом також встановлено, що вказаний договір підписано
відповідачем з протоколом розбіжностей. Зокрема відповідач не
погодився з редакцією позивача по істотних умовах договору
лізингу, тобто умов щодо строків та порядку оплати лізингових
платежів, умови оформлення приймання об'єкту лізингу, його
страхування та інші, які за вимогами Закону України "Про лізинг"
( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
є істотними для даного виду договорів.
Спірні умови договору, викладені в протоколі розбіжностей
залишились не врегульованими відповідно до вимог ст.10
Арбітражного процесуального кодексу України, що діяв на час
укладення договору.
Відповідно до ст.153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір вважається
укладеним, коли між сторонами в потрібній формі досягнуто згоди по
всіх істотних умовах. Істотними є умови, які визнаються такими за
законом, необхідні для даного виду договорів або визнаються такими
за заявою сторін.
Враховуючи наведене, суд вважає, що господарський суд правильно
прийшов до висновку, що оскільки спірні умови договору лізингу
викладені у протоколі розбіжностей залишились не врегульованими,
то договір № 12213/06/01 є неукладеним.
Обгрунтованими є також висновки господарського суду в тому, що
оскільки договір № 12213/06/01 від 02.06.2000 р. є неукладеним, то
вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача
заборгованості по лізингових платежах в сумі 228904,74 грн.
необхідно залишити без задоволення.
Враховуючи висновки господарського суду про визнання неукладеним
спірного договору лізингу між сторонами, правильними є висновки
місцевого суду відносно припинення провадження по справі в частині
зустрічних позовних вимог відповідача про визнання договору
недійсним, за відсутністю предмету спору згідно п.1 ст.80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Господарський суд повно і всебічно з'ясував та перевірив усі
обставини справи, дав належну правову оцінку всім доказам, та
прийняв законне і обгрунтоване рішення, яке необхідно залишити без
змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Донецької області від 8 жовтня 2002
року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий
Судді