ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2002 Справа N 4/202
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
за участю від позивача: не з’явилися
представників від відповідача: Маковський С.В. –
дов. від 07.05.02 № 09-18/400
розглянувши у відкритому МПП “Спарк”
судовому засіданні касаційну
скаргу
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 22.08.02
у справі господарського суду Донецької
області
за позовом МПП “Спарк”, м. Донецьк
до ВАТ “МК “Азовсталь”, м. Маріуполь
про звернення стягнення на майно
боржника в розмірі 137 985, 10
грн.
В С Т А Н О В И В:
Постановою Верховного Суду України від 15.04.02 з даної справи
скасовані постанова Вищого господарського суду України від
27.11.01, Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.01
та рішення арбітражного суду Донецької області. Справу передано на
новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Рішенням від 26.06.02 господарського суду Донецької області
задоволені позовні вимоги щодо звернення стягнення на майно
відповідача – ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” на суму
основного боргу 137 985, 10 грн.
Постановою від 22.08.02 Донецького апеляційного господарського
суду рішення від 26.06.02 господарського суду Донецької області
скасовано. У задоволені позову відмовлено у зв’язку з пропуском
строку позовної давності.
Постанова мотивована тим, що з 01.07.99 введено в дію Закон
України “Про виконавче провадження”, відповідно до п. 9 ст. 3,
ст. ст. 4, 5 якого, несплачені в строк платіжні вимоги,
акцептовані платником, по суті є рішенням, що підлягає виконанню
Державною виконавчою службою, яка зобов’язана вжити заходів
примусового виконання цього рішення.
Позивачем не надано доказів наявності поважних причин, які б
перешкоджали МПП “Спарк” своєчасно пред’явити до виконання
Державній виконавчій службі акцептовану претензію або звернутися
до суду з заявою про визнання боржника банкрутом.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного
господарського суду МПП “Спарк” звернулось у Вищий господарський
суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати,
посилаючись на те, що судом неправомірно застосовано норми
матеріального та процесуального права, зокрема ст. 53
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка
передбачає відновлення пропущеного строку позовної давності
місцевим господарським судом і не може бути оскаржено у
апеляційному порядку.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
МПП “Спарк” та ВАТ “МК “Азовсталь” 29.07.01 укладено договір
купівлі-продажу за № 7/804-018/Б.
У зв’язку з наявністю заборгованості ВАТ “МК “Азовсталь” перед МПП
“Спарк” позивачем була заявлена претензія № 5/09, яку ВАТ “МК
“Азовсталь” визнало у відповіді на претензію.
У відповідності до ст. 8 Арбітражно-процесуального кодексу
України (чинного на час виникнення даних правовідносин) позивач
направив до установи банку платіжну вимогу № 6 від 19.04.2000
про стягнення заборгованості у безспірному порядку, яка банком
була повернена на підставі ст. 19 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед державними
v3k|nbhlh фондами”.
Відповідно до ст. 6, 71 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
захист цивільних прав здійснюється в установленому законом порядку
в межах трьохрічного строку позовної давності.
Визнання боргу не перериває для юридичної особи перебігу строку
позовної давності.
Господарськими судами встановлено, що право на захист в судовому
порядку для МПП “Спарк” відліковується з моменту порушення цього
права, тобто з березня 1998 року (договір купівлі-продажу №
7/804-018/Б від 29.01.97). Позов про звернення стягнення на майно
заявлений в червні 2001 року, тобто поза межами строку позовної
давності.
З 01.07.99 введено в дію Закону України “Про виконавче
провадження”, відповідно до п. 9 ст. 3, ст. ст. 4, 5, якого
несплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником, по суті
є рішенням, що підлягає виконанню Державною виконавчою службою,
яка зобов’язана вжити заходів примусового виконання цього рішення.
До таких заходів, зокрема відноситься і звернення стягнення на
майно боржника.
Колегія суддів вважає, що Донецький апеляційний господарський суд
правомірно дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних
доказів поважних причин, які б перешкоджали МПП “Спарк” своєчасно
пред’явити до виконання Державній виконавчій службі акцептовану
претензію або звернутися до суду із заявою про визнання боржника
банкрутом.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Донецьким
апеляційним господарськими судом дана правильна юридична оцінка
обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 22.08.02 Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 4/202 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко