ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2002 Справа N 4/1131-35/134
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
за участю від позивача: не з’явилися
представників від відповідача: 1) не з’явилися
2) Шолок В.М. - дов. № 38 від
26.02.02; Головач В.В. – дов. №
137 від 28.10.02;
Чорний Є.О. – дов. № 143 від
19.11.02
розглянувши у відкритому Державного підприємства (ДП)
судовому засіданні касаційну "Енергоринок"
скаргу
на рішення господарського суду Львівської
області
від 27.06.02
за позовом ДП "Енергоринок", м. Київ
до 1. ЗАТ "Сталь", м. Київ
2. ВАТ "Укртранснафта" в особі
філії "Магістральні нафтопроводи
"Дружба" ВАТ "Укртранснафта", м.
Львів
про визнання угоди недійсною
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 27.06.02 господарського суду Львівської області
відмовлено у задоволенні позовних вимог, щодо визнання недійсною
угоди (переказного доручення № 004 від 20.08.98) про списання
заборгованості за поставлену в ОРЕ та отриману електроенергію,
укладеної між ЗАТ “Сталь” та ДАТ “Магістральні нафтопроводи
“Дружба”.
Рішення мотивоване тим, що позивач за даною угодою виконував
функції розпорядника системи розрахунків, а також коштів оптового
ринку електроенергії (на час укладання угоди розпорядником
виступало ДП “НЕК “Укренерго”, правонаступником якої у
відповідності до постанову КМУ № 755 від 05.05.2000 (про
утворення ДП “Енергоринок” та п. 2 Статуту ДП “Енергоринок”, що
затверджений постановою КМУ № 922 від 05.06.2000 – є ДП
“Енергоринок).
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області
звернулось у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою
і просить її скасувати, посилаючись на те, що відповідно до ст.
44 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угоди між юридичними
особами повинні укладатись в письмовій формі. Позивач і
відповідачі є сторонами ДЧОРЕ, тому положення Інструкції про
порядок використання коштів ОРЕ – є обов’язковими і для позивача.
Угода № 004 відповідає типовій формі переказового доручення
встановленої вищевказаної Інструкції. Оскільки така форма була
прийнята Радою ринку та затверджена постановою НКРЕ.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
ЗАТ “Сталь” та ДАТ “Магістральні нафтопроводи “Дружба” 20.08.98
уклали угоду № 004 (переказове доручення) про списання
заборгованості за поставлену в ОРЕ та отриману електроенергію за
поставлену в ОРЕ та отриману електроенергію з ОРЕ.
Дана угода укладалась відповідно до форми, прийнятої на засіданні
Ради ОРЕ України 22-23.07.98 (протокол № 9), затвердженої
постановою НКРЕ України № 1036 від 05.08.98, якою передбачено,
що угода (переказове доручення) є двосторонньою і підписується
тільки кредитором і дебітором.
Угода укладена відповідно до умов договору між членами оптового
ринку електричної енергії України від 15.11.96, зокрема, нормам
Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку
електроенергії.
Господарський суд дійшов правильного висновку, що оскільки форма
угоди (переказового доручення) затверджена НКРЕ, тобто повноважним
державним органом, створеним Указом Президента України від
21.04.98 за № 335/98. то вона є обов’язковою до виконання як для
сторін такої угоди, так і для розпорядника коштів, яким є позивач
з даної справи.
Судом також встановлено, що угода № 004 від 20.08.98 за своїм
змістом повністю відповідає формі угоди, яка затверджена
вищевказаною постановою НКРЕ за № 1036 від 05.08.98 і не
суперечить ст. ст. 44, 154 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
За даною угодою позивач виконував тільки функції розпорядника
системи розрахунків, а також коштів оптового ринку електроенергії
(на час укладання угоди розпорядником виступало ДП “НЕК
“Укренерго”, правонаступником якої у відповідності до постанови
Кабінету Міністрів України № 755 від 05.05.2000 “Про утворення
ДП “Енергоринок” та. п. 2 Статуту ДП “Енергоринок”, що
затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 922 від
05.06.2000, є ДП “Енергоринок”).
Розпорядник коштів ОРЕ здійснює отримання та підтвердження
взаємозаліків у відповідних формах грошових еквівалентів (п. п. 7
Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку
електроенергії, яка є додатком № 4 до договору між членами
оптового ринку електроенергії України).
Господарським судом встановлено, що позивач прийняв до виконання
угоду № 004. Про, що свідчить лист НЕК “Укренерго” № 04/766ЭР
від 16.10.98, підписаний головним бухгалтером і скріплений
печаткою підприємства, в якому йдеться, що НЕК “Укренерго”
гарантує відпуск електроенергії по переказовому дорученню № 004
від 20.08.98. Пунктом 2 оспорюваної угоди обумовлено, що
розпорядник коштів ОРЕ - позивач у справі проводить списання та
подачу повідомлення кредитором і дебітору, тобто містить не
обов’язок чи вимогу позивача, а лише відповідно до визначеної
форми константує встановлений порядок проведення розрахунків, тому
спірна угода жодним чином не порушує майнові чи інші права та
інтереси позивача.
При укладанні та виконанні угоди сторони
дотримувались умов договору між членами оптового ринку електричної
енергії України та Інструкції про порядок використання коштів
оптового ринку електроенергії , які є
чинними і неоспорені позивачем у встановленому порядку
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським
судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судове рішення відповідає чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення від 27.06.02 господарського суду Львівської області у
справі № 4/1131-35/134 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко