ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2002 Справа N 21/426
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів : Семчука В.В.
Дерепи В.І.
за участю представників:
від Донецької залізниці - Ігнатова Н.О.
від ДВАТ “Донецьквантажтранс” - Тюмєнєв О.В.
від ТОВ “Південтрансбуд” - Ширинський А.М., Гармаш С.М.
розглянувши у відкритому Донецької залізниці
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 06.08.2002 Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 21/426
за позовом Донецької залізниці
до Державного відкритого акціонерного
товариства “Донецьквантажтранс”
(далі за текстом: ДВАТ
“Донецьквантажтранс”)
Товариства з обмеженою
відповідальністю “Південтрансбуд”
(далі за текстом: ТОВ
“Південтрансбуд”)
Про стягнення 13121.00 грн.
В засіданні оголошувалась перерва.
В С Т А Н О В И В:
Донецька залізниця звернулась до господарського суду Донецької
області з позовною заявою про стягнення з ДВАТ
“Донецьквантажтранс” та ТОВ “Південтрансбуд” плати за
користування вагонами у травні 1999 року у сумі 13121.00 грн.
Рішенням від 30.05.2002 господарського суду Донецької області
(суддя Матюхін В.І.) позов задоволено, з ТОВ “Південтрансбуд”
стягнуто 13121.00грн. Рішення мотивоване тим,що відповідач - ТОВ
“Південтранс-буд”, як власник під’їзних колій, згідно ст. 119
Статуту залізниць України (далі-Статут) повинен вносити плату за
користування вагонами. Позов Донецької залізниці до ДВАТ
“Донецьквантажтранс” залишено без задоволення, з посиланням на
те, що ДВАТ “Донецьквантажтранс” у спірний період власником
залізничної під’їзної колії при станції Південнодонбаська не
було, відомості плати за користування вагонами за спірний період
не підписувало і, таким чином, є неналежним відповідачем по
справі.
Донецький апеляційний господарський суд (судді – Шевкова Т.А.,
Колядко Г.М., Скакун О.А.) постановою від 06.08.2002 рішення
господарського суду Донецької області скасував, в позові
відмовив, мотивуючи тим, що: відомості плати за користування
вагонами за спірний період відповідачем підписані із
зауваженням; позивачем не надано відповідних документів, що
підтверджують наявність заборгованості відповідача по внесенню
плати за користування вагонами у спірний період; факт
відсутності заборгованості підтверджується актами звірки.
В касаційній скарзі Донецька залізниця просить скасувати
постанову Донецького апеляційного господарського суду, а рішення
господарського суду Донецької області залишити без зміни,
посилаючись на те, що: акти звірки розрахунків з боку ТехПД
підписані касиром, яка не має права на підписання названих
документів; про наявність заборгованості свідчить довідка
Ясинуватського ТехПД; питання про відсутність заборгованості
відповідача у суді першої інстанції не виникало.
В судовому засіданні представник позивача заявив вимогу в якій
просить постанову та рішення суду скасувати, а справу передати
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх
юридичної оцінки судом, колегія суддів встановила наступне.
Згідно ст. 358 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, умови перевезення
вантажів, пасажирів та багажу і відповідальність сторін по цих
перевезеннях відповідно до основ цивільного законодавства
визначаються статутами (кодексами) окремих видів транспорту і
правилами, що видаються у встановленому порядку.
Статтею 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і
контейнерами залізниці, вантажовідправниками,
вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій, портами,
організаціями, установами, громадянами – суб’єктами
підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення
плати за користування вагонами (контейнерами) встановлюється
Правилами користування вагонами і контейнерами (далі-Правила).
Згідно Правил, облік часу користування вагонами і контейнерами
та нарахування плати за користування ними проводиться на станції
відправлення та призначення за “Відомістю плати за користування
вагонами (контейнерами)” форми ГУ-46, яка складається на
підставі “Пам’яток про користування вагонами (контейнерами)”
форми ГУ-45, “Актів про затримку вагонів” форми ГУ-23А, “Актів
загальної форми ГУ-23”.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають
підписуватися начальником станції і вантажовласником щоденно або
в періоди пред’явлення їх станцією до розрахункового підрозділу,
що встановлюються начальником залізниці.
Як видно з матеріалів справи при прийнятті рішення господарський
суд не дослідив повноважень особи, яка підписала відомості плати
за користування вагонами залізниці. Обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
При перегляді рішення в апеляційному порядку суд зазначив, що
факт відсутності заборгованості по оплаті за користування
вагонами підтверджу-ється актами звірки від : 23.05.2002р.,
24.05.2002р., 08.07.20012р. та 05.08.2002р., у зв’язку з чим
прийшов до висновку про відсутність заборгованості. Одночасно
суд не з’ясував обставин, щодо правомочності особи, що підписала
названі акти з боку ТехПД. Апеляційний господарський суд не
перевірив повноваження особи, яка підписала відомості плати за
користування вагонами за Донецьку залізницю, не дослідив цієї
обставини і не дав їй належної оцінки.
Судова колегія вважає, що суд не повно з’ясував обставини, що
мають значення для справи, не дав їм належної оцінки, в зв’язку
з чим рішення та постанову слід скасувати, а справу передати на
новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Донецької залізниці задовольнити.
Рішення від 30.05.2002 господарського суду Донецької області та
постанову від 06.08.2002 Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 21/426 скасувати, справу передати на новий
розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий, суддя С. Щотка
С у д д і: В. Семчук
В.Дерепа