ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.02.2003 Справа N 2/113
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Яценко О.В.
за участю представників : АКБ "SSS" - А.А.А.; ЗАТ "YYY" - Б.Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Акціонерного комерційного Банку "SSS" в особі
уповноваженого ліквідатора банку "SSS"
на рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2003 р. по
справі №2/113 за позовом Закритого акціонерного товариства "YYY"
до Акціонерного комерційного банку "SSS"
про припинення зобов'язання., -
В С Т А Н О В И В :
Позивач - ЗАТ "YYY" 31.03.2003 р. звернувся з позовом до суду про
припинення зобов'язання перед АКБ "SSS" у розмірі 9 807 761,81
грн. зарахуванням вимоги, з урахуванням проведеного заліку
зобов'язати АКБ "SSS" відобразити в реєстрі дебіторів перед АКБ
"SSS" у сумі 28 493 405,36 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21 травня 2003 р. по
справі № 2/113 /суддя Домнічева І.О./ позовні вимоги були
задоволені повністю. Припинити зобов'язання ЗАТ "YYY" перед АКБ
"SSS" в розмірі 9807761,81 грн., зобов'язати АКБ "SSS" з
урахуванням проведеного заліку відобразити в реєстрі вимог
дебіторів АКБ "SSS" заборгованість ЗАТ "YYY" перед АКБ "SSS" в
сумі 28493405, 36 грн., стягнути з відповідача на користь позивача
170 грн. державного мита та 118 грн. інформаційно-технічних
послуг.
Доповідач по справі - суддя Ткаченко Н.Г.
В касаційній скарзі відповідач - Акціонерний комерційний Банк
"SSS" в особі уповноваженого ліквідатора банку "SSS" просить
постановлене по справі рішення скасувати, так як воно постановлено
з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права, та постановити нове рішення, яким відмовити ЗАТ "YYY" в
позові.
У судовому засіданні 14 січня 2004 р. на підставі ст.77
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
була
оголошена перерва до 18 лютого 2004 р. до 11:15 год.
В судовому засіданні 18 лютого 2004 р., в зв'язку зі зміною складу
суду, справа розглядалась з початку.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів
прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, і було встановлено судом, у
відповідності з договором №98003/2 від 02.03.1998 р., укладеного
між позивачем та відповідачем про відкриття кредитної лінії, ЗАТ
"YYY" була відкрита кредитна лінія. Згідно з рішенням
господарського суду м. Києва від 07.12.2001 р. №22/407
заборгованість позивача перед відповідачем складає 3830167,178
грн. Ліквідатор банку 21.02.2002 р. визнав компанію "QQQ"
(Австрія, Відень) кредитом відповідача та вніс її до Переліку
кредиторів банку на суму 9807761,81 грн. ЗАТ "YYY" та компанія
"QQQ" уклали угоду про уступку права вимоги по гарантійному листу
№IG /970703/37 Компанія передала позивачу всі права та претензії
до АКБ "SSS". Рішенням господарського суду м. Києва від 29.12.2002
р. в реєстрі кредиторів АКБ "SSS" замість компанії "QQQ" (Австрія,
Відень) було визнано кредитором ЗАТ "YYY", і таким чином
заборгованість АКБ "SSS" перед ЗАТ "YYY" становить 9807761,81 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ "YYY" господарський суд м. Києва
виходив з того, що ст.217 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не
виключається, що до зарахування можуть бути пред'явлені декілька
вимог, якщо їх розмір є меншим від основного зобов'язання, а якщо
зустрічні вимоги рівні, то зобов'язання припиняються (повне
зарахування), якщо нерівні, то одне із зобов'язань припиняються
повністю, а в іншому зменшується обсяг вимог (часткове
зарахування). Відповідно до ст.218 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не допускається зарахування вимог: по яких минув строк позовної
давності; про відшкодування шкоди, викликаної ушкодженням здоров'я
або заподіянням смерті; про довічне утримання (стаття 425 цього
Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
); в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним Законом, що регулює створення, діяльність,
реорганізацію і ліквідацію банків є Закон України "Про банки і
банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
, і він не містить заборони щодо
проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, в тому числі
при ліквідації банку і встановлення черговості задоволення вимог
до банку.
Крім того, судом було встановлено, що в даному випадку залік
зустрічних однорідних вимог не впливає на формування ліквідаційної
маси відповідача.
Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції ст.91,
96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
,
не може прийматися до уваги, оскільки, як вірно було встановлено
судом першої інстанції, ст. 96 даного закону ( 2121-14 ) (2121-14)
,
встановлює черговість спрямування коштів, одержаних в результаті
ліквідаційної процедури, до яких не можна віднести залік
зустрічних вимог.
Господарський суд першої інстанції, належним чином дослідивши
обставини справи, прийшов до обґрунтованого висновку що, позовні
вимоги ЗАТ "YYY" підлягають задоволенню, оскільки законом не
передбачена заборона заліку зустрічних однорідних вимог.
Рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2003 р. по справі
№2/113 постановлене судом у відповідності до вимог чинного
законодавства та фактичних обставин справи і підстав для його
скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які
викладені в постановленому по справі рішенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерного комерційного Банку "SSS" в особі
уповноваженого ліквідатора банку "SSS" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2003 р. по справі
№2/113 залишити без змін.
Головуючий - Б.М. Поляков
Судді- Н.Г. Ткаченко
О.В. Яценко