ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
20.11.2002                                    	 Справа N 2/3/31
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
 Перепічая В.С. (головуючого)
 Вовка І.В.
 Гончарука П. А.
 
за  участю представників позивача: Прокопенка Є.А. дов. № 86 від
27.06.2002  року,  Вайнера С.Б. дов. № 87 від  27.06.2002  року,
відповідача:  не  з’явились, розглянувши у  відкритому  судовому
засіданні  касаційну  скаргу Дочірнього підприємства  “Пересувна
механізована  колона  №  21” Закритого  акціонерного  товариства
“Запоріжжяводбуд”  на  рішення господарського  суду  Запорізької
області  від  22.03.2002  року  та постанову  Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 30.07.2002 року у справі  №
2/3/31    за    позовом   Дочірнього   підприємства   “Пересувна
механізована  колона  №  21” Закритого  акціонерного  товариства
“Запоріжжяводбуд”   до   Відкритого   акціонерного    товариства
“Веселівське    комбікормово-продовольче    підприємство”    про
стягнення суми,
 
                    У С Т А Н О В И В:
 
У  листопаді 2001 року позивач звернувся до господарського  суду
Запорізької  області  з  позовною  заявою  до  відповідача   про
стягнення  54  849,19  грн.,  посилаючись  на  те,  що  останній
зобов’язаний сплатити йому борг з урахуванням індексу  інфляції,
пеню,   3%  річних  та  збитки  на  підставі  визнання  рішенням
арбітражного  суду  Запорізької  області  від  12.04.2001   року
недійсним укладеного між ними договору згідно ст. 48 ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Рішенням  господарського суду Запорізької області від 22.03.2002
року  позов задоволено частково і стягнуто з відповідача 27 342,
00   грн.  вартості  одержаного  за  угодою,  що  визнана  судом
недійсною.
 
Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від  30.07.2002  року  зазначене рішення суду  першої  інстанції
залишене без змін.
 
У   касаційній  скарзі  позивач  вважає,  що  судом  неправильно
застосовані   норми  матеріального  права  та   порушені   норми
процесуального права і, тому прийняті судові рішення  підлягають
скасуванню  і  зміні,  а  позовні вимоги задоволенню  у  повному
обсязі.
 
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
 
Заслухавши   пояснення   представників   позивача,   перевіривши
матеріали  справи,  обговоривши доводи  касаційної  скарги,  суд
вважає,  що  касаційна  скарга підлягає задоволенню  частково  з
наступних підстав.
 
Як  вбачається  з матеріалів справи, рішенням арбітражного  суду
Запорізької  області від 12.04.2001 року у справі № 1/4/348  яке
набрало  чинності, визнано недійсним договір про співробітництво
№ 45/99 від 25.01.1999 року, який було укладено між сторонами на
підставі  ст.  48  ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
        .  Згідно  з  умовами
зазначеного договору позивач передав відповідачу вексель на суму
70 000, 00 грн., а останній поставив йому товари на суму 42 658,
00 грн., що встановлено зазначеним рішенням суду.
 
Суд, вирішуючи спір у порушення норм процесуального права -  ст.
ст.  32 -  35,  43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , щодо вартості отриманого стороною за визнаною судом
недійсною  угодою,  не звернув уваги на те, що  зазначені  факти
встановлені  рішенням арбітражного суду Запорізької області  від
12.04.2001 року у справі № 1/4/348.
 
Відповідно  до  вимог ч. 2 ст. 35 Господарського  процесуального
кодексу   України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          факти,  встановлені   рішенням
господарського   суду  під  час  розгляду  однієї   справи,   не
доводяться  знову  при  вирішенні інших спорів,  в  яких  беруть
участь ті самі сторони.
 
Тому  суду слід ретельніше дослідити факти, встановлені рішенням
суду,  що набрало чинності, та їх значення для вирішення  даного
спору.
 
Враховуючи  наведене,  суду слід перевірити  розрахунки  розміру
позовних вимог.
 
За  таких обставин прийняті судові рішення підлягають скасуванню
з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
При  новому  розгляді  справи суду  слід  врахувати  наведене  і
вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального
права.
 
З  огляду на викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,
ч.  1  ст.  111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Пересувна механізована
колона № 21” Закритого акціонерного товариства “Запоріжжяводбуд”
задовольнити частково.
 
Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від  30.07.2002 року та рішення господарського суду  Запорізької
області  від  22.03.2002  року  скасувати  і,  справу  №  2/3/31
передати   на  новий  розгляд  господарському  суду  Запорізької
області, в іншому складі суду.
 
Головуючий суддя   В.С. Перепічай
 
Судді              І.В. Вовк
 
                   П. А. Гончарук