420/9496/22 Про відмову відкрити провадження в адміністративній справі з підстав того, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю суттю, характером правовідносин, суб`єктним складом сторін, підставами та предметом позову є приватно-правовим, оскільки спрямований на захист майнових прав позивача, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства - 21.03.2023 Прийняття

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів: Джабурії О.В., Кравченка К.В.,

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, в якому просив суд:

визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області щодо незабезпечення належного розгляду заяви ОСОБА_2 про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна - гаражу, що призвело до присвоєння поштової адреси будівлі гаражу, що на праві власності належить позивачу;

визнати незаконним та скасувати з моменту його прийняття рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 30.07.2020 №102 "Про присвоєння поштової адреси гаражу, який знаходиться на прибудинковій території багатоповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 для подальшого оформлення права власності".

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2022, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022, відмовлено у відкритті провадження у цій справі.

3. 20.10.2022 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Верховний Суд ухвалою від 07.11.2022 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій висловив прохання: визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області щодо незабезпечення належного розгляду заяви ОСОБА_2 про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна - гаражу, що призвело до присвоєння поштової адреси будівлі - гаражу, що на праві власності належить позивачу; визнати незаконним та скасувати з моменту його прийняття рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 30.07.2020 №102 "Про присвоєння поштової адреси гаражу, який знаходиться на прибудинковій території багатоповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 для подальшого оформлення права власності".

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Відмовляючи у відкритті провадження у цій справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю суттю, характером правовідносин, суб`єктним складом сторін, підставами та предметом позову є приватно-правовим, оскільки спрямований на захист майнових прав позивача, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що цей спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки у цій справі перевірці підлягають виключно владні управлінські дії та рішення органу місцевого самоврядування та їх відповідність нормам чинного законодавства під час прийняття спірного рішення про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна.

8. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу подано не було.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

10. За правилами пунктів 1-2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

11. Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

12. Вжитий у цій нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади або орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

13. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

14. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.

15. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами щодо їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги цього суб`єкта владних повноважень.

16. Водночас, спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до його порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваного рішення відповідача, зазначив, що використовуючи рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, що на його думку прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, ОСОБА_2 звернулась до реєстратора Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області Петрика В.Д., яким було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 19.08.2020 індексний номер 5368577, яким зареєстровано право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 2149128151225, який є його власністю.

18. Отже, звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

19. За змістом статей 15- 16, 21 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

20. Згідно з частинами першою та другою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

21. Тому, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

22. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

23. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12.10.1978) висловлено думку, що термін "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

24. З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

25. Так відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

26. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

27. Підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі визначені у статті 170 КАС України, згідно із пунктом 1 частини першої якої суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

28. Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та про наявність підстав для відмови у відкритті провадження відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, оскільки цей спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

29. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

30. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 у справі №420/9496/22 - залишити без змін.