ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2002 Справа N 19/382
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С.,
суддів Хандуріна М.І.,
Рибака В.В.,
за участю представників від позивача: Волощук В.В. – дов. від
12.02.2002 р. № 92, Степанов Є.В. –
дов від 25.01.2002 р.;
від відповідача: Молоканова К.В. –
дов. від 09.07.2001 р.
розглянувши у відкритому ТОВ “Брокер-Порт”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на рішення від 27.06.2002 р.
у справі господарського м. Києва
суду
за позовом ТОВ “Транспортно-експедиційне
агентство”
до ТОВ “Брокер-Порт”
Про визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.06.2002 р. позов
ТОВ “Транспортно-експедиційне агентство” до ТОВ “Брокер-Порт”
про визнання недійсним договору комісії від 02.06.1999 р. № 4-К
задоволено.
Рішення суду мотивоване тим, що даний договір комісії,
відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов’язання за
дорученням позивача реалізувати прості іменні акції ВАТ
“Київський річковий порт” у кількості 52133 штуки за ціною 2
грн. 66 коп. за одну акцію на суму 138673,78 грн., не відповідає
вимогам ст. 395, 404 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки в ньому не
зазначено особи, від імені якої мала бути укладена угода на
продаж зазначених акцій, а також не містить положень про
здійснення відповідачем звіту за виконане доручення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ТОВ “Брокер-Порт”
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою про його скасування, посилаючись на порушення судом норм
матеріального права.
Суд, заслухавши доповідь судді Хандуріна М.І., перевіривши
матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції 02.06.1999 р. між ТОВ
“Транспортно-експедиційне агентство” та ТОВ “Брокер-Порт”
укладено договір комісії № 4-К, відповідно до умов якого
відповідач взяв на себе зобов’язання за дорученням позивача
реалізувати прості іменні акції ВАТ “Київський річковий порт” у
кількості 52 133 штуки за ціною 2 грн. 66 коп. за одну акцію на
суму 138673 грн. 78 коп.
Суд першої інстанції при винесенні рішення про визнання
недійсним вищезазначеного договору комісії зазначив, що даний
договір в порушення вимог ст. 404 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, не
містить положень про здійснення відповідачем звіту за виконане
доручення.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
на господарський суд
покладеного обов’язок оцінити докази за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи
в їх сукупності.
В порушення вимог вищевказаної норми Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарським судом
м. Києва при винесенні рішення неповно з’ясовано обставини
справи, що мають значення для правильного вирішення спору,
оскільки не взято до уваги п. 2.1.3 Договору, яким передбачено,
що продавець протягом 2-х днів після надання документів про
продаж зобов’язаний підписати з комісіонером документи про
виконання доручення.
Таким чином, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо
встановлення обставин справи, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, а останні встановлено не повно, справа
підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Крім того, як вбачається з договору комісії, комісіонер
зобов’язується за дорученням продавця реалізувати прості іменні
акції ВАТ “Київський річковий порт”, тобто даний договір
стосується прав ВАТ “Київський річковий порт”, однак товариство
до участі у праві залучено не було.
Згідно п. 3 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо
господарський суд прийняв рішення, що стосується прав і
обов’язків осіб, які не були залучені до справи, то це є
підставою для скасування рішення господарського суду в
будь-якому випадку.
Під час нового розгляду спору господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, залучити до участі у
справі ВАТ “Київський річковий порт” у якості третіх осіб, які
не заявляють самостійних вимог, вжити всі передбачені законом
засоби для всебічного, повного і об’єктивного встановлення
обставин справи, прав і обов’язків сторін, і в залежності від
встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства
вирішити спір.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Брокер-Порт” задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду м. Києва від 27.06.2002 р.
у справі № 19/382 скасувати і справу направити на новий розгляд
господарському суду м. Києва.
Головуючий В. Божок
Судді М. Хандурін
В. Рибак