ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2002 Справа N 14/483
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. – головуючого, Вовка І.В., Гончарука П. А.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ “Горлівський машзавод” на
рішення господарського суду Донецької області від 29.08.2002р. у
справі № 14/483 за позовом Маріупольського виробничого
управління водопровідно-каналізаційного господарства м.
Маріуполь Донецької області до ВАТ “Горлівський машзавод”
про стягнення 5923,05 грн., -
В С Т А Н О В И В
У червні 2002 р. позивач звернувся до господарського суду
Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення
заборгованості за договором на водопостачання в сумі 3883,93
грн., пені, інфляційних збитків, 3% річних, а всього 5923,05
грн., посилаючись на порушення відповідачем умов договору № 599
від 15.04.99р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.08.2001р.
(суддя Арсірій Р.О.) позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
господарського суду Донецької області від 29.08.2002р.,
посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм
матеріального права.
У відзиві позивач проти доводів касаційної скарги заперечує,
просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без
змін.
Заслухавши пояснення представника позивача, який заперечував
проти доводів скарги, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, суд прийшов до висновку що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено судом
першої інстанції між позивачем і відповідачем було укладено
договір № 599 від 15.04.99р., згідно якого позивач надавав
послуги водопостачання та відводу води відокремленому підрозділу
відповідача, розташованого в СМТ Урзуф Мангушського району
Донецької області.
За надані по договору послуги в період з 01.07.99р. відповідач
не розрахувався, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість
в сумі 3883,93 грн., що підтверджується актом звірки
взаєморозрахунків між сторонами від 22.07.2002р.
За таких обставин місцевий суд згідно з вимогами ст. 161 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
правомірно задовольнив позовні вимоги
позивача в даній частині.
В частині стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків, 3%
річних, суд невірно оцінив матеріали та обставини справи і
неправильно застосував норми чинного законодавства.
Відповідно п. 12.13 “Правил користування системами комунального
водозабезпечення і водовідведення в містах і селах України”,
затверджених наказом Державного комітету України по житлово-
комунальному господарству від 01.07.94р. № 65 рахунки за воду і
за скидання стічних вод в каналізацію виписуються Водоканалом
основному абоненту.
По договору № 599 від 15.04.99р. основним абонентом є ВАТ
“Горлівський машинобудівний завод”.
Згідно п. 4.2 даного договору абонент за споживану питну воду і
скидання стоків у міську каналізацію здійснює оплату в
п’ятиденний термін з моменту одержання рахунку.
В матеріалах справи відсутні дані про одержання відповідачем від
позивача рахунку.
Оскільки відповідачем не одержано від позивача рахунку на оплату
отриманих послуг, то у нього не було грошового зобов’язання
перед позивачем.
Відсутність прострочення виконання боржником грошових
зобов’язань виключає можливість застосування до нього
відповідальності, передбаченої ст. 214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
З урахуванням викладених обставин, рішення місцевого суду в
частині стягнення пені, інфляційної складової та 3% річних не
можна визнати законним і обгрунтованим, а тому в даній частині
воно підлягає скасуванню.
В задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
У зв’язку з частковим скасуванням судового рішення судові
витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених
позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 29.08.2002р. у
справі № 14/483 у частині стягнення пені – 156,90 грн.,
інфляційних збитків – 1578,74 грн., три відсотка річних - 311,48
грн. скасувати і в цій частині позову відмовити.
Стягнути з ВАТ “Горлівський машзавод” на користь Маріупольського
виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства
51,00 грн. витрат за державним митом і 77,88 грн. витрат за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті рішення господарського суду Донецької області від
29.08.2002р. у справі № 14/483 залишити без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П. А.