ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2002 Справа N 11/2348
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Черногуза Ф.Ф.,
суддів Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.
за участю представників сторін:
позивача: Прудивус А.Л., Субін А.І., Киріченко
Т.Я.
відповідача: Слободяник І.В.
розглянувши у відкритому товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю “Черкаська
касаційну продовольча компанія”
скаргу
на постанову Київського апеляційного господарського
суду
від 04.09.2002
у справі № 11/2348
за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю “Черкаська
продовольча компанія”
до товариства з обмеженою
відповідальністю “Техкомплект”
Про стягнення 52509,76 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.09.2001
у даній справі задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “Техкомплект”
на користь ТОВ “Черкаська продовольча компанія” 42739,00 грн.
боргу, 8281,50 грн. пені, 510,20 грн. держмита та 67,04 грн.
судових витрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
04.09.2002 рішення господарського суду Житомирської області від
11.09.2001 скасовано. Провадження у справі припинено.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що під час укладення
підрядного контракту сторони не досягли згоди з усіх істотних
умов, тому суд його визнав неукладеним, а у зв’язку з цим
провадження у справі необхідно припинити.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати її і задовольнити позов, стягнути з ТОВ
“Тухкомплект” на його користь 52509,76 грн. та судові витрати по
справі. У касаційній скарзі позивач зазначив, що апеляційним
судом порушено норми ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки
апеляційний суд після дослідження обставин у справі
господарським судом Житомирської області від 11.09.2001 не
повинен був знову встановлювати факти, які були доведені
господарським судом 11.09.2001 у цій справі.
Також позивач наголошує на тому, що ТОВ “Черкаська продовольча
компанія” як субпідрядник у повному обсязі виконала свої
зобов’язання по договору і що даний факт підтверджено довідками
форми № КБ-3 і договірні ціни встановлювались згідно ДБН-4-16-
98, ОРУ-75, СН4-93 і погоджувались з генпідрядником (ТОВ
“Техкомплект”) і частково оплачені замовником (АКБ “Україна”).
Крім того, відповідно до ст. 469 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа,
яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатніх підстав,
встановленої законом чи договором, зобов’язана повернути
безпідставно придбане цій особі, тобто в даному випадку таким
майном виступають виконані субпідрядником будівельно-монтажні
роботи і їх вартість не відшкодована відповідачу і суд не
звернув на це уваги.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом
норм матеріального і процесуального права, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Між ТОВ “Техкомплект” та ТОВ “Черкаська продовольча компанія”
(субпідрядник) 29.06.2000 було укладено підрядний контракт №
29/6-446 на виконання останнім будівельно-монтажних робіт по
благоустрою території бізнесцентру банку “Україна”, що
знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка,145.
Згідно вказаного контракту субпідрядником були виконані
будівельно-монтажні роботи на суму 408170 грн., що
підтверджується довідками форми № КБ-3 з.07.по грудень 2000р.
За виконані роботи генпідрядником була проведена оплата в сумі
362431 грн. Різниця між сумою, на яку було виконано підрядні
роботи і сумою, що проплачена і надійшла на розрахунковий
рахунок субпідрядника складає 45739 грн.
Згідно п. 5.2 контракту генпідрядник на протязі 10 днів
розраховується з субпідрядником за виконані роботи, надані
послуги та компенсації згідно підписаних форм КБ-2В, КБ-3.
Позивач, посилаючись на те, що термін сплати коштів настав
11.01.2001р. і що згідно п. 14.9 контракту за невиконання
генпідрядником п. 5.2 договору та керуючись законом України про
несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, просив суд стягнути
з відповідача 45739 грн. основного боргу та 5492,52 грн. пені.
Господарським судом Житомирської області від 11.09.2001 позов
задоволено частково - стягнуто 42739 грн. основного боргу та
8281,50 грн. пені.
Київський апеляційний господарський суд від 04.09.2002,
посилаючись на те, що під час укладення підрядного контракту №
29/6-446 сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, зокрема,
що угода не містить умов про обсяг і порядок надання послуг та
їх вартість і оплату, тому договір визнав неукладеним, скасував
рішення суду та припинив провадження у справі.
Погодитись з висновком апеляційного суду неможливо, оскільки
згідно ст. 332 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором підряду
підрядник зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за
завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник
зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу.
Істотними для договору підряду є умови, зокрема щодо його
предмета, ціни, строку виконання робіт.
Відповідно до ст. 334 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за виконання робіт,
передбачених договором підряду (субпідряду) складається
кошторис. Однак, ні господарським судом, ні апеляційним судом не
з’ясовано питання чи складався кошторис при укладенні договору
генпідрядником із замовником на виконання вищевказаних
будівельно-монтажних робіт на території бізнесцентру банку
“Україна” у м. Черкаси. Генпідрядник зобов’язаний був передати
субпідряднику проектно-кошторисну документацію.
Згідно з п. 3.1 контракту зазначено, що вартість будівельно-
монтажних робіт які підлягають виконанню субпідрядником,
визначається у договірних цінах.
Відповідно до п. 5.2.1 контракту генпідрядник здійснює платіж за
виконані роботи субпідряднику в межах 95% договірної ціни
об’єкта. Невиплачені 5% генпідрядник сплачує субпідряднику після
введення об’єкта в експлуатацію і усунення недоробок. Згідно
матеріалів справи субпідрядник виконав обсяг робіт у повному
обсязі. Генпідрядником за виконані роботи було фактично
проплачено 362431 грн. згідно доводів недоплачено за виконані
підрядні роботи всього 45739 грн., тобто майже на 90% підрядні
роботи були оплачені і прийняті відповідно до довідок форми КБ-3
та узгоджені з генпідрядником.
Згідно доводів позивача під час виконання контракту сторонами по
справі щомісячно складався розрахунок договірної вартості
виконаних субпідрядником робіт, який підписувався субпідрядником
та генпідрядником та скріплювався печатками сторін, однак суди
дану обставину не врахували і не з’ясували.
Згідно доводів відповідача між сторонами було ще укладено
додаток до контракту № 1 “Договірна ціна”, однак в матеріалах
справи вищеназвані документи відсутні і суди вищевказані
обставини також не з’ясовували.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Враховуючи, що судами допущено неповноту з’ясування обставин у
справі, то рішення і постанова підлягають скасуванню, а
матеріали справи направлено на новий розгляд суду першої
інстанції для з’ясування вищевказаних обставин.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Черкаська продовольча компанія”
задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.09.2002 та рішення господарського суду Житомирської області
від 11.09.2001 у справі № 11/2348 скасувати, матеріали справи
направити на новий розгляд до господарського суду Житомирської
області.
Головуючий Ф.Черногуз
Судді: М.Михайлюк
Л.Невдашенко