ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2002 Справа N 1/699-11/300
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Семчука В.В., Чупруна В.Д.
За участю представників позивача - не з’явилися
відповідача - не з’явилися
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу виконкому Брюховицької селищної ради
на рішення господарського суду Львівської області
від 04.02.2002
та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 05.06.2002
у справі № 1/699-11/300
за позовом Центру математичного інституту
прикладних проблем механіки і математики
НАН України
до виконкому Брюховицької селищної ради
про визнання недійсним акту та визнання права
власності на майно,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Львівської області від 04.02.2002 у
справі № 1/699-11/300 (суддя Сало І.А.) визнано недійсним
рішення виконкому Брюховицької селищної ради № 116 від
27.09.2001 “Про прийняття в комунальну власність Брюховицької
селищної ради будівель по вул.Шкільна,12”, зобов’язано виконком
Брюховицької селищної ради та Львівське обласне державне бюро
технічної та експертної оцінки здійснити реєстрацію права
власності нерухомого майна по вул.Шкільна,12 згідно рішення
виконкому Брюховицької селищної ради № 82 від 24.03.1993.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
05.06.2002 (судді: Орищин Г.В., Дубник О.П. , Дух Я.В.) рішення
господарського суду Львівської області від 04.02.2002 залишено
без змін.
Постанова мотивована тим, що всупереч вимог ст. 33
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відповідач не довів ті обставини на які він посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень. Крім того, відповідно до п. 3
ст. 94 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
скаржник в апеляційній скарзі повинен вказати які саме норми
матеріального та процесуального права порушив суд першої
інстанції приймаючи оскаржувану постанову, однак вказаних вимог
закону відповідачем не дотримано.
Виконком Брюховицької селищної ради у поданій касаційній скарзі
просить рішення господарського суду Львівської області від
04.02.2002 та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 05.06.2002 скасувати. В обґрунтування своїх вимог
скаржник посилається на те, що судом першої та апеляційної
інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
рішення та постанови.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального
права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, резолютивна частина рішення
господарського суду має містити висновок про задоволення позову
або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з
заявлених вимог.
Однак всупереч вимогам зазначеної норми господарського
процесуального кодексу, резолютивна частина оскаржуваного
рішення від 04.02.2002 містить висновок лише, щодо однієї з
заявлених позовних вимог, а саме, про визнання недійсним рішення
виконкому Брюховицької селищної ради. Разом з тим, заявлена
позивачем вимога про визнання права власності на нерухоме майно,
розташоване по вул.Шкільній,12 в смт.Брюховичі, судами першої та
апеляційної інстанцій взагалі не досліджувалась та не
оцінювалась. Будь-які висновки з цього приводу судами зроблені
не були.
Також резолютивна частина рішення не містить висновків, щодо
наслідків розгляду судом позовних вимог які були предметом
даного немайнового спору (задоволення чи відмова в позові
повністю чи частково).
Згідно вимог ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судове рішення приймається суддею за
результатами обговорення усіх обставин справи, однак при
розгляді справи № 1/699-11/300 судом взагалі не було досліджене
питання правового статусу спірного нерухомого майна.
Крім того, обґрунтовуючи своє рішення, господарський суд
послався на ст. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 678 від
26.06.1996, якою затверджено Положення про порядок передачі
державного майна, в той час як вказаний нормативний акт втратив
чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
№ 1482 від 21.09.1998 “Про передачу об’єктів права державної та
комунальної власності”. Таким чином, судом при вирішенні спору
застосований нормативний акт, який не підлягав застосуванню.
Суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув, неповноти
з’ясування обставин справи та порушення чинного законодавства не
усунув.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані
рішення господарського суду Львівської області від 04.02.2002 та
постанова Львівського апеляційного господарського суду від
05.06.2002 по справі № 1/699-11/300 винесені з порушенням та
неправильним застосуванням норм чинного законодавства і
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді, суду потрібно врахувати наведене,
розглянути справу у повному обсязі та вирішити спір відповідно
до вимог закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу виконкому Брюховицької селищної Ради
задовольнити. Рішення господарського суду Львівської області від
04.02.2002 та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 05.06.2002 скасувати, справу направити на новий розгляд
господарському суду Львівської області.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: В. Семчук
В.Чупрун