ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2002 Справа N А27/32
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Чупруна В.Д. (доповідача у справі)
суддів: Вовк І.В.,
Грека Б.М.
розглянувши у Державної податкової інспекції у
відкритому судовому Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
засіданні касаційну від 15.07.2002 р.
скаргу № 11792/9-10/22
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 04.07.2002 р.
у справі № А27/32
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом адвокатської контори “Федоровський і
партнери”
до Державної податкової інспекції у
Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсним акту державного органу
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача В.М.Кутовий – директор,
В.П. Говоруха (довіреність від 24.09.2002
р.)
від відповідача не з’явились
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18.04.2002р. (а.с.62-63) позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04.07.2002 р. (а.с.78-79) рішення суду залишене без змін.
Вищий господарський суд України, дослідивши матеріали справи,
проаналізував правильність застосування судом норм податкового
законодавства, заслухав представника позивача,
В С Т А Н О В И В:
Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі
м. Дніпропетровська була проведена комплексна документальна
перевірка адвокатської контори “Федоровський і партнери” з
питань дотримання податкового законодавства, правильності
обчислення і своєчасності внесення державних податків та інших
обов’язкових платежів за період з 15.10.98 р. по 01.01.2001 р. і
складено акт від 09.07.2001 р. (а.с.17-23).
Перевіркою виявлено порушення податкового законодавства.
Адвокатська контора припустилась порушень, зокрема, п. 4.1
ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, пп. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
Постанови Кабінету Міністрів “Про створення Державного
інноваційного фонду”, ст.ст. 11,15,29 Закону України “Про
державний бюджет України на 1998 рік” (1999, 2000 роки
відповідно). Крім того, порушено вимоги п. 5 Порядку формування
та використання спеціального фонду позабюджетних фондів
цільового призначення.
За наслідками перевірки 19.07.2001 р. державна податкова
інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийняла
рішення № 569/26-21/25537184/10462 про застосування та стягнення
сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків,
зборів (обов’язкових платежів) та пені (а.с.16).
До бюджету, державного цільового фонду донараховано податку на
прибуток у сумі 4200 грн., штрафних санкцій з податку на
прибуток – 1050 гр., податку на додану вартість в сумі 19836
грн., штрафних санкцій з податку на додану вартість – 5065 грн.,
збір до інноваційного фонду в сумі 3845 грн., штрафних санкцій
із суми збору до інноваційного фонду – 1091 грн., а всього –
35087 грн.
Адвокатська контора “Федоровський і партнери” зареєстрована, як
платник податків у ДПІ Бабушкінського району м. Дніпропетровська
10.11.98 р. (код 25537184) (а.с.28), як неприбуткова
організація. Конторі видано свідоцтво про реєстрацію платника
податку на додану вартість за № 03989607 НВ № 849224 (а.с.29).
11.06.2001 р. податкова інспекція виключила з реєстру
неприбуткових установ та організацій адвокатську контору та
перевела її на загальну систему оподаткування (а.с.30).
Податкова інспекція з’ясувала і господарському суду були надані
докази (а.с.32-38) щодо отримання адвокатською конторою
прибутків в перевіреному періоді діяльності. Рішення податковою
інспекцією прийняте в межах її повноважень і у відповідності з
чинним законодавством.
Суд неправильно застосував пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
№ 283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями),
оскільки адвокатська контора є суб’єктом господарської
діяльності і її діяльність не благодійна, а спрямована на
отримання доходу. Це зазначено в пп. 6.1, 7.1, пп. 5.9.15
Статуту адвокатської контори (а.с.26-27).
Суд порушив вимоги пп. 1.21, 1.31, 1.32 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, відповідно до
яких під доходами розуміють будь-які доходи, отриманні
резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності
на території України.
Господарською діяльністю є будь яка діяльність особи, направлена
на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній
формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в
організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.
Продажем результатів робіт (послуг) є будь-які цивільно-правові
дії з наданням результатів робіт (послуг).
Суд порушив вимоги пп. 7.11.1, 7.11.5 п. 7.11 ст. 7 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
віднісши адвокатську контору “Федоровський і партнери” до
неприбуткових організацій всупереч фактичним обставинам справи і
зібраним у справі доказам.
Апеляційний суд порушив вимоги п. 1.4 ст. 1, ст. 2 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, невірно
зазначивши, що діяльність адвокатської контори не пов’язана з
продажем послуг в розумінні закону.
Суд порушив вимоги п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Підтвердженням правомірності
застосування нульової ставки податку на додану вартість є акт
прийняття робіт (послуг) або банківський (платіжний) документ,
який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких
робіт (послуг). Оскільки, адвокатська контора є суб’єктом
господарської діяльності і її діяльність спрямована на отримання
доходу, то, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України
“Про створення державного інноваційного фонду” № 77 від 18.02.92
р., Законів України “Про державний бюджет на 1998 рік” (і
послідуючі на 1999, 2000 рр.) вона зобов’язана сплачувати збір
до державного інноваційного фонду.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а
рішення і постанова суду скасуванню.
Відповідно дост.ст. 1,2,4,5,7 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, ст.ст. 6,8 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Закону України
“Про державний бюджет на 1998 рік” (на 1999, 2000 рр.), ст. 11
Закону України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12 ) (509-12)
, ст.ст. 5,17 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
п. 2 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 15.07.2002 р.
№ 11792/9-10/22 у справі № А27/32 господарського суду
Дніпропетровської області задовольнити.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
18.04.2002 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 04.07.2002 р. у зазначеній справі
скасувати.
3. Адвокатський конторі “Федоровський і партнери” в позові до
Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі
м. Дніпропетровська про визнання недійсним рішення
№ 509/26-21/255184/10462 від 19.07.2001 р “Про застосування і
стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов’язкових платежів) та пені за порушення
податкового та іншого законодавства” відмовити.
4. На виконання цієї постанови доручити господарському суду
Дніпропетровської області видати відповідні накази.
5. Справу № А27/32 повернути до господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий В.Чупрун
Судді І.Вовк
Б. Грек