ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2002 Справа N 8/285
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Овечкіна Е.В.
суддів Мілевського Й.Р.
Чернова Є.В.
за участю представників сторін :
позивача Марковської О.В., Кузьменка В.О.
відповідача Гордієнка А.Г.
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Ірпінський комбінат “Прогрес” (
далі ВАТ “Ірпінський комбінат
“Прогрес”
на рішення господарського суду м. Києва від
4.09.2002 року
у справі № 8/285
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Ірпінський комбінат “Прогрес” (
далі ВАТ “Ірпінський комбінат
“Прогрес”
до Товариства з обмеженою
відповідальністю промислово -
комерційна фірма
“УкрРосенергоконсалтинг” ( адлі –
ТОВ ПКФ “УкрРосенергоконсалтинг”
Про визнання недійсним договору
В С Т А Н О В И В :
Рішенням госопдарського суду м. Києва від 04.09.2002р. ( суддя
Катрич В.С.) в задоволенні позову про визнання недійсним
договору від 08.12.97 № Є/08-12-У про уступку вимоги, укладеного
ТОВ ПКФ “УкрРосенргоконсалтинг” і ТОВ “Енергоконсалтинг ЛТД”
відмовлено.
Суд дійшов висновку, що спірний договір не протирічить вимогам
чинного законодавства.
Поданою касаційною скаргою позивач ( ВАТ “ Ірпінський комбінат
“Прогрес”) просить Вищий господарський суд України рішення
місцевого суду скасувати, позов задовольнити. Скаржник вважає,
що суд порушив норми матеріального права, зокрема, ст.ст.
63,395, 398 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та невірно дав правову оцінку
встановленим фактичним обставинам справи. Скаржник стверджує, що
сторона у спірному договорі є не
належною, оскільки не мала повноважень на його укладення від
Українського Енергетичного Консорціуму –
Електропостачальної організації і власника спожитої
електроенергії по договору на користування електричною енергією
від 03.02.97 № 5/02-97. Договір уступки вимоги в подальшому УЕК
не схвалено.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали ( фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом при прийнятті оскаржуваного рішення та заслухавши
пояснення присутніх у засіданні суду представників сторін дійшла
висновку, що воно підлягає скасуванню, а касаційна скарга
частковому задоволенню з наступних підстав.
03.02.97 Український Енергетичний консорціум, що діє за умовами
та правилами Енергоринку України, на підставі ліцензії на
користування електроенергією (“Електропостачальна організація”),
в особі ТОВ “Енергоконсалтинг Лтд” , що діє на
підставі доручення УЕК № 385 від 25.11.96 в особі генерального
директора Лобунця Ю.М. і ВАТ “Ірпінський комбінат “Прогрес”
уклали договір № 5/02-97 на користування електричною енергією.
Господарський суд м. Києва при вирішенні спору не дав правової
оцінки даному договору. Правомірність укладення договору ТОВ
“Енергоконслатинг” судом не досліджена, довіреність УЕК № 385
від 25.11.96 не витребувана і до справи не долучена.
08.12.97 ТОВ “Енергоконсалтинг ЛТД” (кредитор) в особі
Президента товариства Сухіна Е.І. і ТОВ ПКФ
“УкрРосенергоконсалтинг” (набувач) підписали договір № Є/08-У
про уступку права вимоги, згідно з яким “кредитор” уступив право
вимоги “набувачу” по відношенню до ВАТ “Ірпінський комбінат
“Прогрес”, що випливає з договору № 5/02-97 від 03.02.97 і
становить обов'язок боржника” оплатити вартість поставленої йому
“кредитором” електроенергії в обсязі 6614476 кВт протягом 1997
р.
Правомірність укладення і цього договору ТОВ “Енергоконсалтинг
KRD” та його підпису президентом Сухіним Е.І. без спеціального
доручення Українського Енергетичного Консорціуму –
електропостачальної організації і власника ( як стверджує
скаржник) переданої електроенергії, суд також не дослідив. Поза
увагою суду залишився і факт наявності подальшого
схвалення договорів від 03.02.97 № 5/02-97 і від
08.12.97 № Є/08-У, укладених ТОВ “Енергоконсалтинг”, що має
суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки
згідно ст. 63 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
угода, укладена від імені
другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з
перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні
права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі
дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди
особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її
укладення.
Наведене, інші матеріали справи, свідчать, що місцевий
господарський суд, вирішуючи спір неповно з'ясував обставини
справи, що мають значення для справи, а висновки, викладені у
рішенні суду не відповідають обставинам справи, що зумовлює його
скасування і передачу справи на новий розгляд для всебічного,
повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, керуючись Законом.
Разом з тим, новий розгляд справи необхідно здійснити за участю
Українського Консорціуму на
підставі доручення якого укладався договір від 03.02.97 № 5/02-
97 на користування електричною енергією ВАТ “Ірпінський комбінат
“Прогрес”, а також ТОВ “Енергоконсалтинг ЛТД”, який уступив
право вимоги ТОВ ПКФ “УкрРосенергоконсалтинг” спірним договором
від 08.12.97 № Є/08-У, яких залучити до участі у справі в якості
третіх осіб.
Частиною 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно
для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, дану господарським
судом позовним матеріалам такою, що не відповідає фактичним
обставинам та чинному законодавству.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-
11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційну скаргу ВАТ “Ірпінський комбінат “Прогрес”
задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду м. Києва від 4.09.2002р. у справі
№ 8/285 скасувати. Справу передати на новий розгляд цьому ж
суду.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Й.Мілевський
Е.Чернов