ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2002 Справа N 5/40
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів : Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.,
за участю представників:
позивача не з’явився
відповідача Соболевський І.В., Кривобогов М.П.
розглянув у ЗАТ “СНВП “Україна”
відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 13.08.2002
Одеського апеляційного господарського
суду
у справі № 5/40
за позовом приватної фірми “Ольма”
до ЗАТ “СНВП “Україна”
Про стягнення 285061,79 грн. збитків, заподіяних невиконанням
договору на переробку сої від 25.10.2001
Рішенням від 06.06.2002 господарського суду херсонської області
(суддя Ситюк В.Г.) позов задоволено - на підставі ст.ст. 161,213
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
постановлено стягнути з відповідача
285061,79 грн. збитків, завданих позивачу невиконанням
товариством умов договору на переробку сої від 25.10.2001, та з
посиланням на обґрунтованість розрахунку позивачем розміру
понесених збитків.
Постановою від 13.08.2002 Одеського апеляційного господарського
суду (судді: Андрєєва Е.І., Мацюра П. Ф., Лашин В.В.) рішення
залишено без змін з тих же підстав.
ЗАТ “Україна” у поданій касаційній скарзі просить рішення та
постанову скасувати, в позові відмовити, посилаючись на
відсутність договірних зобов’язань перед ПФ “Ольма”, оскільки
договір підряду від 25.10.2001 між сторонами не був укладений у
зв’язку з відсутністю такої істотної умови як кошторис (вартість
робіт), передбаченої ст. 334 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Колегія суддів, перевіривши наявні (фактичні обставини) справи
на предмет правильності їх юридичної оцінки судом та заслухавши
пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла
висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню,
а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з ухваленням
нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.
На спірні цивільні правовідносини, пов’язані з підписанням між
сторонами договору підряду від 25.10.2001 та відмовою позивача
від прийняття виконання цього договору, поширюється дія ст.ст.
4,153,332,334 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, чим спростовуються
помилкові посилання суду першої та апеляційної інстанцій в
оскаржуваних рішеннях на ч. 2 ст. 213 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до ст. 153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір вважається
укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках
формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті
умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для
договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою
однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Підписаний між сторонами договір на переробку сої від 25.10.2001
за своєю цивільно-правовою природою є договором підряду, що не
враховано судом першої та апеляційної інстанцій. Статтями
332,334-336,345 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
істотними умовами договору
підряду визнано предмет договору (певна робота), вартість робіт
(кошторис), механізм виконання робіт (з матеріалу підрядчика чи
замовника), винагорода підрядчика.
Відповідно до вимог ст. 334 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
на виконання
робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис,
який є обов’язковою істотною умовою договору підряду. Кошторис,
як правило, складається у формі окремого документа, підписується
повноважними представниками сторін та є невід’ємною частиною
договору підряду. При прийнятті оскаржуваних рішень судом не
враховано відсутність зазначення в договорі від 25.10.2001
кошторису як істотної умови, не долучено кошторис також в якості
додатку до договору. Визначений пунктом 3.1 договору від
25.10.2001 розмір оплати послуг виконавця є винагородою
підрядчика (ст. 345 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), а тому не може
свідчити про складання кошторису. Окрім того, пунктом 3.4
договору від 25.10.2001 не встановлено розмір оплати послуг
підрядчика по сушці сої, який також повинен включатися до
кошторису.
За таких обставин, договір на переробку сої від 25.10.2001 слід
вважати неукладеним у зв’язку з відсутністю в цьому договорі
кошторису як невід’ємної істотної умови договору підряду,
визначеної цивільним законодавством.
Водночас всупереч вимогам ст.ст. 33,34,43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
судом першої та апеляційної інстанцій в якості
належних доказів невиконання відповідачем зобов’язань за
договором від 25.10.2001 прийнято акти від 28.12.2001 (а.с.
12,13) та реєстр надходження продукції (а.с. 14), які не містять
жодних посилань на договір від 25.10.2001 та не підписані
посадовими особами ЗАТ “СНВП “Україна”.
Наявні у справі акти та реєстр не можуть стосуватись зобов’язань
сторін за договором від 25.10.2001 також тому, що визначають
обсяг отриманого відповідачем товару (417920 кг та 357859 кг),
який не відповідає обсягу поставки, чітко встановленому п. 1.1
зазначеного вище договору (500 т). Згідно вимог ст. 4 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
цивільні права та обов’язки виникають з угод,
передбачених законом, а в разі встановлення факту неукладення
відповідної цивільної угоди у зв’язку з відсутністю певних
істотних умов вимоги однієї сторони до іншої, які засновані на
такій угоді, задоволенню не підлягають. Позовні вимоги про
відшкодування збитків грунтуються саме на невиконанні
відповідачем зобов’язань за договором підряду від 25.10.2001,
який в дійсності не укладався, а тому помилковими визнаються
висновки суду першої та апеляційної інстанції про
обґрунтованість таких позовних вимог та наявність підстав для
покладання на відповідача цивільно-правової відповідальності.
Зважаючи на наведене, колегія дійшла висновку про помилкове
застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим
оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню з
ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4,153,332,334 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 111-5,111-7, п. 2 ст. 111-9, ч. 1 ст.
111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “СНВП “Україна” задовольнити.
Рішення від 06.06.2002 господарського суду Херсонської області
та постанову від 13.08.2002 Одеського апеляційного
господарського суду у справі № 5/40 скасувати.
У позові відмовити.
Наказ від 16.09.2002, виданий на виконання скасованого рішення
від 06.06.2002 у даній справі, вважати нечинним.
Стягнути з приватної фірми “Ольма” на користь ЗАТ “СНВП
“Україна” 850 грн. витрат по держмиту, сплаченому за перегляд
справи в порядку касації.
Наказ доручити видати господарському суду Херсонської області.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов
Й.Мілевський