ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2002 Справа N 3/452-21/267
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.,
судді
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного
товариства по газопостачанню і газифікації “Дніпропетровськгаз”
на рішення від 19.04.2002 року господарського суду
Дніпропетровської області
у справі № 3/452-21/267
за відкритого акціонерного товариства по
позовом газопостачанню і газифікації “Дніпропетровськгаз”
до комунального підприємства
“Дніпродзержинськтепломережа”
про стягнення 59 104 310,06 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 19.04.2002 року господарського суду
Дніпропетровської області (суддя О.Коваленко) в позові
відмовлено з огляду на те, що пунктом 2 Постанови Кабінету
Міністрів України від 12.10.1999 року № 1879 “Про заходи щодо
погашення заборгованості за природний газ, спожитий
підприємствами енергетичної галузі” передбачено, що природний
газ, поставлений Національною акціонерною компанією “Нафтогаз
України” на підприємства та неоплачений до 1.01.1999 року
визначається виходячи з ціни у гривнях на момент споживання
природного газу. Оскільки на день розгляду справи відповідачем
представлено докази розрахунку з позивачем за спожитий у 1997-
1998 роках природний газ у повному обсязі згідно діючого
законодавства України, то вимоги позивача про стягнення з
відповідача 56 178 054,99 грн. заборгованості, що становлять
різницю відносно курсу долара США на день поставки природного
газу і на день розрахунку за спожитий газ слід визнати
необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
В частині задоволення позову про стягнення пені в сумі 2 926 255
грн. за прострочку платежу також відмовлено через виключення
сторонами цієї умови з тексту договору.
В апеляційному порядку рішення не переглядалося.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство по
газопостачанню і газифікації “Дніпропетровськгаз”, не
погоджуючись з прийнятим судовим актом, просить його скасувати і
позов задовольнити. В обґрунтування власних вимог заявник
посилається на порушення господарським судом Дніпропетровської
області норм матеріального права, а саме статті 116 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статті 15 Закону України “Про
підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
, статей 21, 23, 27 Закону України
“Про підприємства”.
На його думку, місцевий господарський суд безпідставно в
порушення статті 161 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
визнав виконання відповідачем своїх зобов’язань
належним чином.
У відзиві відповідач заперечує проти доводів касаційної скарги з
огляду на їх необґрунтованість і просить в задоволенні
касаційної скарги відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін С.Драюка, Л.Яковлєва,
Н.Вербенко, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки господарським
судом Дніпропетровської області, та проаналізувавши застосування
судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга відкритого акціонерного товариства
по газопостачанню і газифікації “Дніпропетровськгаз” підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом, між сторонами були
укладені договори від 5.04.1996 року № 32 та від 24.12.1997 року
9 124, згідно умов яких позивач у 1997-1998 роках поставляв
відповідачеві природний газ, вартістю на день постачання 29 914
336 грн. 73 коп. , що підтверджується актами прийому-передачі
газу.
Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений строк відповідно до вказівок закону, акту
планування, договору.
Пунктом 6.2 договорів від 5.04.1996 року № 32 та від 24.12.1997
року № 124 встановлено, що розрахунки за спожитий газ
здійснюються в національній валюті України по офіційному
валютному курсу української гривні до долара США, на день
зарахування коштів на рахунок постачальника газу.
Судова колегія вважає помилковими застосування господарським
судом Дніпропетровської області пункту 2 Постанови Кабінету
Міністрів України від 12.10.1999 року № 1879 “Про заходи щодо
погашення заборгованості за природний газ, спожитий
підприємствами енергетичної галузі”, оскільки зазначений пункт в
силу вимог статті 4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не може застосовуватися до договірних
відносин підприємств та організацій. Ця обставина встановлена
рішенням від 11.05.2000 року Вищого арбітражного суду України в
справі № 6/20, яке набрало законної сили та не скасоване у
встановленому законом порядку, а тому має преюдиціальне значення
для даного спору.
В силу статей 21, 23, 27 Закону України “Про підприємства”
відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями у
всіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі
договорів, а реалізацію продукції вони здійснюють за цінами і
тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі,
і лише у випадках, передбачених законодавчими актами, -
державними цінами і тарифами.
За змістом статей 212 та 216 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
боржник не звільняється від відповідальності за
неможливість виконання грошового зобов’язання, яке припиняється
виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки відповідач не надав належних доказів про припинення
зобов’язання виконанням, судова колегія вважає обґрунтованими
висновок суду про покладання відповідальності за його порушення
на винну сторону.
Заборгованість в сумі 56 178 054 грн. 99 коп. по договорам від
5.04.1996 року № 32 та від 24.12.1997 року № 124 є розходженням
за рахунок валютної курсової різниці, що визнають обидві
сторони, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Разом з тим, судова колегія вважає, що судом першої інстанції
правомірно відмовлено в стягненні пені в сумі 2 926 255 грн. за
прострочку платежу, оскільки пеня як вид штрафних санкцій
виключена сторонами з договору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню і газифікації “Дніпропетровськгаз” на рішення від
19.04.2002 року господарського суду Дніпропетровської області
задовольнити частково.
2. Рішення від 19.04.2002 року господарського суду
Дніпропетровської області у справі № 3/452-21/267 скасувати.
3. Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства
“Дніпродзержинськтепломережа” (51914, м. Дніпродзержинськ, вул.
Петровського, 168, р/р 26008100081001 в АКБ “Укрсоцбанк”, МФО
305051, код ЗКПО 03342573) на користь відкритого акціонерного
товариства по газопостачанню і газифікації “Дніпропетровськгаз”
(49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 2, р/р 26000108979081
в КБ “Приватбанк”, МФО 305299, код ЗКПО 03340920) 56 178 054
грн. 99 коп. (п’ятдесят шість мільйонів сто сімдесят вісім тисяч
п’ятдесят чотири) грн. 99 коп. заборгованості та 2 550 (дві
тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. в рахунок відшкодування витрат з
сплати державного мита.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати
наказ.
4. В іншій частині позову відмовити.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя В.Палій