ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.11.2002                                    Справа N 20-7/492
 
Колегія  суддів  Вищого господарського суду  України  у  складі:
головуючого  судді Плахотнюк С.О., Панченко Н.П. ,  Плюшка  І.А.
розглянула   касаційну  скаргу  ТОВ  “Сендмаркет”   на   рішення
господарського суду м. Севастополя від 21.06.2002 р. у справі  №
20-7/492 за позовом ПП “Юр-Інвест” до ТОВ “Сендмаркет”
 
про   повернення  векселів  з чужого незаконного  володіння  або
повернення їх номінальної вартості.
 
Касаційну  скаргу розглянуто у відкритому судовому засіданні  за
участю представника:
ТОВ “Сендмаркет”: Малахова В.І.
 
Позивач,  повідомлений належним чином про час і  місце  розгляду
касаційної  скарги  своїх представників в  судове  засідання  не
направив.
 
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 21.06.2002  року
позовні вимоги задоволено, з ТОВ “Сендмаркет” стягнуто 24972, 00
грн.  збитків,  оскільки  векселі передані  відповідачем  іншому
векселедержателю в рахунок погашення податку на землю.
 
Не  погоджуючись  з  рішенням  ТОВ  “Сендмаркет”  звернулося   з
касаційною   скаргою,   в   якій   просить   скасувати   рішення
господарського   суду   м.  Севастополя   від   21.06.2002   р.,
посилаючись на те, що у нього відсутні зобовязання перед  фірмою
“Медсервіс”, оскільки векселі передано з порушенням ст.  153  ЦК
України  ( 435-15  ) (435-15)
        , у звязку з чим у фірми  не  було  підстав
укладати договір про уступку права вимоги з ПП “Юр-Інвест”.
 
Заслухавши  пояснення відповідача, перевіривши мотиви касаційної
скарги,   рішення,  матеріали  справи,  колегія  суддів   Вищого
господарського   суду  України  дійшла  висновку,   що   рішення
господарського  суду м. Севастополя від 21.06.2002  р.  підлягає
скасуванню,  а  касаційна  скарга  –  задоволенню  з   наступних
підстав.
 
23.06.1999  р.  ТОВ фірма “Медсервіс” передало ТОВ  “Сендмаркет”
два  простих  векселя Севастопольської міськдержадміністрації  №
613241956368  на суму 18025 грн. і № 613241956369 на  суму  6947
грн.  з датою оплати 30.06.1999 р. шляхом індосаменту, про що  є
напис  на  зворотному боці векселів. Зазначені векселі  передано
згідно  акту  прийомки-передачі від 23.06.99 р.  спірні  векселі
містять  всі  реквізити,  зазначені в Уніфікованому  законі  про
переказні  та  прості  векселі і як вбачається  з  рішення  суду
недійсними не визнані.
 
Індосамент являє собою односторонню угоду, яка укладається  тим,
хто  поступається своїми правами за векселем.  Але  до  вручення
векселя  передаточний напис, що зроблено індосантом,  вважається
відтзивним  і  може  бути ним анульований. Тому  підписаний  акт
прийому-передачі  векселі  від 23.06.1999  р.  є  тим  юридичним
фактом,  який  визначає  момент виникнення  у  індосатора  права
власності на вексель, у даному випадку новим власником  векселів
є його держатель.
 
Згідно з Положенням про переказний і простий вексель (глава  VІІ
ст.  43)  позов  у разі неакцепту або неплатежу  може  предявити
тільки векселедержатель, яким ТОВ фірма “Медсервіс” не є і права
на  укладення договору про уступку вимоги ПП “Юр-Інвест” спірних
векселях не мало.
 
Відповідно  до  п.  16  зазначеного Положення,  якщо  хто-небудь
втратив  право  володіння  векселя в силу  будь-якої  події,  то
особа,  у якої вексель знаходиться, зобовязана повернути вексель
лише в тому разі, якщо вона придбала його нечесним шляхом або  ж
придбаючи  його  вчинила  грубу  необережність.  Таких   підстав
господарським судом м. Севастополя не встановлено.
 
Твердження  позивача стосовно того, що векселі можуть видаватися
лише  для  оплати  за поставлену продукцію, виконані  роботи  та
надані  послуги є помилковим, оскільки вексель –  це  абстрактне
самостійне   зобовязання  і  відповідальність  перед  вексельним
кредитором   може  мати  місце  незалежно  від   наявності   або
відсутності реального боргу.
 
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського  суду
України  вважає,  що  господарським судом м. Севастополя  надана
невірна  юридична оцінка встановленим судом доказам, що призвело
до прийняття неправильного рішення.
 
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10,  111-11,  111-12  Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів Вищого господарського  суду
України,
 
                          ПОСТАНОВИЛА:
 
1.  Касаційну скаргу ТОВ “Сендмаркет” від 20.08.2002 р. № 203-юр
на  рішення господарського суду м. Севастополя від 21.06.2002 р.
у справі № 20-7/492 задовольнити.
 
2.  Рішення господарського суду м. Севастополя від 21.06.2002 р.
у справі № 20-7/492 скасувати.
 
3. У позові ПП “Юр-Інвест” відмовити.
 
Головуючий    Плахотнюк С.О.
 
Суддя         Панченко Н.П.
 
Суддя         Плюшко І.А.