ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2002 Справа N 17-6-33/02-2106
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Плахотнюк С.О.
суддів : Панченко Н.П.
Плюшка І.А.
розглянувши касаційну ЗАТ “Страхова компанія “Кредо-Класик”, м.
скаргу і додані до Київ
неї матеріали
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 09-16.07.2002
у справі № 17-6-33/02-2106
господарського суду Одеської області
за позовом ЗАТ “Страхова компанія “Кредо-Класик”
до Державної авіакомпанії “Одеські
авіалінії”
Про стягнення 35154 грн. 36 коп.
за участю представників сторін :
ЗАТ “Страхова Музичко О.В. – виконавчий директор
компанія “Кредо- дирекції з правових питань та страхових
Класик”: виплат (дов. від 05.04.2002),
Суслов Г.Є. – начальник юридичного
відділу (дов. від 01.10.2002);
Державна авіакомпанія Харченко В.Г. (дов. № 01.19), Завертнєва
“Одеські авіалінії”: В.А. – юрисконсульт (дов. від 02.01.2002
№ 01.19),
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Кредо-Класик”
у лютому 2002 року звернулося в господарський суд Одеської
області з позовом до державної авіакомпанії “Одеські авіалінії”
про стягнення заборгованості в розмірі 35154,36 грн. В позовній
заяві ЗАТ “Страхова компанія “Кредо-Класик” зазначило, що
позивач у справі виконав повністю та належним чином свої
зобов’язання за договором страхування № 026ЛК-99 від 01.03.99,
укладеним між сторонами у справі, а саме, по здійсненню
страхування авіаційних суден та цивільної відповідальності
відповідача, і що відповідно до п. 8.3.2 договору № 026ЛК-99
страхувальник (відповідач) зобов’язаний вносити страхові платежі
в розмірі і строки, визначені в п. 6.2 договору, зокрема,
страховий платіж встановлений в розмірі еквівалентному 10000
доларів США, який повинен був сплачуватися відповідачем в
національній валюті України по офіційному курсу НБУ на дату
оплати щоквартальними платежами протягом дії договору
страхування; у зв’язку з достроковим розірванням договору №
026ЛК-99 протоколом від 06.09.99 сума страхового платежу була
зменшена і відповідно до п. 4 протоколу становила суму
еквівалентну 6605,48 доларів США. Ця сума відповідачем не
сплачена, станом на 26.02.2002 заборгованість відповідача
складає 35154,36 грн., які позивач просить стягнути з
відповідача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.05.2002
позовні вимоги задоволено. Рішення суду мотивовано тим, що
відповідач не звертався з позовом до суду про визнання недійсним
договору страхування № 026ЛК-99, що протокол від 06.09.99
підтверджує те, що сторони за цим договором, своїми подальшими
діями схвалили цю угоду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09-
16.07.2002 рішення господарського суду Одеської області від
23.05.2002 у справі № 17-6-33/02-2106 скасовано, договір
страхування № 026ЛК-99 від 01.03.99, укладений між ЗАТ “Страхова
компанія “Кредо-Класик” і державною авіакомпанією “Одеські
авіалінії”, визнано недійсним з дня його укладення, в позові ЗАТ
“Страхова компанія “Кредо-Класик” про стягнення 35154,36 грн.
боргу відмовлено. Постанова мотивована тим, що при підписанні
договору страхування № 026 ЛК-99 цей договір зі сторони
відповідача підписаний за генерального директора Русаленка А.П.
особою, яка його не укладала, і що це є підставою для визнання
його недійсним з моменту укладення згідно зі ст. 48 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
У касаційній скарзі ЗАТ “Страхова компанія “Кредо-Класик”
просить скасувати постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 09-16.07.2002 року у справі № 17-6-33/02-
2106, залишити в силі рішення господарського суду Одеської
області від 23.05.2002 року у зазначеній справі. Скаржник свої
вимоги мотивує тим, що постанову від 09-16.07.2002 року було
прийнято внаслідок неправильного застосування судом норм
матеріального права. Скаржник зауважує, що відповідачем не було
надано доказів того, що спірний договір був підписаний від імені
ДАК “Одеські авіалінії” особою, що не мала на це відповідних
повноважень, а також зауважує, що вимога про визнання угоди
недійсною з мотивів відсутності належних повноважень у
представника на укладення угоди не підлягає задоволенню у
випадку наступного схвалення юридичною особою угоди, укладеної
від її імені представником, який не мав належних повноважень,
оскільки таке схвалення робить її дійсною з моменту укладення.
Скаржник вважає, що Протокол від 06.09.99 є підтвердженням
дійсності договору № 026ЛК-99 з моменту його укладення, оскільки
сторони своїми подальшими діями підтвердили дійсність угоди.
Скаржник не погоджується з твердженням відповідача про те, що
договір № 026ЛК-99 припинив свою дію 20.03.99, і вважає, що
доказами того, що цей договір діяв до 06.09.99 є протокол від
06.09.99, підписаний уповноваженими представниками сторін та
лист відповідача від 03.09.99 про зняття ПС ЯК-40 б/н 88299 з
усіх видів страхування. Скаржник також посилається на те, що
конкретний розмір грошових зобов’язань відповідача було
визначено Протоколом від 06.09.99, а також, що законодавчі акти
України не містять заборони на вираження грошового зобов’язання
в іноземній валюті.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Одеським
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Між сторонами у справі: ЗАТ “Стразова компанія “Кредо-Класик” та
Державною авіакомпанією “Одеські авіалінії” 01.03.99 був
укладений договір № 026ЛК-99 обов’язкового страхування
авіаційних суден. Сторони за цим договором протоколом № 026ЛК-1
від 06.09.99 про розірвання договору страхування № 026ЛК-99 від
01.03.99 визначили, що за взаємною згодою сторін договір
страхування № 026ЛК-99 від 01.03.99 припиняє дію з 06.09.99
(включно) і що фінансові зобов’язання страхувальника (відповідач
у цій справі) змінюються зменшенням до 6605,48 доларів США, які
повинні бути сплачені в повному обсязі на дату розірвання
договору.
Одеський апеляційний господарський суд, вирішуючи цей
господарський спір про стягнення з відповідача 35154,36 грн.
боргу за договором страхування від 01.03.99 № 026ЛК-99 визнав
цей договір недійсним, але апеляційним судом не були всебічно і
повно з’ясовані суть угоди, дійсне волевиявлення її учасників,
не були повністю встановлені обставини з якими закон пов’язує
визнання угод дійсними чи недійсними, а також інші обставини, що
мають значення для правильного вирішення спору, який виник.
Беручи до уваги, що судами попередніх інстанцій в порушення ст.
43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
були всебічно і повно розглянуті всі обставини справи та
виходячи з повноважень касаційної інстанції щодо перевірки
повноти встановлення обставин справи у рішенні або постанові
господарського суду, передбачених частиною 2 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відсутність якої унеможливлює правильність застосування норм
матеріального права при вирішенні спору, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що прийняті у
справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі
на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до
уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи
щодо укладення договору страхування № 026ЛК-99 від 01.03.99,
зокрема, відносно наявності чи відсутності у представників
юридичних осіб, які укладали цей договір, відповідних
повноважень, у разі встановлення, що цей договір був укладений
особою, не уповноваженою на укладання зазначеного договору,
встановити чи було наступне схвалення юридичною особою угоди,
укладеного від її імені представником, який не мав належних
повноважень, і в залежності від встановленого та у відповідності
до чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу ЗАТ “Страхова компанія “Кредо-Класик” на
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09-
16.07.2002 у справі № 17-6-33/02-2106 господарського суду
Одеської області задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2002 та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09-
16.07.2002 у справі № 17-6-33/02-2106 скасувати.
3.Спраіву № 17-6-33/02-2106 передати на новий розгляд до
господарського суду Одеської області.
Суддя (головуючий) Плахотнюк С.О.
С у д д і: Панченко Н.П.
Плюшко І.А.