ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2002 Справа N 17-2-18/01-9227
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого у засіданні, Панченко Н.П. , Плахотнюк
С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ТОВ “Раф”
на рішення господарського суду Одеської області
від 03.12.2001
та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 27.08.2002
у справі № 17-2-18/01-9227
за позовом дочірнього підприємства фірми
“Альтфатер-Одеса”
до ТОВ “Раф”
про стягнення 460646,84 грн.
за участю представників від: позивача – Манушина В.О.
(довіреність 05.08.2002)
відповідача - не з'явилися, про час та місце судового засідання
були повідомлені належним чином
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.12.2001 у
справі № 17-2-18/01-9227 (суддя Продаєвич В.О.) позов дочірнього
підприємства фірми “Альтфатер-Одеса” задоволено, стягнуто з ТОВ
“Раф” на користь позивача 460 646,84 грн. боргу, 1700 грн.
витрат по сплаті держмита.
Рішення мотивоване тим, що згідно двосторонньої домовленості
дочірнє підприємство фірма “Альтфатер-Одеса” здійснило відпуск
товарно-матеріальних цінностей ТОВ “Раф”, що підтверджується
накладними та довіреностями, на загальну суму 672 254,53 грн.
Відповідач оплатив товарно-матеріальні цінності частково, від
решти оплати ухилився, а тому суд керуючись вимогами ст. 161
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
про те, що зобов’язання
повинні виконуватись належним чином і в установлений строк,
позов задовольнив.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
27.08.2002 року (судді Андрєєва Е.І., Мацюра П. Ф., Лашина В.В.)
рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2001
залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що відповідно до висновків судово-
бухгалтерської експертизи, передача товарно-матеріальних
цінностей від дочірнього підприємства фірми “Альтфатер-Одеса”
підприємству ТОВ “Раф” для позивача була операцією продажу, а
для відповідача – купівлею. За таких обставин, суд першої
інстанції повно та об’єктивно встановив всі обставини справи,
правомірно стягнувши з ТОВ “Раф” на користь позивача суму
заборгованості.
ТОВ “Раф” у поданій касаційній скарзі просить рішення
господарського суду Одеської області від 03.12.2001 та постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2002
скасувати. В обґрунтування своїх вимог ТОВ “Раф” посилається на
те, що судом першої та апеляційної інстанції неправильно
застосовані норми матеріального права, що призвело до прийняття
рішення та постанови, які не відповідають вимогам нормам діючого
законодавства.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін,
суд встановив наступне:
Згідно висновку суду першої інстанції та доказам, що містяться в
матеріалах справи, в період з.01.по серпень 2000 року,
відповідно до двосторонньої домовленості дочірнє підприємство
фірма “Альтфатер-Одеса” здійснило відпуск товарно-матеріальних
цінностей ТОВ ”Раф” на суму 673 254,53 грн., що підтверджується
накладними від 03.01.-28.08.2000 та не заперечується
відповідачем.
Оплата отриманих товарно-матеріальних цінностей ТОВ “Раф” була
проведена частково у сумі 212 605,69 грн.
Відповідно до вимог ст. 161 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання повинні виконуватись належним чином
і в установлений строк.
Доводи заявника про те, що двостороння домовленість між дочірнім
підприємством фірмою “Альтфатер-Одеса” та ТОВ ”Раф” носить
ознаки договору схову, а не договору купівлі-продажу, не
приймаються судом до уваги, оскільки згідно висновків судово-
бухгалтерської експертизи за матеріалами апеляційної скарги ТОВ
“Раф” по справі № 17-2-18/01-9227 від 27.06.2002 передача
товарно-матеріальних цінностей від дочірнього підприємства фірми
“Альтфатер-Одеса” підприємству ТОВ “Раф” для позивача була
операцією продажу, а для відповідача – операцією купівлі.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на підставі
встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування
судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, при цьому, касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, обставини справи судом першої та апеляційної інстанції
встановлені шляхом повного, всебічного та об’єктивного розгляду
наявних матеріалів і відповідають доказам, які містяться в
матеріалах справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті
рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2001 та
постанови Одеського апеляційного господарського суду від
27.08.2002 судами правильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, у зв’язку з чим підстав для їх скасування
немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу ТОВ “Раф” залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2001 у
справі № 17-2-18/01-9227 залишити без змін.
3.Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
27.08.2002 у справі № 17-2-18/01-9227 залишити без змін.
4.Пункт 2 ухвали Вищого господарського суду України від
20.09.2002 у справі № 17-2-18/01-9227 визнати таким, що втратив
чинність.
Суддя, головуючий у засіданні І.Плюшко
Суддя Н.Панченко
Суддя С. Плахотнюк