Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2003 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
за участю представників сторін:
від позивача присутні
від відповідача присутні
розглянув касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі 3 великими платниками податків у м. Запоріжжі
на постанову від ХХ.11.02 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі №000 господарського суду Запорізької
області
за позовом відкритого акціонерного товариства "ХХХ", м. Запоріжжя
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі
про визнання частково недійсним рішення, а також про визнання
такими, що не підлягають виконанню платіжних вимог
ВСТАНОВИВ:
В травні 2002 року відкрите акціонерне товариство "ХХХ" пред'явило
в суді позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по
роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання
недійсним рішення від 10.05.02 №14 про стягнення коштів та продаж
інших активів платника податків в рахунок погашення його
податкового боргу та визнання платіжних вимог від 11.05.02 №289,
№297, від 14.05.02 №307, №308 такими, що не підлягають виконанню.
В червні 2002 року позивач доповнив позовні вимоги та просив
визнати недійсним рішення ОДПІ по роботі з ВПП в м. Запоріжжі від
ХХ.01.02 № 1 про застосування та стягнення сум штрафних
(фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого
законодавства, яким до нього були застосовані штрафні (фінансові)
санкції по податку на прибуток на загальну суму 9 322 179,42 грн.
з них 7 545 743,72 грн. податку на прибуток і 1 776 435,70 грн.
фінансові санкції по податку на прибуток.
Рішенням господарського суду Запорізької області від ХХ.07.02
позов задоволено.
Визнано недійсними рішення ОДПІ по роботі з ВПП №1 від ХХ.05.02
про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в
рахунок погашення його податкового боргу та № 1 від ХХ.01.02 про
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій,
донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені
за порушення податкового та іншого законодавства.
Визнано такими, що не підлягають виконанню платіжні вимоги від
ХХ.05.02 №297, № 2 від ХХ.05.02 № 3 , №8.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
ХХ.11.02 рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов і залишаючи рішення без змін, судові інстанції
виходили з того, що позивачем не порушено 10-денний термін для
подачі повторної скарги до Державної податкової адміністрації у
Запорізькій області, яка рішення по скарзі в 20-денний термін не
прийняла, а залишила її без розгляду. Враховуючи вимоги п.п. 5.2.2
п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
скарга ВАТ "ХХХ" вважається цілком
задоволеною.
В касаційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція по
роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі просить
рішення господарського суду Запорізької області від ХХ.07.02 та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
ХХ.11.02 скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові
відмовити, посилаючись на те, що при розгляді справи
господарськими судами порушені норми матеріального та
процесуального права, а саме: п.12 Інструкції "Про порядок
застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної
податкової служби" ( z0268-01 ) (z0268-01)
, п.5.2.2 ст.5 Закону України №2181
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а також
ст.ст.24, 34, 38 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін,
перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму
податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що
суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за
межі його компетенції, встановленої законом, такий платник
податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою
про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та
може супроводжуватись документами, розрахунками та доказами, які
платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути
подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів
наступних за днем отримання платником податків податкового
повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що
оскаржується.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не
надсилається платнику податків протягом двадцяти денного строку
або протягом строку, продовженого за рішенням керівника
контролюючого органу, така і скарга вважається повністю
задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за
останнім днем зазначених строків.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи рішення
Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими
платниками податків у м. Запоріжжі № 2 від ХХ.04.2002, яким
залишено без змін оскаржуване відкритим акціонерним товариством
"ХХХ" рішення № 1 від ХХ.01.2002 про застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих податків, зборів
(обов'язкових платників) та пені за порушення податкового та
іншого законодавства (податок на прибуток і штрафні санкції в сумі
9322179,42 грн.) отримане позивачем ХХ.04.2002.
ХХ.04.2002 відкрите акціонерне товариство "ХХХ" оскаржило це
рішення , про що поштою направило скаргу до Державної податкової
адміністрації у Запорізькій області.
Таким чином, суд прийшов до правильного висновку, що скарга
платником податку на рішення контролюючого органу направлена у
строки, передбачені Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Посилання відповідача на те, що скарга повинна бути подана
безпосередньо до контролюючого органу в 10-денний термін, а не
направлена поштою з дотриманням 10-денного терміну на оскарження,
спростовується ви-щенаведеним Законом і п.3 Положення про порядок
подання та розгляду скарг платників органами державної податкової
служби ( z0723-96 ) (z0723-96)
, розробленому, затвердженому і зареєстрованому
в Мінюсті України на підставі норм Закону № 2181 від 21.12.2000
( 2181-14 ) (2181-14)
, який передбачає, що скарга (заява) повинна бути
викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної
податкової служби поштою або передана фізичною чи юридичною особою
через представника.
Таким чином у Державної податкової адміністрації у Запорізькій
області не було підстав приймати рішення № 1 від ХХ.04.2002 про
залишення без розгляду у зв'язку з порушенням 10-денного терміну,
а також як таке, що не відповідає вимогам Закону № 2181 від
21.12.2000 ( 2181-14 ) (2181-14)
, а необхідно було прийняти мотивоване
рішення по суті, яке повинно відповідати п. 10 Положення про
порядок подання та розгляду скарг платників податків органами
державної податкової служби ( z0723-96 ) (z0723-96)
.
Враховуючи, що у 20-денний термін не було прийнято мотивоване
рішення за скаргою позивача, то суд прийшов до правильного
висновку про задоволення її на користь платника податків.
Відкрите акціонерне товариство "ХХХ" оспорювало саме рішення № 1
від ХХ.01.2002, тому суд обґрунтовано визнав його недійсним у
зв'язку з неотриманням мотивованого рішення за скаргою у 20-денний
термін і рішення № 1 від ХХ.05.2002 та платіжних вимог.
З урахуванням викладеного, постановлені судовими інстанціями
рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи і підстав
для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-3, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по
роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без
задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від ХХ.11.02 та рішення господарського суду
Запорізької області від ХХ.07.02 у справі № 000 без змін.