ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2002 Справа N 4/3/414д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Добролюбової Т.В. - головуючого
Дроботової Т.Б.
Цвігун В. Л.
за участю представників:
від позивача Коломоєць О.М д.№ 20923/10/10-010
від відповідачів ПП Гонча рук – Войтенко Ю.Г. д.від
9.11.02
Торговий дім”Мегаполіс”- Іванов О.В.
д.№ 27, Хацаревич Р.М. д.від 20.02.02,
Таран А.В. д.№ 10, Врублевська Ю.С.
д.№ 9.
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Жовтневому районі м. Запоріжжі
касаційну скаргу
на постанову від 21-23.05.2002 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду № 02-
5\9-11/39(4/3/414д)
у справі № 4/3/414д господарського суду
Запорізької області
за позовом Державної податкової інспекції у
Жовтневому районі м. Запоріжжя
до Приватного підприємця Гончарука А. В.
Товариства з обмеженою
до відповідальністю “Торговий дім
“Мегаполіс”
Про визнання договору недійсним
17.10.2001 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі
м. Запоріжжя заявила позов про визнання недійсним договору
комісії № 8 від 22.08.2000 року укладеного Товариством з
обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Мегаполіс” з Приватним
підприємцем Гончаруком А. В. як удавану угоду укладену з метою
приховати договір купівлі – продажу алкогольних виробів і пива
на підставі статей 58,49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та пункту 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову
службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
зі стягненням у доход державного
бюджету 9387542 гривень отриманих за договором комісії. Доводами
на користь укладання між сторонами усної угоди про купівлю –
продаж визначені такі : виписування податкових накладних при
передачі товару, невиплата комісійної винагороди, сплата
підприємцем прибуткового податку з суми реалізації товару. Метою
ж укладання договору комісії за твердженням позивача, є ухилення
від сплати збору на розвиток виноградарства.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.12.2001
року, що прийняте суддею Проценко О.А. у позові відмовлено з
огляду на відсутність ознак умислу і мети сторін суперечної
інтересам держави і суспільства, відповідність умов спірного
договору чинному законодавству та реальним виконанням сторонами
саме договору комісії.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі
головуючого судді Євстигнеєва О.С і суддів Тищик І.В. та Чимбар
Л.О. постановою від 23.05.2002 року рішення у справі залишив без
змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому
районі без задоволення.
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Запоріжжя
не погодившись з судовими рішеннями у справі просить Вищий
господарський суд переглянути матеріали справи і скасувати
рішення і постанову, а позовні вимоги задовольнити. Касаційна
скарга мотивована помилковим, на думку позивача, незастосуванням
судами частини 2 статті 58 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
до спірної угоди та припущеними порушеннями приписів статей
22,77, 104 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідачами надіслані відзиви на касаційну скаргу, у яких
просять залишити без змін постанову апеляційної інстанції з
мотивів якими ця постанова мотивована.
Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В., пояснення представників сторін, які
підтримали свої доводи, переглянувши матеріали справи, не вбачає
правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на
наступне.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої і
апеляційної інстанцій що між приватним підприємцем і ТзОВ
“Торгівельний будинок “Мегаполіс” укладений договір комісії за №
8, згідно з яким комітент доручив а комісіонер – приватний
підприємець прийняв на себе зобов’язання укласти в інтересах
товариства від свого імені угоди з продажу товарів. Умови
договору комісії відповідають приписам глави 25 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
і саме умови договору комісії
виконувались сторонами. Довід позивача про укладення договору
комісії з метою приховати усний договір купівлі продажу товарів
задля ухилення від сплати збору на розвиток виноградарства,
визнаний судами таким, що не підтверджений під час судового
розгляду спору належними доказами.
Оскільки факт укладання і виконання саме договору комісії
відповідачами у цьому спорі встановлений судами, довід про
помилковість незастосування судами частини 2 статті 58 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
спростовується таким. Удаваною угодою визнається
така угода, яка вчинена з метою приховати іншу угоду, коли
учасники такої угоди намагаються досягти певного правового
результату, замаскувавши справжні наміри, зовні виявляючи волю,
що не відповідає юридичним наслідкам, настання яких вони справді
бажають. Позивач не довів що волевиявлення сторін укласти
договір комісії здійснений без відповідної внутрішньої волі.
Зокрема головним елементом угоди є воля і не набуває правового
значення волевиявлення без справжньої внутрішньої волі.
Розбіжностей між волею і волевиявленням сторін судом не
встановлено.
Згідно з положеннями частини 2 статті 111-5 та частини 1, 2
статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на підставі вже встановлених
судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення
виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення у постанові апеляційного суду.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими або додатково перевіряти докази.
Водночас визнаються непереконливими і доводи податкової служби
про порушення процесуального законодавства. З тексту рішення
Господарського суду Запорізької області у цій справі вбачається,
що у судовому засіданні оголошувалась перерва. Згідно приписів
частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя має право оголосити перерву в
засіданні з наступною вказівкою про це в рішенні. У цьому
випадку винесення судом ухвали не передбачене названою статтею.
Наведена обставина перевірялася під час апеляційного
провадження, що підтверджується змістом переглянутої постанови
апеляційної інстанції. Представники відповідачів також
підтвердили оголошення судом саме перерви у засіданні.
Представник позивача пояснив у засіданні касаційної інстанції,
що мав намір надати суду документи на підтвердження початку
проведення зустрічної перевірки. Відсутність документу про
зустрічну перевірку не впливала на можливість прийняття рішення
зі спору, тому судом правомірно оголошена перерва. Відкладення
розгляду спору, відбувається у разі неможливості вирішення спору
у даному судовому засіданні. Саме у випадках передбачених
частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
і виноситься ухвала про відкладення справи.
З урахуванням викладеного переглянута постанова апеляційної
інстанції відповідає приписам чинного законодавства.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-
9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 21-23.05.2002 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі № 4/3/414д Господарського суду
Запорізької області залишити без змін, а касаційну скаргу ДПІ у
Жовтневому районі міста Запоріжжя без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т. Дроботова
В. Цвігун