ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2002 Справа N 34/350
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого – судді Грека Б.М. – (доповідача у справі),
суддів : Черкащенка М.М.,
Чупруна В.Д.,
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Калинівському районі м. Донецька
касаційну скаргу
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 14.10.2002
у справі № 34/350
господарського суду Донецької області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “Схід”
до відповідачів: - Державної податкової інспекції
у Калинівському районі м. Донецька
- Відділення державного
казначейства Калинівського району
м. Донецька
про стягнення ПДВ у сумі 107 802, 00
грн.
в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача – Ярош В.І. за довіреністю від 01.11.2002 № 10
відповідача – Прокопенко О.В. за довіреністю від 13.11.2002 №
26551/10/10-013-5
Федіна Н.Ю. за довіреністю від 13.11.2002 №
26552/10/10-013-5
ТОВ Схід” звернулося до господарського суду з вимогою
відшкодування з бюджету ПДВ за період з.01.2001 р. по червень
2002 р. у розмірі 107 802, 00 грн.
Заявлені вимоги мотивовані з тих підстав, що згідно податкових
декларацій з ПДВ за період з.01.по грудень 2001 р. та з.01.2002
р. по червень 2002 р. сума податкового кредиту перевищила суму
податкових зобов’язань на 283 981, 00 грн.
Сума податкових зобов’язань за вказаний період склала 17 911, 00
грн., а також по рішенню суду по справі № 2/259 від 06.08.2001
стягнуто з бюджету 158 268, 00 грн. Відшкодуванню з бюджету
підлягає 107 802,00 грн.
Господарський суд Донецької області рішенням від 02.09.2002 по
справі 34/350 (суддя Кододова О.В.) – задоволено вимоги по
відшкодуванню ПДВ та стягнуто з Державного бюджету України через
УДК у Донецькій області ПДВ в сумі 99 913, 00 грн.
У позовних вимогах до Відділення Державного казначейства у
Донецькій області відмовлено.
Припинено провадження по справі про відшкодування ПДВ за лютий
та квітень 2001 р.
Рішення обґрунтовувалося тим, що згідно декларацій з податку на
додану вартість сума податкового кредиту перевищила суму
податкового зобов’язання та становить 99 913, 00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
14.10.2002 (судді Величко Н.Л., Алєєва І.В., М’ясищев А.М.)
зазначене рішення залишено без змін з тих самих підстав.
Державна податкова інспекція у Калинівському районі м. Донецька
з висновками, викладеними в рішення господарського суду
Донецької області від 02.09.2002 та постанові Донецького
апеляційного господарського суду від 14.10.2002 не згідна з
наступних підстав.
Господарський суд при постановлені рішення не врахував, що дані
в податковій декларації, в якій відображене бюджетне
відшкодування, вносяться з урахуванням п. п. 7.7.1 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, в якій
вказано, що сума податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету
визначається, як різниця між загальною сумою податкових
зобов’язань і сумою податкового кредиту звітного періоду. У свою
чергу, у відповідності з п. п. 7.4.1 ст. 7 вказаного Закону
податковий кредит звітного періоду складається з сум податків,
сплачених платником податку в звітному періоді, в зв’язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), а також п. п. 7.5.1 ст. 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
якою чітко регламентується, що датою виникнення права платника
податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з
подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податків в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання
податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником
податку товарів (робіт, послуг).
Крім того, судом не перевірено дотримання позивачем норм п. п.
6.2.1 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, вивчивши
матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування
судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті
оспорюваного судового рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
Відповідно до підпункту 7.7.1 статті 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
При розгляді справи господарським судом було встановлено, що за
наслідками господарської діяльності підприємства різниця між
загальною сумою податкових зобов’язань та сумою податкового
кредиту має від’ємне значення та становить 99 913, 00 грн.
Апеляційний господарський суд визнав доводи місцевого
господарського суду в частині відшкодування ПДВ обґрунтованими.
Окрім того, апеляційним господарським судом зроблено висновок,
що з вини службових осіб ДПІ у Калинівському районі м. Донецька
ПДВ за період з.01.2001 р. по червень 2002 р. не був своєчасно
відшкодований платнику податку шляхом видачі висновку органам
Державного казначейства, а отже витрати по сплаті державного
мита покладені на ДПІ.
У даній справі підставою позову є порушення передбаченого
законом права товариства на отримання з Державного бюджету
України надмірно сплаченого ПДВ протягом місяця з дня подання
розрахунку. Відповідно до частини 5 пункту 7.7.3 статті 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за даної
обставини платник податку має право у будь-який момент після
виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом
про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплаченого податку.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства та організації мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських спорів за захистом своїх порушених
або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Колегія суддів вважає, що місцевий та апеляційний суд не мав
достатніх підстав здійснення стягнення бюджетної заборгованості
з УДК у Донецькій області, не визначивши правове положення
сторони.
Колегія суддів зазначає, що за Законом України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право платника податку на
отримання бюджетного відшкодування не ставиться у залежність від
тієї обставини, чи був податковим органом поданий
територіальному органу Державного казначейства України
відповідний висновок, про який йдеться в Порядку відшкодування
податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної
податкової адміністрації України та Головного управління
Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72.
Між тим, в судових актах не зазначено в чому заключається
порушення оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів за
сторони ДПІ, не вирішено питання щодо правового становища ДПІ та
правові наслідки заявленого позову до ДПІ.
За таких обставин колегія суддів вважає, що при вирішенні даного
спору в судових актах неправильно застосовано законодавство, а
отже визнання законними і обґрунтованими вказані судові акти не
можна.
Враховуючи викладене, постановлені судовими інстанціями рішення
підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи необхідно врахувати викладене, більш
ретельно з’ясувати вимоги позивача, дослідити дотримання вимог
п. п. 6.2.1 ст. 6 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та суб’єктний склад учасників
провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст.
111-9, ч. 1 ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Калинівському районі м. Донецька від 15.10.2002 № 247613/10/10-
013-4 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2002
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14.10.2002 по справі № 34/350 – скасувати, справу передати на
новий розгляд до господарського суду Донецької області.
3. Матеріали справи № 34/350 надіслати господарському суду
Донецької області.
Головуючий – суддя Б.Грек
С у д д і: М.Черкащенко
В.Чупрун