Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2003 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
За участю представників позивача - присутні,
відповідача - присутній;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Н-ську
касаційну скаргу Державного транспортно-експедиційного
підприємства "XXX"
на постанову Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.10.2002 р.
у справі № Х7
за позовом Державного транспортно-експедиційного
підприємства "XXX"
до Акціонерного банку "SSS"
про стягнення 2 000 000,0 грн.
Рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.08.2002 (суддя
А.А.А.) у справі № Х7 позов державного транспортно-експедиційного
підприємства "XXX" (далі - ДТЕП "XXX") до акціонерного банку "SSS"
задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 000 000
грн. суми боргу, 400 грн. витрат на адвокатські послуги, 1700 грн.
суму витрат по сплаті державного мита.
Рішення мотивоване тим, що згідно гарантійного листа від
ХХ.01.2001 відповідач зобов'язався перед позивачем відповідати за
сплату платежів ТОВ "RRR" (далі - ТОВ "RRR") за договором № Х1 від
ХХ.07.2000 та додатковій угоді № Х3 від ХХ.12.2000, укладених між
позивачем та ТОВ "RRR". Відповідач зобов'язався здійснити оплату
цих платежів в разі їх несплати ТОВ "RRR" після акцептування
рахунків Одержувачем гарантії та Поручителем. Акцепт гарантійного
листа здійснений ДТЕП "XXX" листом від ХХ.02.2001 № Х2 і є таким,
що відповідно до вимог ч. 2 ст. 156 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
надійшов протягом нормального необхідного для цього
часу. Таким чином, акціонерний банк "SSS" зобов'язався перед
кредитором ТОВ "RRR" відповідати за виконання ним свого
зобов'язання.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.10.2002 (судді: Б.Б.Б., В.В.В., Г.Г.Г.) рішення господарського
суду м. Н-ська скасоване, в позові державному
транспортно-експедиційному підприємству "ХХХ" відмовлено.
Постанова мотивована тим, що оскільки в матеріалах справи є
укладені між ДТЕП "XXX" та ТОВ "RRR" договори № Х1 від ХХ.12.2000,
№ Х1 від ХХ.01.2001, тексти яких хоч і схожі, але мають суттєві
відмінності з договором № Х1 від ХХ.07.2000 то це дає підстави
вважати, що договір № Х1 від ХХ.07.2000 не було пролонговано, як
помилково зробив висновок суд першої інстанції, а було укладено
нові договори. Отже, оскільки позивачем не доведено наявність
заборгованості ТОВ "RRR" саме за договором від ХХ.07.2000, то
апеляційна інстанція вважає, що позивачем не доведено
розповсюдження гарантії на зобов'язання, що є предметом позову у
даній справі.
ДТЕП "XXX" у поданій касаційній скарзі просить постанову Н-ського
апеляційного господарського суду від ХХ.10.2002 скасувати. В
обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом
апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального
та процесуального права, що призвело до прийняття постанови, яка
не відповідає вимогам норм діючого законодавства.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив наступне:
Між ДТЕП "XXX" та ТОВ "RRR" було укладено договір № Х1 від
ХХ.07.2000. Додатковою угодою № Х3 від ХХ.12.2000 зазначений
договір був пролонгований до ХХ.12.2001. У зв'язку із внесенням
змін в реквізити договору, були підписані договори № Х1 від
ХХ.12.2000 та ХХ.01.2001.
Доводи суду апеляційної інстанції про те, що тексти договорів № Х1
від ХХ.07.2000, ХХ.12.2000 та ХХ.01.2001 мають суттєві
відмінності, а тому є зовсім різними договорами, не беруться судом
до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції не зазначив в чому
саме полягають ці відмінності. Крім того, вказані вище екземпляри
договорів мають однаковий зміст, підписані одними й тими ж
сторонами, регулюють одні й ті ж самі відносини. Тому суд першої
інстанції вірно дійшов висновку про те, що договори № Х1 від
ХХ.12.2000 та ХХ.01.2001 лише підтверджували і пролонгували
договір № Х1 від ХХ.07.2000 (далі - Договір) а отже і
зобов'язання по ньому.
Умовами Договору та додатковою угодою № Х4 від ХХ.01.2001 до
нього, було визначено, що за наявності гарантійного листа банку
розрахунки з позивачем ТОВ "RRR" здійснює на вказаний в Договорі
розрахунковий рахунок згідно виставлених рахунків з відстроченням
платежів 20 банківських днів на суму гарантійних зобов'язань з
моменту зняття грошових коштів з коду платника ДТЕП "ХХХ".
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані послуги з
транспортно-експедиційного обслуговування вантажів за заявками ТОВ
"RRR". Рішенням господарського суду по справі № Х8 підтверджено
наявність непогашеної заборгованості ТОВ "RRR" за надані позивачем
послуги.
Гарантійним листом від ХХ.01.2001, що був виданий на підставі
договору про надання гарантії № Х5 від ХХ.01.2001, акціонерний
банк "SSS" зобов'язався перед позивачем відповідати за сплату
платежів за Договором в разі їх несплати ТОВ "RRR", після
акцептування рахунків Одержувачем гарантії та Поручителем.
Вказаний гарантійний лист був акцептований позивачем, листом від
ХХ.02.2001 № Х2, і є таким, що відповідно до ч. 2 ст. 156
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
надійшов протягом
нормального необхідного для цього часу.
Наявний в матеріалах справи рахунок № Х6, про сплату наданих за
Договором послуг, ХХ.05.2001 був направлений позивачем на адресу
ТОВ "RRR". Враховуючи вимоги ст. 192 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
, ТОВ "RRR" і відповідач є солідарними боржниками, а
тому рахунки направленні на адресу ТОВ "RRR" є обов'язковими і для
відповідача.
Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що на
момент пред'явлення позову були наявні всі умови, передбачені
гарантійним листом № Х9 від ХХ.01.2001 для виконання відповідачем
своїх зобов'язань поручителя, а тому твердження суду апеляційної
інстанції про відсутність підстав у позивача вимагати стягнення
суми боргу з акціонерного банку "SSS" по гарантійному листу № Х9
від ХХ.01.2001 та договору гарантії № Х5 від ХХ.01.2001 є
безпідставними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана
постанова Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.10.2002
винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм чинного
законодавства і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5 , 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного транспортно-експедиційного
підприємства "XXX" задовольнити. Постанову Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.10.2002 касувати. Рішення
господарського суду м. Н-ська від ХХ.03.2002 залишити без змін.