ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2002 Справа N 31/173
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Чупруна В.Д.,
суддів Жаботиної Г.В., Глос О.І.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства Київського
обласного управління по будівництву, ремонту та експлуатації
автомобільних доріг ”Київськиий облавтодор”
про перегляд у касаційному порядку постанови Київського
апеляційного господарського суду від 06.08.2002р.
у справі № 31/173
за позовом Спільного українсько-російського підприємства у формі
товариства з обмеженою відповідальністю ”Космос”
до Державного підприємства Київського обласного управління по
будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг
”Київський облавтодор”
про стягнення 1088481,13 грн.,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.06.2002р. (суддя
Н.І.Качан) позов задоволено частково, з Державного підприємства
Київського обласного управління по будівництву, ремонту та
експлуатації автомобільних доріг на користь Спільного українсько-
російського підприємства у формі товариства з обмеженою
відповідальністю ”Космос” стягнуто 572884грн.83коп. основного
боргу, 257797грн.80коп. неустойки.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
06.08.2002р. (судді І.М.Бенедисюк, А.І.Брайко, Б.Ю.Львов)
рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2002р. змінено,
позов задоволено частково: з Державного підприємства Київського
обласного управління по будівництву, ремонту та експлуатації
автомобільних доріг на користь Спільного українсько-російського
підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю
”Космос” стягнуто 572884грн.83коп. вартості переданого на
зберігання бітуму та 515596грн.30коп. пені з 07.11.2001р. по
06.05.2002р. за порушення строків повернення майна зі схову; в
решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Державне підприємство
Київське обласне управління по будівництву, ремонту та
експлуатації автомобільних доріг просить їх скасувати,
посилаючись на те, що судовими інстанціями порушено норми
матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Спільне українсько-російське
підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю
”Космос” доводить безпідставність вимог Державного підприємства
Київського обласного управління по будівництву, ремонту та
експлуатації автомобільних доріг та просить залишити касаційну
скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 06.08.2002р. без змін.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи та заперечення
представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого
господарського суду та постанові апеляційного господарського
суду, Вищий господарський суд України дійшов висновку щодо
задоволення касаційної скарги Державного підприємства Київського
обласного управління по будівництву, ремонту та експлуатації
автомобільних доріг.
Апеляційним господарським судом встановлено:
-рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.2001р. у справі
№ 7/721 відповідача зобов’язано передати позивачу з
відповідального зберігання 539,948т. бітуму дорожнього марки БНД
90/130, або обумовлену сторонами кількість бітуму того ж роду і
якості;
-постановою Відділу державної виконавчої служби Солом’янського
районного управління юстиції м. Києва від 11.05.2002р. було
відкрито виконавче провадження по виконанню рішення
Господарського суду м. Києва від 21.12.2001р. у справі № 7/721;
-у зв’язку з надходженням від стягувача – Спільного українсько-
російського підприємства у формі товариства з обмеженою
відповідальністю ”Космос” заяви про повернення виконавчого
документа без виконання постановою Відділу державної виконавчої
служби Солом’янського районного управління юстиції м. Києва від
06.06.2002р. виконавче провадження по примусовому виконанню
рішення Господарського суду м. Києва від 21.12.2001р. у справі №
7/721 закінчено на підставі ст. 39 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Згідно ст. 60 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
, із якої випливає порядок передачі стягувачеві
предметів, зазначених у виконавчому документі, у разі
присудження стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому
документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і
передає їх стягувачеві, про що складає акт передачі. У разі
знищення речі, що мала бути передана стягувачеві в натурі,
державний виконавець складає акт про неможливість виконання,
який є підставою для закриття виконавчого провадження. Оскільки
виконавчий документ, на підставі якого мало бути виконане
рішення господарського суду від 21.12.2001р. у справі № 7/721
було повернено без виконання за вимогою позивача, то з цього
факту випливає, що позивач відмовився від виконання, а саме:
одержати бітум, який повинен був передати йому судовий
виконавець від боржника – Державного підприємства Київського
обласного управління по будівництву, ремонту та експлуатації
автомобільних доріг ”Київський облавтодор” згідно з вищезгаданим
рішенням.
Позивачем подано позов про відшкодування збитків, спричинених
відповідачем неповерненням майна, переданого позивачем
відповідачу у схов, оскільки внаслідок прострочення відповідача
виконання щодо повернення бітуму втратило інтерес для позивача,
та сплати неустойки у розмірі 92% від вартості майна за
порушення строків повернення майна зі схову. Позивачем уточнено
позов стосовно неустойки за порушення строків повернення майна
та зазначено, що вона підлягає стягненню за період з
07.11.2001р. по 07.05.2002р. у сумі 515596грн.30коп.
Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач вправі до
прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову,
збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання
встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках,
передбачених статтею 5 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
в цій частині,
відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Позивачем не змінено предмет позову, яким є стягнення збитків у
розмірі вартості бітуму, тому визначивши самостійно предмет
позову, апеляційний господарський суд порушив ч. 4 ст. 22 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Апеляційним господарським судом встановлено, що сторонами
укладено договір відповідального зберігання № 1/26 від
26.07.2001р., за яким позивач по акту № 1 передав на
відповідальне зберігання відповідачу 539,948т. бітуму БНД 90/130
виробництва Мозирського НПЗ вартістю 572884грн. 83коп. В
забезпечення зобов’язання щодо повернення 539,948т. бітуму на
першу вимогу позивача, сторони пунктом 4.3 вищезгаданого
договору передбачили, що у випадку неповернення майна за першою
вимогою, охоронець зобов’язаний сплатити неустойку у розмірі 0,5
% від вартості майна за кожний день затримки.
Згідно ст. 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо строк виконання
зобовязання не встановлений або визначений моментом
витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник
вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен
виконати таке зобовязання в семиденний строк з дня предявлення
вимоги кредитором, якщо обовязок негайного виконання не випливає
із закону, договору або із змісту зобовязання.
Апеляційним господарським судом встановлено, що першою вимогою
позивача до відповідача по поверненню бітуму зі схову є
претензія від 11.09.2001р. № 11/09-3. Як випливає з претензії
від 11.09.2001р. № 11/09-3 (сторінка справи 47), в ній міститься
вимога позивача про сплату заборгованості в сумі
925185грн.83коп. , а вимога про повернення зі схову бітуму
відсутня. Не встановлено дану обставину і місцевим господарським
судом. Оскільки від встановлення даної обставини залежать права
і обов’язки сторін за даним спором, то попередні судові
інстанції на підставі доказів у визначеному законом порядку
зобов’язані були їх встановити.
Обов’язок всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому
процесі всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись
законом, покладено на господарський суд ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Невиконання цього обов’язку є підставою для
скасування судових рішень та направлення справи на новий
розгляд.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державного підприємства Київського обласного
управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних
доріг ”Київськиий облавтодор” задовольнити.
Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2002р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
06.08.2002р. у справі № 31/173 та передати справу на новий
розгляд до Господарського суду м. Києва.
Головуючий - суддя В.Чупрун
судді Г.Жаботина
О.Глос