ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2002 Справа N 25/324
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чупруна В.Д.,
суддів : Глос О.І.,
Жаботиної Г.В.
розглянувши матеріали Державної податкової інспекції у
касаційної скарги Оболонському районі м. Києва
на ухвалу від 08.08.2002 господарського суду
м. Києва
у справі № 25/324
господарського суду м. Києва
за позовом Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва
до відповідачів: - приватного підприємства
“Діоніс”;
- ЗАТ “Наше радіо”,
Про визнання угоди недійсною
за участю представників сторін
від позивача: Лазаренко В.Л.
від відповідача-2: Ганін С.А.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.08.2002 у справі №
25/324 на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
припинено провадження у справі за
позовом ДПІ у Оболонському районі м. Києва до приватного
підприємства “Діоніс” і ЗАТ “Наше радіо” про визнання недійсною
угоди № 120 від 01.12.2000, укладеної між відповідачами, на
підставі ст. 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та
застосування наслідків визнання угоди недійсною, передбачених
вказаною нормою.
У Х В А Л А суду мотивована тим, що: по-перше, згідно з рішенням
місцевого суду Харківського району м. Києва від 02.07.2001
статут ПП “Діоніс” було визнано недійсним; а, оскільки в рішенні
місцевого суду не зазначено інше, статут ПП “Діоніс” визнано
недійсним з моменту укладення, тобто з 27.09.2000; по-друге,
відповідно до ч. 2 ст. 26 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її
статуту або положення, а, оскільки статут відповідача-1 визнано
недійсним з моменту укладення, то на час укладення спірної угоди
у останнього була відсутня правоздатність (що виключає
можливість укладання та виконання відповідачем-1 угод).
ДПІ у Оболонському районі м. Києва в касаційній скарзі просить
скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 08.08.2002 і
передати справу до господарського суду м. Києва для розгляду по
суті, посилаючись на неправильне застосування господарським
судом м. Києва норм процесуального права (п. 11 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
),
оскільки факт визнання недійсним статуту ПП “Діоніс” не
заперечує самого факту укладання спірної угоди, а може лише
впливати на висновки господарського суду щодо дійсності чи
недійсності спірної угоди.
Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на участь
його представника в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав
касаційну скаргу, та заперечення відповідача-2, перевіривши
матеріали справи та правильність застосування господарським
судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Припиняючи провадження у справі на підставі п. 11 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд виходив з того, що договір № 120 від
01.12.2000, укладений між відповідачами, не може розцінюватись
як угода, укладена юридичними особами, оскільки у ПП “Діоніс”
цивільна правоздатність не виникла.
Однак, вищезазначений висновок господарського суду першої
інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства і не
ґрунтується на обставинах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої
інстанції, не дослідивши наявні у справі докази щодо укладання і
виконання спірної угоди відповідачами (що не заперечується
жодною з сторін), прийшов до помилкового висновку щодо
відсутності предмету спору з огляду на наступне.
Визначення поняття “угода” надане в ст. 41 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно з якою угодами визнаються дії
громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або
припинення цивільних прав і обов”язків.
Відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у
належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Що стосується правоздатності відповідача-1, то слід взяти до
уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 26 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
у випадку, якщо статут підлягає реєстрації,
правоздатність юридичної особи виникає з моменту реєстрації, а
факт реєстрації статуту ПП “Діоніс” Мінською районною державною
адміністрацією 27.09.2000 встановлено рішенням місцевого суду
Харківського району м. Києва від 02.07.2001 (на яке посилається
господарський суд м. Києва), і не заперечується жодною з сторін.
Документи, які б свідчили про скасування державної реєстрації ПП
“Діоніс” і виключення його з ЄДРПОУ, в матеріалах справи
відсутні і господарським судом не досліджувалися.
За таких обставин факт визнання статуту відповідача-1 недійсним
не спростовує самого факту укладання спірної угоди, а є лише
одним з доказів, який може вплинути на висновки господарського
суду щодо відповідності спірної угоди вимогам чинного
законодавства (в т.ч. на встановлення обставин, з якими закон
пов”язує визнання недійсними угод на підставі ст. 49 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
) при вирішенні спору по суті.
З огляду на викладене, висновки господарського суду першої
інстанції щодо відсутності предмету спору не відповідають
обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у зв”язку з
чим ухвала господарського суду м. Києва від 08.08.2002 у справі
№ 25/324 підлягає скасуванню, а справа – передачі до
господарського суду м. Києва для розгляду по суті.
Під час розгляду справи господарському суду необхідно всебічно і
повно перевірити фактичні обставини справи і прийняти законне та
обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-
10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському
районі м. Києва задовольнити.
Скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 08.08.2002 у
справі № 25/324, а справу передати до господарського суду м.
Києва для розгляду по суті.
Головуючий В.Чупрун
Судді О.Глос
Г.Жаботина