ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2002 Справа N 20-4/481
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Першикова Є.В.,
суддів: Ходаківської І.П. ,
Цвігун В.Л.
розглянувши касаційну ДПІ у Гагарінському районі
скаргу м. Севастополя
на рішення від 25.07.02 господарського суду
м. Севастополя
у справі № 20-4/481
за позовом Агропромислового ТзОВ “Родникове”
до Севастопольського державного
підприємства “Атлантика”
Про спонукання укладення договору та усунення перешкод в
користуванні загальною частковою власністю
за участю представників сторін:
від позивача Івченко П. В., довір. від 07.06.02
від відповідача не з’явився
скаржника Петренко Т.І., довір. № 01/01 від
04.01.02.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні 07.11.02 оголошено лише вступну та
резолютивну частину постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
17.06.02 Агропромислове ТзОВ “Родникове” звернулося до
господарського суду м. Севастополя з позовом до
Севастопольського державного підприємства “Атлантика” про
спонукання укладання договору та усунення перешкод в
користуванні загальною дольовою власністю на базі відпочинку
“Изумруд-2” в с. Ласпі.
22.07.02р. позивач змінив позовні вимоги: в заяві просив визнати
спальний корпус на 15 номерів бази відпочинку “Изумруд-2”
загальною дольовою власністю сторін по справі у розмірі з
частками - по 50 відсотків.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що на підставі договору
№ 100 від 01.09.95р. про дольову участь радгоспу “Родниковий” в
реконструкції та розширенні бази відпочинку “Изумруд-2”
Севастопольського виробничого об'єднання рибної промисловості
“Атлантика” в с.Ласпі сторони домовилися, що радгоспу надається
під будівництво незавершений спальний корпус на 15 номерів, який
він повинен побудувати силами своїх спеціалістів, механізмами,
із своїх будівельних матеріалів з усіма інженерними
комунікаціями і ввести його в експлуатацію до 25.05.96 р. Після
вводу в експлуатацію радгосп повинен був отримати у безстрокове
користування від СГП “Атлантика” Ѕ номерів корпусу і отримати на
свій рахунок 50% затрат, понесених на будівництво. По окремій
домовленості розрахунок повинен був здійснюватися рибною
продукцією.
Рішенням від 25.07.02р. господарського суду м. Севастополя на
підставі ст. 112 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
спальний корпус на 15
номерів визнано загальною дольовою власністю сторін за договором
у розмірі з частками - по 50 відсотків.
ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя звернулася з
касаційною скаргою на рішення від 25.07.02р., просить його
скасувати як таке, що порушує права та інтереси держави,
оскільки все нерухоме майно СДП “Атлантика” знаходиться у
податковій заставі. На думку скаржника, рішення винесено при
неповному з'ясуванні обставин по справі, що призвело до
порушення вимог Указу Президента України від 04.03.98 р.
№ 167/98 “Про заходи щодо підвищення відповідальності за
розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами” та
Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 № 2181-Ш, ст. 8 п. 8.6.1, п. 8.6.5,
8.7., а саме: платник податку повинен узгоджувати
цивільно-правові операції з майном, яке перебуває у податковій
заставі, з податковим керуючим. Відповідач по справі не
повідомив суд, що його майно знаходиться у податковій заставі.
DO2 стало відомо про операції з майном з заяви ТОВ “Родникове”
на її ім'я про виключення з податкової застави СДП “Атлантика”
50% спального корпусу на 15 номерів бази відпочинку “Изумруд-2”
в с.Ласпі. Згідно рішення суду від 25.07.02 спальний корпус на
15 номерів бази відпочинку “Изумруд-2” СДП “Атлантика” в с.Ласпі
визнано загальною дольовою власністю сторін по справі у розмірі
з частками по 50 відсотків.
ТОВ “Родникове” у відзиві на касаційну скаргу вважає, що її
доводи повинні бути відхилені, оскільки ДПІ не була стороною по
справі і прийняте рішення не стосується її прав та обов'язків,
передбачених ст.ст. 2, 10, 11 Закону України “Про державну
податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
від 04.12.90 р.
№ 509-ХП. Судом розглядався спір сторін про право власності на
майно, а не зобов'язання платників податків перед бюджетом.
Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту та
об'єктивність розгляду в судовому процесі всіх обставин справи,
правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішення суду від 25.07.02р. ґрунтується на договорі сторін № 100
від 01.09.95 р. про дольову участь радгоспу “Родникове” в
реконструкції та розширенні бази відпочинку “Изумруд-2” в
с.Ласпі, на матеріалах, які підтверджують факт виконання
радгоспом своїх зобов'язань по договору, тобто будівництво
корпусу на базі відпочинку. Після закінчення будівництва СДП
“Атлантика” у лютому 1997 році в рахунок розрахунку по договору
№ 100 від 01.09.95 р. відпустило радгоспу рибної продукції на
суму 118139 грн. 09 коп. Тобто розрахунки сторін по спірному
майну закінчилися в лютому 1997 року.
Згідно із ст. 1 Указу Президента України № 167/98 від 4.03.98 р.
“Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з
бюджетами та державними цільовими фондами” податкова застава
була запроваджена як засіб забезпечення погашення платником
податків податкової заборгованості.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що на день укладання
договору про дольове будівництво корпусу та на день розрахунку
по ньому 01.09.95 р. – лютий 1997 року, спірне майно у
податковій заставі не перебувало. Воно опинилось у податковій
заставі з середини.04.1998 року.
Відповідно до ст. 5 вищезазначеного Указу та ст. 8 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-Ш від 21.12.2000 заборонено платнику податків відчуження
майна та майнових прав, які перебувають у податковій заставі без
письмової згоди на це органів державної податкової служби.
Представник ТзОВ “Родникове” в засіданні пояснив, що база
відпочинку “Изумруд-2” перебуває на балансі відповідача і спору
про порядок користування спальним корпусом на 15 номерів у
сторін не виникало до 2000 року, тобто до зміни керівництва
відповідача.
Таким чином, спір про майнові права на частку спального корпусу
виникло після того, як все майно відповідача і в тому числі
спірне, опинилося у податковій заставі.
Розглядаючи спір в суді першої інстанції, відповідач не поставив
суд до відома, що спірне майно перебуває у податковій заставі.
У силу податкової застави ДПІ має першочергове право у разі
невиконання, забезпеченого податковою заставою податкового
зобов'язання, одержати задоволення з вартості заставленого майна
перед іншими кредиторами у порядку, встановленому Законом
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Представник ДПІ в засіданні пояснила, що відповідач по справі
має податкову заборгованість більш 1700000 грн.
Погасити цей борг можливо лише, реалізувавши заставлене майно в
тому числі базу відпочинку “Изумруд-2”.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що прийняте
господарським судом рішення від 25.07.02р. стосується прав і
обов'язків ДПІ, яка не була залучена до участі у справі.
Крім того, колегія зазначає, що відповідно ст.ст. 32,36
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
письмовими доказами у справі є документи і матеріали, які
містять дані про обставини, що мають значення для правильного
вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в
належним чином засвідченій копії. Суд виніс рішення по
ксерокопіям документів, які не мають відміток, що вони
відповідають оригіналам. Невідомо хто відповідає за їх надання
суду.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
п. 3 ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя
задовольнити.
Рішення господарського суду м. Севастополя від 25.07.02 у справі
№ 20-4/481 скасувати.
Справу направити на новий розгляд в господарський суд
м. Севастополя.
Головуючий, суддя Є.Першиков
С у д д і: І.Ходаківська
В.Цвігун