160/5582/20 Про визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії з атестації прокурорів про неуспішне проходження особою атестації за результатами складання іспиту, скасувати наказ про звільнення особи з посади в обласній прокуратурі, поновити особу на посаді, та стягнення з Офісу генерального прокурора на користь особи середній заробіток за час вимушеного прогулу - 20.03.2023 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області, Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року (головуючий суддя - Голобутовський Р.З.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року (головуючий суддя - Юрко І.В., судді: Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.)

Короткий зміст обставин справи

1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Прокуратури Дніпропетровської області (Прокуратура), Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (Комісія), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Комісії, яка полягає у неперенесенні дати іспиту;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії про неуспішне проходження ним атестації;

- зобов`язати Комісію установити час та дату складання іспиту;

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року № 400к про його звільнення з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава прокуратури Дніпропетровської області;

- поновити його на посаді з якої звільнено або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України;

- стягнути з Прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (з дати звільнення до дня поновлення на посаді);

- заробітну плату в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України ( КАС України (2747-15) ).

3. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2022 року апеляційну скаргу адвоката Стрельнікова Є.А. в інтересах ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року залишив без змін.

4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач тричі (23 червня, 21 липня та 04 серпня 2020 року) у судові засідання не з`являвся, про причини такого неприбуття не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Відтак вважав, що судом першої інстанції вірно залишено позов ОСОБА_1 без розгляду.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

5. Не погодившись із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року, адвокат Стрельніков Є.А. подав в інтересах ОСОБА_1 касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. Касаційна скарга мотивована тим, що позивача не було повідомлено про дату та час судових засідань в установленому статтями 124, 127 КАС України порядку, оскільки конверт повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що свідчить про те, що він судової повістки не отримував.

7. З огляду на це, скаржник вважає, що відсутні установлені пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України підстави для залишення позову без розгляду. Своєю чергою суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми КАС України (2747-15) та помилково зробив висновок про дотримання правил вручення судової повістки позивачу.

8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача Соколова В.М., суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. ухвалою від 23 грудня 2022 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для перегляду оскаржуваних судових рішень.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 16 березня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

11. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить з такого.

12. Відповідно до статті 124 КАС судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси-шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси-шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

13. Вручення повістки у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси за правилами статті 126 КАС здійснюється під розписку. Особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

14. Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні 23 червня 2020 року о 10:00 год. Повістки про виклик в судове засідання направлені сторонам, в тому числі і позивачу на адресу, зазначену останнім в позовній заяві: АДРЕСА_1 . Однак поштове відправлення повернулося до суду без вручення адресату з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

15. В судове засідання, призначене на 23 червня 2020 року позивач не прибув, у зв`язку з чим засідання відкладено на 21 липня 2020 року о 11:00 год. та направлено повістки всім учасникам справи, в тому числі і позивачу на адресу, зазначену останнім в позовній заяві. Проте 20 липня 2020 року до суду першої інстанції повернувся конверт з відміткою поштового відділення про невручення рекомендованого повідомлення адресату з підстав "за закінченням терміну зберігання".

16. В судове засідання, призначене на 21 липня 2020 року позивач вдруге не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки. Судом першої інстанції оголошено перерву у справі до 04 серпня 2020 року об 11:10 год. та направлено повістки всім учасникам справи, в тому числі і позивачу на адресу, зазначену ним в позовній заяві (вул.Січеславська Набережна, 6, м.Дніпро, 49000). Втім поштове відправлення повернулося до суду першої інстанції з відміткою про невручення рекомендованого повідомлення з підстав "за закінченням встановленого строку зберігання".

17. В судове засідання, призначене на 04 серпня 2020 року, позивач не прибув.

18. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Зокрема, частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

19. Наведена норма кореспондується з положеннями статті 240 КАС України, якою визначено що позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

20. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що конверти із судовими повістками повернулися на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду неврученими позивачеві з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", що свідчить про неповідомлення останнього про розгляд справи.

21. У свою чергу, положення КАС України (2747-15) не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", така відмітка не передбачена як причина невручення повістки про виклик. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист. Отже, дана відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано поштове відправлення, не виявлено за місцем проживання.

22. За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 та від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи.

23. Також слід відзначити і те, що позивач, як у позові, так і в апеляційній скарзі, окрім поштової адреси, зазначив номер засобу зв`язку (номер мобільного телефону), проте суд першої інстанції, отримавши конверт (поштове відправлення), який повернувся із зазначенням причини невручення "за закінченням встановленого строку зберігання", не сповістив позивача про дату і час розгляду справи за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 КАС України, а суд апеляційної інстанції залишив це поза увагою.

24. Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

25. Статтею 6 Конвенції кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

26. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

27. Згідно із статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та в порядку, встановленому законами України.

28. Одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, отже особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов`язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

29. При вирішенні цієї справи Верховний Суд ураховує рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2018 року у справі "Созонов та інші проти України", в якому Суд зазначив про те, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

30. У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

31. Отже, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки або будь-яких інших доказів на підтвердження обізнаності про дату, час і місце судового засідання, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції.

32. Ураховуючи неналежне повідомлення та необізнаність позивача про розгляд справи, висновок судів попередніх інстанцій про те, що останній три рази поспіль не з`являвся у судові засідання без поважних причин є необґрунтованим, а відтак, у даному випадку були відсутні підстави для застосування передбачених процесуальним законом наслідків неявки позивача в судове засідання, а саме залишення позовної заяви без розгляду.

33. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

34. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

35. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Стрєльніковим Євгенієм Анатолійовичем задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року скасувати, а справу №160/5582/20 направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.