ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2002 Справа N 17-6-30/01-11023
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Чупруна В.Д.,
суддів Жаботиної Г.В., Глос О.І.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю ”Сайгон”
про перегляд у касаційному порядку постанови Одеського
апеляційного господарського суду від 19.03.2002р.
у справі № 17-6-30/01-11023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Сайгон”
до Державного підприємства Міністерства оборони України
”Південьвійськбуд”
до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Олександр – 98”
про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням та
повернення орендованого майна із незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2002р.
(суддя Н.В.Рога), яке постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 19.03.2002р. (судді Т.А.Величко,
А.М.Жукова, Ю.М.Коваль) залишено без змін, у позові Товариству з
обмеженою відповідальністю “Сайгон” до Державного підприємства
Міністерства оборони України “Південьвійськбуд” та Товариства з
обмеженою відповідальністю “Олександр – 98” про усунення
перешкод у користуванні орендованими приміщеннями та повернення
орендованого та іншого майна із незаконного володіння
відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Товариство з обмеженою
відповідальністю “Сайгон” просить їх скасувати та прийняти нове
рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи свою вимогу,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сайгон посилається на
те, що місцевим господарським судом та апеляційним господарським
судом неправильно застосовано норми матеріального та
процесуального права, що полягає в незастосуванні закону,
застосуванні не підлягаючого застосуванню закону, неправильному
витлумаченню закону.
В відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою
відповідальністю “Олександр – 98” доводить безпідставність вимог
Товариства з обмеженою відповідальністю “Сайгон”.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи та заперечення
сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту
їх встановлення Вищий господарський суд України дійшов висновку
щодо часткового задоволення касаційної скарги Товариства з
обмеженою відповідальністю “Сайгон”.
Апеляційним господарським судом встановлено, що позивач та
військова частина А-1983 уклали договір оренди № 18 від
25.03.1998р., за яким військова частина А-1983 передала в оренду
позивачу строком на 20 років нежиле приміщення, розташоване в м.
Одесі на вул. Старицького, 10-а. Згодом військову частину А-1983
було припинено.
Згідно ст. 37 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
юридична особа припиняється
шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або
приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і
обовязки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При
приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно
(права ї обовязки) переходить до останньої.
Статтею 223 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що зобовязання
юридичної особи (боржника або кредитора) припиняється
ліквідацією цієї юридичної особи.
Таким чином, для зясування прав та обовязків сторін за договором
оренди № 18 від 25.03.1998р. місцевий господарський суд та
апеляційний господарський суд на підставі відповідних доказів у
визначеному законом порядку мали встановити обставини щодо
ліквідації військової частини А-1983, а отже і припинення
вищезазначеного договору оренди, чи реорганізації військової
частини у відповідача – Державне підприємство Міністерства
оборони України “Південьвійськбуд”, а отже переходу прав та
обовязків за даним договором до Державного підприємства
Міністерства оборони України “Південьвійськбуд”.
Згідно ст. 29 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
юридична особа набуває
цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої
органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або
статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів
юридичної особи визначається їх статутом (положенням).
Апеляційним господарським судом встановлено, що позивач та
відповідач – Державне підприємство Міністерства оборони України
“Південьвійськбуд” 21.11.2001р. уклали угоду про розірвання
договору оренди № 18 від 25.03.1998р. Але ні місцевим
господарським судом ні апеляційним господарським судом не
досліджено, що угода від 21.11.2000р. укладена позивачем та
військовою частиною № УНР-933.
Згідно ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції
виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського
суду.
Обовязок господарського суду оцінити докази за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом, покладено на місцевий
господарський суд та апеляційний господарський суд ст. 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Невиконання зазначеної норми є її
порушенням, що тягне скасування судових рішень та передачі
справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
”Сайгон” задовольнити частково.
Скасувати рішення Господарського суду Одеської області від
08.02.2002р. та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 19.03.2002р. у справі № 17-6-30/01-11023 та передати
справу на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Головуючий - суддя В.Чупрун
судді Г.Жаботина
О.Глос