ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2002 Справа N 13/62а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Чупруна В.Д.,
суддів Жаботиної Г.В., Глос О.І.
у відкритому судовому засіданні, розглянувши касаційну скаргу
Приватного малого підприємства “Укренергоремонт”
про перегляд у касаційному порядку ухвали Донецького
апеляційного господарського суду від 04.12.2001р.
у справі № 13/62а
за позовом Приватного малого підприємства “Укренергоремонт”
до Державної податкової інспекції у Київському районі м.
Донецька
про визнання недійсним рішення,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Арбітражного суду Донецької області від 17.04.2001р.
(суддя І.Х.Темкіжев) рішення Державної податкової інспекції у
Київському районі м. Донецька № 203-26-3-248111-28 від
20.03.01р. визнане недійсним у частині нарахування податку на
додану вартість у сумі 65567грн.27коп. та фінансових санкцій у
сумі 65567грн.27коп. , в іншій частині позову відмовлено.
Постановою голови Арбітражного суду Донецької області від
24.05.2001р. рішення Арбітражного суду Донецької області від
17.04.2001р. залишене без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.08.2001р.
заява Приватного малого підприємства “Укренергоремонт” про
перегляд в порядку нагляду рішення Арбітражного суду Донецької
області від 17.04.2001р. та постанови Арбітражного суду
Донецької області від 24.05.2001р. була повернута заявнику,
оскільки ним не було дотримано вимог, передбачених розділом ХІІ
– 1 Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.09.2001р.
касаційна скарга Приватного малого підприємства
“Укренергоремонт” повернута заявнику для належного оформлення і
подачі до апеляційного господарського суду з підстав не
зазначення у касаційній скарзі суті порушення або неправильного
застосування норм матеріального чи процесуального права, а
твердження про невідповідність висновків суду обставинам справи,
на погляд колегії суддів, фактично свідчить про апеляційний
порядок оскарження судового рішення.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від
04.12.2001р. (судді О.Л.Агапов, І.В.Алеєва, А.М.Мясищев)
Приватному малому підприємству “Укренергоремонт” у відновленні
строку подання апеляційної скарги відмовлено з мотивів пропуску
заявником трьохмісячного строку з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом, який згідно ст. 93 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
відновленню не
підлгає.
Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського
суду від 04.12.2001р., Приватне мале підприємство
“Укренергоремонт” просить її скасувати та змінити судове
рішення, задовольнивши позов повністю.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального
та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку щодо часткового задоволення касаційної скарги
Приватного малого підприємства “Укренергоремонт”.
Як встановлено апеляційним господарським судом, 03.12.2001р.
позивач – Приватне мале підприємство “Укренергоремонт” подав
апеляційну скаргу на постанову арбітражного суду від
24.05.2001р., одночасно заявивши клопотання про відновлення
строку подання апеляційної скарги.
Згідно ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга не
приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським
судом, якщо скаргу подано після закінчення строку для її
подання, без клопотання про відновлення цього строку. Оскільки
позивач подав клопотання про відновлення строку подання
апеляційної скарги, у апеляційного господарського суду були
відсутні підстави для повернення апеляційної скарги. Керуючись
приписами ст. 98 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційний
господарський суд був зобов’язаний прийняти апеляційну скаргу та
розглянути її у порядку передбаченому ст. 99 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
В апеляційному порядку позивачем оскаржується постанова голови
арбітражного суду від 24.05.2001р., яку прийнято у час дії
Арбітражного процесуального кодексу України, отже процесуальні
правовідносини, що виникли 24.05.2001р., підпадали під вплив
даного Кодексу.
Згідно ст. 102 Арбітражного процесуального кодексу України заява
про перевірку рішення в порядку нагляду подається не пізніше
двох місяців з дня прийняття рішення. Таким чином, у позивача
24.05.2001р. виникло право на оскарження постанови голови
арбітражного суду і дане право, згідно вищенаведеної норми
Кодексу, мало припинитись 24.07.2001р.
05.07.2001р., з дня публікації у газеті “Голос України”, набрав
чинності Закон України “Про внесення змін до Арбітражного
процесуального кодексу України”, яким було змінено порядок
оскарження судових рішень. Чинність новоприйнятого нормативно-
правового акту поширюється на правовідносини, що виникають після
набрання ним чинності, крім випадків прямих вказівок суб’єкта
правотворчості, що містяться у цьому нормативно-правовому акті.
Пунктом 6 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону
України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України” від 21.06.2001р. ( 2539-14 ) (2539-14)
встановлено:
“Постанова голови арбітражного суду, яка не оскаржена у порядку
нагляду, може бути оскаржена до господарського суду апеляційної
інстанції у порядку, встановленому Господарським процесуальним
кодексом України для оскарження рішень господарського суду,
прийнятих у першій інстанції.”
Згідно ч. 1 ст. 91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони у справі
мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне
подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало
законної сили. Оскільки постанова голови арбітражного суду
прийнята 24.05.2001р., то згідно ст. 115 АПК України, чинної на
час прийняття даної постанови, вона набрала законної сили
негайно після її прийняття 24.05.2001р.
Таким чином, як випливає зі змісту ст. 91, ст. 92, ст. 94, ст.
95 розділу ХII Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, наведені норми містять порядок оскарження судового
рішення в апеляційній інстанції, а строк подання апеляційної
скарги визначений ст. 93 даного Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно ч. 1 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга
подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом. Отже, суб’єкт правотворчості даною нормою
пов’язав строк подання апеляційної скарги з днем прийняття
рішення місцевим господарським судом. Постанова голови
арбітражного суду, яка набрала законної сили 24.05.2001р.,
місцевим господарським судом не приймалась, оскільки статусу
місцевого господарського суду арбітражні суди набули
05.07.2001р., з дня публікації в газеті “Голос України” Закону
України “Про внесення змін до Закону України “Про арбітражний
суд”.
Згідно ч. 2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відновлення
пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе
протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом. Оскільки постанова арбітражного суду не є
рішенням місцевого господарського суду, а відновлення
пропущеного строку пов’язане з днем прийняття рішення місцевим
господарським судом, то ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
оскарження судових рішень, що прийняті до 05.07.2001р.
застосовано бути не може, оскільки вона не має зворотної дії в
часі.
Враховуючи, що строк оскарження постанови голови Арбітражного
суду Донецької області від 24.05.2001р. закінчився 24.07.2001р.,
а позивач подав апеляційну скаргу 03.12.2001р., то позивачем
пропущено строк подачі апеляційної скарги.
Згідно ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони,
прокурора чи своєї ініціативи господарський суд може визнати
причину пропуску встановленого законом процесуального строку
поважною і відновити пропущений строк.
Позивач в обгрунтування причин пропуску строку подання
апеляційної скарги посилається на зміни внесені в Арбітражний
процесуальний кодекс України, що призвели до зміни порядку
оскарження судових рішень. Оскільки зміни, внесені в Арбітражний
процесуальний кодекс України, викликали певні труднощі в
застосуванні норм процесуального права щодо оскарження судових
рішень, то причину пропуску позивачем строку подання апеляційної
скарги слід визнати поважною і даний строк відновити.
Позивач також просить змінити рішення арбітражного суду від
17.04.2001р. та задовольнити позов про визнання оспорюваного
рішення відповідача недійсним, мотивуючи свою вимоги тим, що
господарським судом не досліджено залучені до справи докази та
не встановлено відповідні обставини, які, на погляд позивача,
мають значення для правильного вирішення даного господарського
спору.
Дана вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки, виходячи
із змісту розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону
України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України” від 21.06.2001р. ( 2539-14 ) (2539-14)
, у разі наявності
наглядової стадії перегляду судового рішення, в порядку апеляції
чи касації може бути розглянуто процесуальний документ
наглядової інстанції, що прийнятий пізніше.
Апеляційним господарським судом при винесені оскаржуваної ухвали
порушено вимоги вищенаведених норм процесуального права, що є
підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Приватного малого підприємства
“Укренергоремонт” задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від
04.12.2001р. у справі № 13/62а, відновити строк подання
апеляційної скарги, апеляційну скаргу передати на розгляд
Донецького апеляційного господарського суду.
Головуючий - суддя Чупрун В.Д.
судді Жаботина Г.В.
Глос О.І.