ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2002 Справа N 02-5/9-5/19(4/4/57Д)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів: Грека Б.М., Чупруна В.Д.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
ДПА у Запорізькій області Гайдар А.В.
ТОВ “Стіл-Комп” Щедрин О.П.
Приватного підприємця не з’явився
Тихонової І.В.
розглянувши касаційну ТОВ “Стіл-Комп”
скаргу
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 4/4/57 д
господарського суду Запорізької області
за позовом ДПА у Запорізькій області
до 1) ТОВ “Стіл-Комп”;
2) Приватного підприємця
Тихонової І.В.
Про визнання угоди недійсною
Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя
Мойсеєнко Т.В.) від 18.03.2002 в позові відмовлено з посиланням
на те, що у позивача немає правових підстав заявляти позов про
визнання угоди недійсною на підставі ст. 48 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки згідно п. 11 ст. 10 Закону України
“Про державну податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
податковим
органам надане право звертатися до суду з позовами про визнання
договорів недійсним і стягнення в доход держави коштів,
одержаних за такими угодами, а ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не
передбачає можливості такого стягнення.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді Лотоцька
Л.О. – головуюча, Бахмат Р.М., Коршун А. О.) постановою від
20.06.2002 вказане рішення скасував, договір № 2/2 від
02.10.2000 між Приватним підприємцем Тихоновою І.В. та ТОВ
“Стіл-Комп” визнав таким, що не укладений і провадження у справі
припинив на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
- в зв’язку з відсутністю предмету
спору.
Таке рішення прийняте з посиланням на те, що договір № 2/2 від
02.10.2000 за своєю правовою природою є договором поставки, а
оскільки в цьому договорі відсутні істотні умови договору
(асортимент металоконструкцій, кількість та якість продукції,
строки поставки) то його слід визнати недійсним.
Відповідач не погодився з постановою апеляційного господарського
суду, тому просить її скасувати, а рішення місцевого
господарського суду залишити без змін.
У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що податкова
служба не має права заявляти позов про визнання угоди недійсною
на підставі ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Стосовно посилання апеляційної інстанції на те, що між сторонами
спірної угоди не досягнуто істотних умов договору, то відповідач
з таким висновком не погоджується, оскільки вважає, що в ньому є
всі істотні умови.
Крім того, відповідач зазначає, що спірний договір фактично вже
виконаний, про що свідчать накладні на приймання товару та
платіжні доручення про сплату за товар.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
28.12.2001 державною податковою адміністрацією у Запорізькій
області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Стіл-Комп” та Приватного підприємця Тихонової Ірини
Валентинівни про визнання, укладеної ними угоди, недійсною
згідно ст.ст. 48, 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Оскільки статтями 48 та 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачені
різні підстави визнання договору недійсним, позивач уточнив свої
вимоги і просив визнати спірний договір недійсним згідно ст. 48
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до частини другої ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
по
недійсній угоді кожна з сторін зобов’язана повернути другій
стороні все одержане за угодою.
Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
податкова служба звертається до господарського суду
у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Пунктом 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу
в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
передбачено, що державні податкові
інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у
містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції
подають до судів господарських судів позови до підприємств,
установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і
стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими
угодами.
У зв’язку з тим, що ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не передбачає
стягнення в доход держави коштів по визнаній угоді недійсною,
господарський суд Запорізької області рішенням 18.03.2002
обґрунтовано відмовив в позові.
Що стосується постанови Дніпропетровського апеляційного
господарського суду, то із матеріалів справи вбачається, що
апеляційна інстанція не мала правових підстав для скасування
рішення місцевого суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6
ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Стіл-Комп” задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 20.06.2002р. у справі № 02-5/9-5/19 (4/4/57Д)
господарського суду Запорізької області скасувати.
3. Рішення господарського суду Запорізької області від
18.03.2002р. у справі № 02-5/9-5/19 (4/4/57Д) залишити без змін.
4. Стягнути з ДПА у Запорізькій області на користь ТОВ
“Стіл-Комп” 63, 75 грн. судових витрат, в тому числі 21,25 грн.
- держмито за розгляд апеляційної скарги та 42, 50 грн. -
держмито за розгляд касаційної скарги.
5. Зобов’язати господарський суд Запорізької області видати
наказ у відповідності до вимог ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Головуючий, суддя В.Чабан
Судді Б.Грек
В.Чупрун