ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.01.2003 Справа N 12/403 пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. - головуючого,
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "ВО Техсировина" на рішення
господарського суду Донецької області від 05.08.02р. та постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.02р. у
справі № 12/403 пд за позовом прокурора м. Донецька в інтересах
держави в особі Міністерства України у справах будівництва і
архітектури в особі Донецького державного проектного інституту
"Донецькпроект" до ПМП "Алексик" та ЗАТ "ВО Техсировина" про
визнання недійсним договору суборенди та звільнення приміщення,
ВСТАНОВИВ
У липні 2002р. прокурор м. Донецька звернувся в інтересах держави
в особі Міністерства України у справах будівництва і архітектури в
особі Донецького державного проектного інституту "Донецькпроект"
до господарського суду з позовом до ПМП "Алексик" та ЗАТ "ВО
Техсировина" про визнання недійсним договору суборенди та
звільнення приміщення.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.08.2002р.
(суддя Склярук О.І.) позов задоволено, визнано недійсним п.6.1.
договору суборенди від 25.12.01р., який було укладено між і ЗАТ
"ВО Техсировина" та зобов'язано ПМП "Алексик" звільнити займані
ним нежитлові приміщення площею 35 кв.м. по вул. Ч-ській, 88 в м.
Донецьку розташовані у виробничому будинку Донецького державного
проектного інституту "Донецькпроект".
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
23.10.02р. зазначене рішення залишено без змін, а апеляційна
скарга ЗАТ "ВО Техсировина" без задоволення.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
господарського суду Донецької області від 05.08.02р. та постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.02р. у
справі № 12/403 пд, а позов прокурора залишити без розгляду,
посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій
норм процесуального права, а саме ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У своїх відзивах на касаційну скаргу Донецький державний проектний
інститут "Донецькпроект" та Державний комітет будівництва,
архітектури та житлової політики України просять рішення
господарського суду Донецької області від 05.08.02р. та постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.02р. у
справі № 12/403 залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Заслухавши пояснення представників Донецького державного
проектного інституту "Донецькпроект", перевіривши матеріали справи
та обговоривши доводи касаційної скарги, суд прийшов до висновку
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що між ЗАТ "ВО
Техсировина" та Донецьким державним проектним інститутом
"Донецькпроект" було укладено договір оренди, згідно з яким ЗАТ
"ВО Техсировина" отримало в тимчасове користування нежитлові
приміщення, частину яких в подальшому передало у тимчасове
користування МПП "Алексик" за договором суборенди.
Місцевий суд підставно прийняв позов прокурора м. Донецька в
інтересах держави в особі Міністерства України у справах
будівництва і архітектури в особі Донецького державного проектного
інституту "Донецькпроект", керуючись нормами чинного
законодавства.
Відповідно до ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 20 Закону України
"Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
, ст. 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та рішення Конституційного суду України від
08.04.99р. № 3-рп/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
, прокурор та його заступники
мають право подавати позови до господарського суду в інтересах
держави в особі органів державної влади або органів місцевого
самоврядування, які законом наділені повноваженнями органів
виконавчої влади.
При цьому, у кожному конкретному випадку, прокурор самостійно
визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого
подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення
матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній
заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вірно дійшов висновку
про те, що прокурор м. Донецька подав належно оформлену позовну
заяву з усіма матеріалами та обгрунтуванням підстав звернення з
позовом в інтересах держави, а тому оскаржувані судові рішення
підлягають залишенню без змін.
Твердження касаційної скарги про порушення судом вимог ст. 35 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
грунтуються на неправильному розумінні
відповідачем вказаної норми права, а тому не можуть братись судом
до уваги.
Рішення місцевого та постанова апеляційного судів постановлені з
дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для їх
скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ "ВО Техсировина" залишити без задоволення, а
рішення господарського суду Донецької області від 05.08.02 р. та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.02
р. у справі № 12/403пд без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.