Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого

Цвігун В.Л.

Яценко О.В.

розглянувши матеріали ПП “Крещенда», м. Мелітополь

касаційної скарги

на ухвалу від 06.08.2002р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі № 4/4/71д господарського суду Запорізької області

за позовом ПП “Крещенда», м. Мелітополь

до 1. ПП “Райагробуд”, м. Мелітополь;

2. ПП “Медарт”, м. Мелітополь

Про визнання угоди недійсною

у засіданні брали участь:

від скаржника — директор ПП “Крещенда» Коржилов М.М.

Дікусар І.Л., довір. від 04.11.2002р. б/н

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.03.2002р. (суддя Мойсеєнко Т.В.) у справі № 4/4/71д за позовом ПП “Крещенда”, м. Мелітополь до ПП “Райагробуд”, м. Мелітополь та ПП “Медарт”, м. Мелітополь про визнання угоди недійсною в позові було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, ПП “Крещенда» звернулося з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на рішення господарського суду Запорізької області від 06.03.2002р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2002р. апеляційну скаргу було повернено скаржнику. Ухвала мотивована тим, що до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні: апеляційна скарга не містить дати її складання, у зв’язку з чим не представляється можливим встановити, чи є додані до скарги поштові квитанції доказом її надсилання іншим сторонам, а також не додано доказів отримання рішення суду лише 04.04.2002р.

ПП “Крещенда”, м. Мелітополь вдруге звернулось з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 06.03.2002р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2002р. апеляційну скаргу було повернено скаржнику. Ухвала мотивована тим, що до скарги не додано доказів надсилання копії скарги іншій стороні: поштова квитанція від 13.04.2002р. не може служити доказом надсилання сторонам апеляційної скарги від 10.06.2002р.

ПП “Крещенда”, м. Мелітополь втретє звернулось з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 06.03.2002р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2002р. було відмовлено в прийнятті апеляційної скарги. При винесенні ухвали суд виходив з того, що скаржник пропустив 3-місячний строк для подання апеляційної скарги, який є остаточним і відновленню не підлягає.

Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2002р., ПП “Крещенда» звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати означену ухвалу та направити справу до розгляду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга була повернена скаржнику на підставі того, що вона не містить дати її складання, у зв’язку з чим не представляється можливим встановити, чи є додані до скарги поштові квитанції доказом її надсилання іншим сторонам, а також не додано доказів отримання рішення суду лише 04.04.2002р.

Стаття 94 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , яка встановлює вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, не передбачає обов’язкового зазначення дати складання апеляційної скарги. Вказівка ж суду на те, що до скарги не додано доказів отримання рішення суду лише 04.04.2002р. не має значення, так як суд не розглядав питання про порушення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Наведене не може слугувати підставою для повернення апеляційної скарги. Отже, Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 20.05.2002р. неправомірно повернув апеляційну скаргу ПП “Крещенда».

Втретє апеляційна скарга була повернута скаржнику на підставі того, що скаржник пропустив 3-місячний строк для подання апеляційної скарги, який є остаточним і відновленню не підлягає. Відповідно до ст. 93 ГПК України (1798-12) відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відбитків штампів на поштових конвертах Дніпропетровського апеляційного господарського суду ухвала від 20.05.2002р. була відправлена 04.06.2002р., ухвала від 18.06.2002р. – 04.07.2002р., ухвала від 06.08.2002р. – 14.08.2002р.

Таким чином, у зв’язку з безпідставним поверненням скарги та затримкою процесу надіслання ухвал про повернення апеляційної скарги скаржник був позбавлений можливості виправити помилки та вчасно подати апеляційну скаргу у межах тримісячного строку.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2002р. підлягає скасуванню, а Справа N 4/4/71д — направленню до розгляду в Дніпропетровський апеляційний господарський суд для здійснення апеляційного провадження.

З урахуванням наведеного, та керуючись ст.ст. 93, 94, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ПП “Крещенда», м. Мелітополь на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2002р. у справі № 4/4/71д задовольнити.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2002р. у справі № 4/4/71д скасувати.

3. Справу № 4/4/71д направити до розгляду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.