Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. – головуючого,

Дроботова Т.Б.,

Черкащенка М.М.,

за участю від позивача: Маковський С.В. –

представників дов. від 07.05.02 № 09-18/400

від відповідача: Шишкова Т.В. –

дов. від 25.07.02

розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у

судовому засіданні касаційну м. Маріуполі

скаргу

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.08.02

у справі господарського суду Донецької області

за позовом ВАТ “МК “Азовсталь”, м. Маріуполь

до ДПІ у м. Маріуполі

про визнання рішення недійсним

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 28.05.02 господарського суду Донецької області позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним рішення ДПІ від 23.03.02 № 38-15-013-00191158/2674 щодо донарахування податку на прибуток у розмірі 23 466 100, 00 грн., фінансові санкції з податку на прибуток у розмірі 11 174 500, 00 грн.

Постановою від 05.08.02 Донецького апеляційного господарського суду рішення суду залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.99 № 1820 позивач включений до переліку підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному експерименті. Частиною 2 п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (334/94-ВР) для підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь у економічному експерименті тимчасово встановлена ставка оподаткування прибутку в розмірі 30 % діючої ставки, а різниця в надходженні коштів, що утворилася від зміни ставки, спрямовується на поповнення обігових коштів підприємств.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду ДПІ у м. Маріуполі звернулось у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що процедура апеляційного узгодження податкового зобов’язання є прерогативою вищого податкового органу, при прийнятті рішення на користь платника податків. Законом України “Про Державний бюджет України на 2001 рік” однозначно встановлено для підприємств гірничо-металургійного комплексу, які брали участь у економічному експерименті, тимчасово до 01.01.02 року ставку податку на прибуток у розмірі 15 %. Відповідно до п. 30 ст. 2 Бюджетного Кодексу України (2542-14) органами стягнення – є податкові органи, яким відповідно до закону надано право стягнення в бюджет податків, зборів (обов’язкових платежів) і інших надходжень.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Рішенням Державної податкової інспекції м. Маріуполя за № 38-15- 013-00191158/2674 від 20.03.02 донараховано ВАТ “МК “Азовсталь” податок на прибуток у розмірі 23 466 100, 00 грн., фінансові санкції з податку на прибуток у розмірі 11 174 500, 00 грн. Дане рішення прийнято на підставі акту перевірки від 11.03.02 № 38/15- 013, яким встановлено порушення норм податкового законодавства.

ВАТ “МК “Азовсталь” у податкових деклараціях про прибуток протягом 2001 року відображав сплату податку за ставкою 15%, але в IV кварталі 2001 подано до податкового органу уточнені декларації з податку на прибуток розраховані за ставкою 9%.

Частиною 2 ст. 11 Закону України “Про Державний бюджет України на 2001 рік” встановлено для підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному експерименті, що opnbndhr|q з 01.07.99 по 01.01.02 відповідно до Закону України “Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо- металургійного комплексу України”, тимчасово встановлюється ставка оподаткування прибутку підприємств у розмірі 15 %.

Пунктом 10.1 ст. 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (334/94-ВР) передбачено, що для підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному експерименті, що проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року, тимчасово встановлюється ставка оподаткування прибутку в розмірі 30 відсотків діючої ставки, тобто 9 %, а різниця у надходженні коштів, що утворилася від зміни ставки, спрямовується на поповнення обігових коштів підприємств.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України (2542-14) передбачено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України (254к/96-ВР) , Бюджетного Кодексу (2542-14) та Закону про Державний бюджет України.

Так, п. 2 ст. 9 Бюджетного Кодексу (2542-14) передбачає, що податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” (1251-12) ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Оскільки, ст. 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (334/94-ВР) ставка податку для підприємств гірничо- металургійного комплексу на 2001 не змінювалась, то застосування відповідачем ставки податку 15%, встановленої Законом України “Про Державний бюджет України на 2001 рік” є необґрунтованим.

За таких обставин господарські суди правомірно дійшли висновків, що у даному випадку податок на прибуток сплачується за ставкою 9% на підставі Законів України “Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України” та “Про оподаткування прибутку підприємств” (334/94-ВР) .

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Рішення від 28.05.02 господарського суду Донецької області та onqr`mnbs від 05.08.02 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 34/156а залишити без змін.