640/28720/20 Про визнання протиправною бездіяльність Недержавної некомерційної неприбуткової професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", в особі Ради адвокатів України, як розпорядника публічної інформації, щодо невнесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно особи, яка є адвокатом, для їх відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу; зобов`язати НААУ, як розпорядника публічної інформації, внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно особи, яка є адвокатом - 20.03.2023 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2022 року (суддя: Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року (судді: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, третя особа - Рада адвокатів м. Києва про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Недержавної некомерційної неприбуткової професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України (далі - відповідач, НААУ), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Недержавної некомерційної неприбуткової професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", в особі Ради адвокатів України, як розпорядника публічної інформації, щодо невнесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6034 від 18 січня 2018 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 5 від 21 грудня 2017 року) для їх відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unda.org.ua/) для загального доступу.

- зобов`язати відповідача, як розпорядника публічної інформації, внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 (1. прізвище, ім`я та по-батькові адвоката: ОСОБА_1 ; 2. номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю: № свідоцтва: серія КВ № 6034, дата видачі: 18 січня 2018 року, видано: Радою адвокатів міста Києва; 3. номер і дату прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю: № рішення 5, дата: 21 грудня 2017 року; 4. найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку: індивідуально, 02091, вул. Ревуцького,7 кв.370, місто Київ, Дарницький, т. 0631054979; 5. Адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку: 02091, вул. Ревуцького,7 кв.370, місто Київ, Дарницький, т. 0631054979; 6. Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю: не зупинено/не припинено), для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua) для загального доступу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскільки він на законних підставах та з дотриманням усіх процедур отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, то відомості про нього мають бути внесені посадовими особами НААУ до Єдиного реєстру адвокатів України, що протиправно не було здійснено відповідачем, чим грубо порушено право позивача на доступ до професії адвоката та створено перешкоди у здійсненні ним професійної діяльності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, посилаючись на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 826/16397/18, виходили з того, що рішенням Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 "Про деякі питання реалізації висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва", зокрема, було заборонено Раді адвокатів міста Києва, як адміністратору першого рівня, вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом - Київською міською КДКА з 12 жовтня 2012 року. Таким чином, враховуючи, що на момент прийняття рішення від 21 грудня 2017 року № 5, видачі свідоцтва КВ №6034 від 18 січня 2018 року та формування ОСОБА_2 витягу з ЄРАУ серії АА № 020482 від 02 квітня 2018 року, вона не мала законних повноважень вчиняти зазначені дії, а також зважаючи на те, що діяли вимоги чинного рішення Ради адвокатів України № 156 від 11 червня 2016 року, яким встановлена заборона внесення до ЄРАУ відповідних відомостей, то відповідні дані відносно позивача не могли бути законно внесені до ЄРАУ.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Обґрунтовуючи посилання у касаційній скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 826/8513/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 826/2079/18, від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19, від 25 лютого 2021 року у справі № 826/16397/18, від 02 червня 2020 року у справі № 826/10717/18, від 11 червня 2020 року у справі № 826/1765, від 10 вересня 2020 року у справі № 826/2079/18.

Позиція інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суддів попередніх інстанцій без змін.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2023 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Приблизно з початку весни 2020 року позивач, як адвокат, розпочав надання правової допомоги засудженому в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області у справі № 486/2193/14-к, яку раніше надавав його батько - адвокат на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5321, виданого 28 вересня 2012 року Київською міською КДКА (том 1, а.с. 17).

Відповідно до листа Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 травня 2020 року № 846/2193/14-к/7886/2020 дані про позивача в Єдиному реєстрі адвокатів відсутні. У листі зазначено, що згідно з відповіддю Ради адвокатів міста Києва від 14 травня 2020 року, на запит суду, відповідно до відомостей офіційного веб-сайту інформація щодо позивача, як про адвоката відсутня. Позивач не є особою, яка має право здійснювати адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) , тобто не є адвокатом. Виходячи з викладеного, на підставі частини другої статті 45 КПК України, суд повідомив позивача про недопущення його до розгляду кримінального провадження, у тому числі і користування системою "Електронний суд", як учасника (захисника) у кримінальному провадженні (номер справи 486/2193/14-к).

Виходячи зі змісту Окремої думки судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 травня 2020 року у справі № 486/2193/14-к вбачається, що відповіддю Національної асоціації адвокатів повідомлено, що станом на 06 травня 2020 року відомості стосовно позивача в Єдиному реєстрі адвокатів відсутні (том 1, а.с. 75-76).

Відповідно до листа Ради адвокатів міста Києва від 14 травня 2021 року № 298 (том 1, а.с. 77), рішенням конференції адвокатів міста Києва від 08 жовтня 2016 (том 1, а.с. 215-217) висловлено недовіру і відкликано з посади голову Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_2, натомість, головою Ради обрано ОСОБА_3 Колишня голова Ради починаючи з 08 жовтня 2016 року не передала жодних документів, в тому числі, особових справ, звітних та інших документів Ради. Відповідно до відомостей офіційного веб-сайту Єдиного реєстру адвокатів, інформація щодо позивача, як про адвоката, відсутня (том 1, а.с. 125). Додатково повідомлено, що наразі в незаконний спосіб діє веб-сайт https://kmkdka.com/, який не є офіційним сайтом органу адвокатського самоврядування, законодавством не передбачено ведення окремого списку адвокатів міста Києва (https://kmkdka.com/reestr-advokativ-kieva). На даному неофіційному сайті розміщена інформація щодо позивача (свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КВ №6034 від 18 січня 2018), яка є недостовірною (том 1, а.с.77). Також у вказаному листі визначено, що Рада рішення № 5 від 21 грудня 2017 року щодо видачі позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не приймала, відповідного свідоцтва КВ № 6034 від 18 січня 2018 року не видавала, даних про позивача до Єдиного реєстру адвокатів не вносила.

Розпорядженням Національної асоціації адвокатів України від 10 жовтня 2016 року № 80 ОСОБА_2 було заблоковано доступ до бази даних Єдиного реєстру адвокатів України, як адміністратору першого рівня (том 1, а.с. 116). Тому з 10 жовтня 2016 року остання не мала законної технічної можливості вносити відомості до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2016 року № 267 повідомлено про відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві (том 1, а.с. 116).

21 грудня 2017 року Рада адвокатів міста Києва, під керівництвом ОСОБА_2, прийняла рішення № 5, на підставі якого позивачеві видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КВ №6034 від 18 січня 2018 року, підписане нею (т. 1, а.с. 29).

Позивач наголошував, що отримав 19 січня 2018 року витяг № 1003501169 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо Ради адвокатів міста Києва, згідно з яким керівником Ради значилась ОСОБА_2 (том 1, а.с. 31).

Радою адвокатів м. Києва позивачу видано витяг з Єдиного реєстру адвокатів серії АА № 020482 від 02 квітня 2018 року, підписаний ОСОБА_2 (том 1, а.с. 35), що на думку позивача, доводить факт внесення Радою як адміністратором першого рівня даних про нього в Єдиний реєстр адвокатів.

Окрім того, позивач отримував Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо Ради адвокатів міста Києва № 1004135232, № 24449479, № 1005261833, № 1005207191, № 1005207306, № 1005207315, № 1005211447, № 1004916233, з яких вбачається, що станом на 09 листопада 2017 року, на 21 грудня 2017 року, на 18 січня 2018 року, на 22 березня 2018 року, на 10 квітня 2018 року, на 26 квітня 2018 року, на 23 червня 2018 року та на 28 січня 2019 року, керівником Ради значилась ОСОБА_2 (том 1, а.с. 36-43, 168-196).

Також встановлено, що позивач сплачував щорічні внески адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та покриття витрат на забезпечення діяльності Ради адвокатів міста Києва (том 1, а.с. 51-54, 156-157).

Позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає в тому, що він, як адміністратор ЄРАУ другого рівня, за наявності внесеної адміністратором ЄРАУ першого рівня - третьою особою - відомостей про позивача, як адвоката, безпідставно не затвердив цю інформацію у ЄРАУ та відповідно не відкрив її для огляду на офіційному веб-сайті відповідача, як це передбачено п.2.15. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) (далі - Закон № 5076-VI (5076-17) ).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 5076-VI кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Приписами частини третьої статті 9 Закону № 5076-VI передбачено, що особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Статтею 12 Закону № 5076-VI визначено, що особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими; зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України.

Статтею 45 Закону № 5076-VI передбачено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Національна асоціація адвокатів України, зокрема, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України.

Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Статтею 15 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокати наділені правом створювати шляхом об`єднання (два або більше) юридичні особи - адвокатські об`єднання. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об`єднання, зміну складу його учасників адвокатське об`єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

Відповідно до статті 17 Закону № 5076-VI з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України.

Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: прізвище, ім`я та по батькові адвоката; номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; інші відомості, передбачені цим Законом.

Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

Згідно з пунктами 1.1. - 1.4. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (далі- Порядок № 26) Єдиний реєстр адвокатів України (далі - ЄРА) - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) набули право на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРА, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРА та надання витягів з нього згідно цього Порядку.

Внесення відомостей до ЄРА здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.

Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРА, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРА, надає роз`яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРА, а також виконує інші функції, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) , цим Порядком.

Пунктом 2.1. Порядку № 26 обумовлено, що відомості до ЄРА вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРА забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРА забезпечується Радою адвокатів України.

За приписами пунктів 2.8, 2.9 Порядку № 26 відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРА ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) та рішеннями Ради адвокатів України.

Інформація, внесена до ЄРА у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРА ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Пунктом 2.13. Порядку № 26 обумовлено, що адміністратори бази даних ЄРА Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її.

Пунктом 2.14. Порядку № 26 передбачено, що у випадку сумнівів щодо достовірності чи неточності відомостей (інформації), внесених до бази даних ЄРАУ Першим рівнем, а також виявлення адміністратором Другого рівня її неповноти, адміністратор Другого рівня може витребувати додаткове підтвердження таких відомостей у раді адвокатів регіону, які остання зобов`язана надати адміністратору Другого рівня невідкладно. Додаткові відомості надаються згідно процедури взаємодії між Першим та Другим рівнем, передбаченої п.2.13 цього Порядку.

Відповідно до пункту 2.15. Порядку № 26 у момент затвердження адміністратором ЄРА Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРА Першого рівня, вони набувають статусу відомостей (інформації) Другого рівня і стають активними та відкритими на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком.

Згідно з пунктом 3.6 Порядку № 26 дані стосовно адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України, до Єдиного реєстру адвокатів України не вносяться. Не вносяться до ЄРАУ також відомості, які оформлені та подані з порушенням вимог закону та актів НААУ. У разі виявлення фактів включення до ЄРА таких відомостей, інформація про них скеровується Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення. У випадку виявлення таких відомостей, вони підлягають негайному вилученню з ЄРАУ адміністратором Першого рівня відповідно до процедури, передбаченої цим Порядком, або адміністратором Другого рівня з обов`язковим повідомлення про таке видалення адміністратора першого рівня. У разі виявлення фактів неправомірного включення до ЄРАУ таких відомостей, інформація про них може скеровуватись Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.

Позиція Верховного Суду

Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Предметом спору у цій справі є дії Недержавної комерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, які полягають у не забезпеченні відкритого перегляду актуальних відомостей про адвоката на офіційному веб-сайті.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, дійшли висновку про законність оспорюваних дій відповідача та відсутності порушених прав та законних інтересів позивача з боку відповідача.

Колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок передчасним з огляду на наступне.

Згідно з вимогами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною четвертою статті 246 КАС України визначено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема: обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;

Оскаржувані судові рішення не відповідають принципам, встановленим у статтях 242 та 246 КАС України.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржуване рішення вказали про наявність у позивача статусу адвоката та встановленим факт видачі позивачу витягу з ЄРА. Проте суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки вказаним обставинам.

Відповідно до приписів статті 17 Закону № 5076-VI та пунктів 1.1.-1.4 Порядку №26 після набуття особою права на зайняття адвокатською діяльністю відомості щодо такої особи вносяться до ЄРА.

З положень Порядку №26 та Закону № 5076-VI (5076-17) вбачається, що перегляду інформації (відомостей) на офіційному веб-сайті відповідача передує процедура внесення такої інформації до ЄРА. Відомості до вказаного реєстру вносяться за дворівневим принципом: спочатку радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Радою адвокатів міста Києва було внесено інформацію до ЄРА щодо позивача.

У постанові від 25 лютого 2021 року у справі №826/16008/18 Верховний Суд вказав, що особа, яка відповідно до вимог та процедури, визначеної Законом №5076-VІ (5076-17) набула право на зайняття адвокатською діяльністю, отримала відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним законом право на здійснення такої діяльності. Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень, є включення про нього інформації до ЄРА та її відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, а невключення чи невідображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.

Отже, після отримання особою права на зайняття адвокатською діяльністю чинним законодавством встановлено обов`язок для, зокрема, Ради адвокатів України, включити до ЄРА інформацію для реалізації адвокатом його повноважень. Підстави не включення чи виключення такої інформації з ЄРА встановлені чинним законодавством.

У постанові від 06 листопада 2019 року у справі №826/16500/17 Велика Палата Верховного Суду встановила, що 23 квітня 2016 року рішенням Ради адвокатів України №101 утворено спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону №5076-VI (5076-17) та рішень вищих органів адвокатського самоврядування.

Рішенням Ради адвокатів України №156 від 11 червня 2016 року "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядуванням. Києва" Раді адвокатів м. Києва було заборонено вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом - Київською міською КДКА з 12 жовтня 2012 року. Цим рішенням Ради адвокатів України, яке відповіднодо частини першої статті 57 Закону № 5076-VІ є обов`язковими до виконання всіма адвокатами, встановлено безпосередньо Раді адвокатів м. Києва відповідну заборону.

Також Верховний Суд вказав, що присяга адвоката України розглядається законодавцем як церемоніальна процедура, що визначає початок набуття повноважень (доступ до професії), а також взяття на себе особою, призначеною на відповідну посаду, зобов`язань щодо належного виконання своїх службових обов`язків за такою посадою.

Аналізуючи правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 02 червня 2020 року (справа №826/10717/18), від 11 червня 2020 року (справа №826/1765/18), від 10 вересня 2020 року (справа №826/2079/18) та від 25 лютого 2021 року (справа №826/16008/18), колегія суддів приходить до висновку про важливість встановлення у цій категорії справ факту набуття статусу адвоката та права на зайняття адвокатською діяльністю до прийняття рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року №156. Для цього суду необхідно встановити: дату складання іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, проходження стажування, отримання свідоцтва, складення присяги адвоката. Однак, судами попередніх інстанцій не було встановлено усіх зазначених обставин.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій, встановивши право особи на зайняття адвокатською діяльністю, дійшли висновку про неможливість відображення даних щодо нього у ЄРА, що позбавляє особу реалізації отриманого права. Такий висновок суперечить правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 02 червня 2020 року у справі №826/10717/18, від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18, від 10 вересня 2020 року у справі № 826/2079/18 та від 25 лютого 2021 року у справі № 826/16008/18, оскільки при законності отримання статусу адвоката особа не може бути позбавлена права на оприлюднення даних щодо неї, шляхом розміщення у ЄРА. Пунктом 3.6 Порядку №26 передбачено, що дані до ЄРА не вносяться у разі отримання адвокатом свідоцтва з порушенням чинного законодавства України та у разі оформлення та подання відомостей щодо адвоката з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яка унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи судам необхідно надати юридичну оцінку вказаним обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.