ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2002                                    Справа N 2-22/1919

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                   Перепічая В.С. (головуючий),

                   Вовка І.В.,

                   Гончарука П. А.

Розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу

Сімферопольського   районного   управління   Пенсійного    фонду

Автономної   Республіки  Крим  на  постанову   Севастопольського

апеляційного господарського суду від 05.06.2002 по матеріалах за

позовом Сімферопольського районного управління Пенсійного  фонду

Автономної  Республіки Крим до ВАТ “Госпрозрахункове  будівельне

управління”

про   стягнення сум

                           УСТАНОВИВ:

У  січні 2002 року Сімферопольське районне управління Пенсійного

фонду  Автономної Республіки Крим звернулося до суду з  позовною

заявою  до ВАТ “Госпрозрахункове будівельне управління”, в  якій

просило  стягнути з відповідача суму заборгованості  -  41060,45

грн.,  посилаючись  на Закону України “Про збір  на  обов’язкове

державне пенсійне страхування”.

Ухвалою  господарського  суду  Автономної  Республіки  Крим  від

18.02.2002   (суддя   Белоглазов  І.К.),  залишеної   без   змін

постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду

від 05.06.2002 (судді: Заплава Л.Н., Плут В.М., Щепанська О.А.),

у  прийнятті позовної заяви відмовлено з підстав п. 1 ст. 62 ГПК

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

В касаційній скарзі позивач просить зазначену постанову, а також

ухвалу суду скасувати, матеріали за позовом направити на розгляд

по  суті  до  суду першої інстанції, посилаючись на  неправильне

застосування судом норм процесуального права.

Перевіривши  матеріали справи та обговоривши  доводи  касаційної

скарги,  суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню  з

таких підстав.

Як  видно  з позовних матеріалів, спір виник з приводу  несплати

відповідачем  заборгованості по збору  на  обов’язкове  державне

пенсійне страхування.

Суд  же,  відмовляючи  у  прийомі вказаного  позову,  виходив  з

підстав  п. 1 ст. 62 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (заява не  підлягає

розгляду в господарських судах).

Проте, з цим погодитись не можна.

Так,  за  Законом  України  “Про порядок  погашення  зобов’язань

платників  податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими

фондами”   ( 2181-14  ) (2181-14)
          активи  платників  податків  (платники

податків   -   юридичні  особи,  їх  філії,   відділення,   інші

відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи,  а

також  фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької

діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з  законом

покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори

(обов’язкові  платежі),  пеню та штрафні  санкції)  можуть  бути

примусового   стягнені  в  рахунок  погашення  його   податкових

зобов’язань виключно за рішенням суду ( п. 1.1 ст. 1підп. 3.1.1.

п. 3.1, ст. 3).

Не  врахував  суд  і  положень  ст.  124  Конституції    України

( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         про те, що юрисдикція судів поширюється  на  всі

правовідносини, що виникають у державі.

Оскільки процесуальним законом не передбачена відмова у  прийомі

вказаної позовної заяви з підстав, зазначених в ухвалі суду  від

18.02.2002р.,  тому  така позовна заява  підлягає  прийняттю  до

розгляду і вирішенню її з врахуванням, зокрема, положень пунктів

1.2, 1.3 ст. 1, підп. 2.3.1 пункту 2.3 ст. 2, підп. 6.2.1, 6.2.2

пункту   6.2  ст.  6  Закону  України  “Про  порядок   погашення

зобов’язань  платників  податків перед бюджетами  та  державними

цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
        .

Суд другої інстанції, залишаючи ухвалу суду першої інстанції без

змін,  на  зазначене  уваги теж не звернув.  За  таких  обставин

ухвалені  судові  рішення визнати законними і обгрунтованими  не

можна.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-10-

111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну    скаргу   Сімферопольського   районного   управління

Пенсійного фонду Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від

05.06.2002  та ухвалу господарського суду Автономної  Республіки

Крим   від   18.02.2002   скасувати  і  матеріали   за   позовом

Сімферопольського   районного   управління   Пенсійного    фонду

Автономної  Республіки Крим до ВАТ “Госпрозрахункове  будівельне

управління”  про  стягнення сум направити суду першої  інстанції

для розгляду по суті.

Головуючий                В.Перепічай

Судді                     І.Вовк

                          П. Гончарук