ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.11.2002                                       Справа N 18/502
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                  Полякова Б.М.
суддів:                      Яценко О.В., Цвігун В.Л.
розглянув касаційну скаргу   Підприємства з іноземною
                             інвестицією “Про-Дабл Ю Юкрейн”
на постанову                 від 21.05.2002 р. Київського
                             апеляційного господарського суду
 
у справі                     № 18/502 господарського суду
                             м. Києва
за позовом                   Приватного підприємця Беримця
                             Валерія Миколайовича (далі – ПП
                             Беримець В.М.)
до                           Підприємства з іноземною
третя особа                  інвестицією “Про-Дабл Ю Юкрейн”
                             (далі – ПІІ “Про-Дабл Ю Юкрейн”)
                             Закрите акціонерне товариство
                             “Архітектурна спілка” (далі – ЗАТ
                             “Архітектурна спілка”)
 
про   стягнення 51862,50 грн.
 
 
в судовому засіданні взяли   1.   Беримець В.М. – позивач;
участь представники:         2.   Чайковський О.М. – дов. від
від позивача:                11.11.2002 р. № 2
від відповідача:             1.   Атаманчук Л.Р. – дов. від
від третьої особи:           13.11.2002 р. № 79;
                             2.   Артемишин Л.Б. – виконавчий
                             директор (наказ від 28.08.1998 р.)
                             Рудік О.С. – директор (протокол
                             № 1 від 06.09.2002 р.)
 
Заслухавши  доповідь судді Яценко О.В., пояснення  представників
сторін,  перевіривши матеріали справи, Вищий  господарський  суд
України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
ПП Беримець В.М.    звернувся до господарського суду м. Києва  з
позовом  про  стягнення  з  ПІІ  “Про-Дабл  Ю  Юкрейн”  вартості
проданого товару на суму 51862,50 грн.
 
Свої  вимоги  позивач  мотивує тим, що  відповідно  до  договору
купівлі-продажу № БВ-15/6, укладеного з відповідачем  15.06.2001
р.,  останньому  був переданий товар на суму 51862,50  грн.,  що
підтверджується накладною № 1 від 15.06.2001 р. та  довіреністю,
виданою  15.06.2001  р.  представнику відповідача  на  отримання
матеріальних цінностей.
 
На   вимогу   позивача  оплатити  вартість   переданого   товару
відповідач    запропонував   повернути   товар,   за    винятком
реалізованої частини товару на суму 720,00 грн.
 
Позивач дану пропозицію вважає неприйнятною, в зв’язку з тим, що
право  власності  перейшло  до відповідача  в  момент  отримання
товару  (згідно  п. 8.1. договору), при цьому, в договорі  чітко
вказана гранична дата оплати отриманого товару.
 
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.11.2001 р. (суддя –
Мандриченко  О.В.)  позовні  вимоги були  задоволені  в  повному
обсязі.
 
Рішення  суду мотивоване тим, що відповідно до ст.ст.  161,  162
Цивільного  кодексу  України  ( 435-15  ) (435-15)
          зобов’язання  повинні
виконуватись  належним  чином  і в установлений  законом  строк,
відповідно  до  вказівок  договору.  Одностороння  відмова   від
виконання  зобов’язання не допускається. Твердження  відповідача
щодо  того,  що договір купівлі-продажу № БВ-15/6 від 15.06.2001
р.  є  удаваною угодою і, що позивач не є власником  товару,  не
підтверджуються матеріалами справи, тому не приймаються судом до
уваги.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
21.05.2002  р. (судді – Бондар С.В., Зеленін В.О.,  Отрюх  Б.В.)
апеляційна   скарга   ПІІ  “Про-Дабл  Ю  Юкрейн   залишена   без
задоволення, а рішення – без зміни з тих же підстав.
 
Звертаючись  до Вищого господарського суду України з  касаційною
скаргою,  ПІІ  “Про-Дабл  Ю Юкрейн просить  скасувати  постанову
Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2002 р. та
рішення   господарського  суду  м.  Києва  від  27.11.2001   р.,
посилаючись   на   порушення  судами   норм   матеріального   та
процесуального права при їх прийнятті.
 
Колегія    суддів,   обговоривши   доводи   касаційної   скарги,
перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,  дослідивши  правильність  застосування   місцевим
господарським  судом  та  апеляційним господарським  судом  норм
матеріального  та  процесуального права,  вважає,  що  касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, між ПП Беримець В.М. та  ПІІ
“Про-Дабл   Ю  Юкрейн”  був  укладений  договір  купівлі-продажу
аудіовізуальної  продукції із зображенням сакрального  мистецтва
України (далі – товар) № БВ-15/6 від 15.06.2001 р.
 
Відповідно  до  умов  вказаного договору позивач  зобов’язувався
поставити   та  передати  у  власність  відповідача   товар,   а
відповідач   зобов’язувався  оплатити  його  на  умовах   даного
договору,  тобто,  згідно  п.  4.1.  договору,  протягом   п’яти
банківських  днів  з  моменту  реалізації  загальної   кількості
товару, але не пізніше 20.07.2001 р.
 
Стаття  61 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         встановлює,  що
угода  визнається  укладеною  під  відкладальною  умовою,   якщо
сторони поставили виникнення прав і обов'язків у залежність  від
обставини, щодо якої невідомо, станеться вона чи не станеться.
 
Як вбачається з договору № БВ-15/6 від 15.06.2001 р., а саме,  з
умов   п.  4.1.  договору,  відповідач  зобов’язувався  оплатити
отриманий  товар  протягом  п’яти  банківських  днів  з  моменту
реалізації загальної кількості товару.
 
Отже,  в  залежності від настання вказаних в  договорі  обставин
(реалізації загальної кількості товару), виникають зобов’язання,
передбачені договором.
 
Таким  чином,  судам  першої та апеляційної інстанції  необхідно
встановити  чи  відбулася умова, з настанням якої у  відповідача
виникли зобов’язання, передбачені вказаною угодою.
 
Приймаючи   оскаржуване  рішення  та  постанову  про   стягнення
вартості  проданого товару, суди першої та апеляційної інстанції
також  не  з’ясували  питання щодо моменту виникнення  права  на
позов.
 
Згідно  ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
          підставами  для  скасування  або  зміни  рішення
місцевого  чи  апеляційного господарського  суду  або  постанови
апеляційного  господарського суду є  порушення  або  неправильне
застосування норм матеріального або процесуального права.
 
За  таких  обставин,  рішення та постанова у  справі  підлягають
скасуванню.
 
При новому розгляді суду потрібно врахувати наведене та вирішити
спір відповідно вимог чинного законодавства України.
 
На підставі вищевикладеного та, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11   Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.    Касаційну  скаргу  Підприємства  з  іноземною  інвестицією
“Про-Дабл   Ю   Юкрейн”  на  постанову  Київського  апеляційного
господарського  суду  від  21.05.2002  р.  у  справі  №   18/502
задовольнити частково.
 
2.    Постанову Київського апеляційного господарського суду  від
21.05.2002 р. у справі № 18/502 скасувати.
 
3.    Рішення господарського суду м. Києва від 27.11.2001  р.  у
справі № 18/502 скасувати.
 
4.    Справу № 18/502 направити на новий розгляд до суду  першої
інстанції.
 
Головуючий Поляков Б.М.
 
Судді:     Яценко О.В.
 
           Цвігун В.Л.