ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2002 Справа N 13/85-Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
с у д д і в Невдашенко Л.П.
Михайлюка М.В.
розглянувши у відкритому ЗАТ “Порцелак”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на ухвалу від 16.09.2002 господарського суду
Хмельницької області
у справі № 13/85-Б
за заявою кредитора ЗАТ “Порцелак”
до боржника ЗАТ “Дунаєвецький арматурний завод”
Про банкрутство
у відкритому судовому засіданні брали участь представники
від позивача Юзефович А.О.
від відповідача
У С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від
20.05.2002р. і від 25.06.2002 було порушено провадження у справі
про проведення санації боржника його керівником та призначено
керуючим санації – керівника боржника, а розпорядником майна –
арбітражного керуючого Меланчука В.І.
Ухвалою від 27.08.2002 господарський суд на підставі п.п. 4,6,
10 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повернув позовну заяву ЗАТ
“Порцелак” про визнання кредитором та стягнення 399139,32 грн.,
оскільки позивачем не подано доказів сплати державного мита у
встановленому розмірі, надсилання відповідачеві копії позовної
заяви і доданих до неї документів, а також сплати витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у
встановленому розмірі.
Ухвалою від 16.09.2002 господарський суд на підставі п.п. 1,2
ст. 14, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та п. 1 ст. 62
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відмовлено ЗАТ “Порцелак” у прийнятті
заяви з грошовими вимогами до боржника.
В касаційній скарзі порушено питання про скасування ухвали
господарського суду Хмельницької області від 16.09.2002 і
передачу справи на розгляд суду першої інстанції.
ЗАТ “Порцелак” вважає, що ухвала суду не відповідає нормам
чинного законодавства та порушує норми матеріального права, а
саме ч. 3 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої
повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з
нею до господарського суду в загальному порядку після усунення
допущеного порушення.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає
з наступних підстав.
Провадження у справі про банкрутство згідно ст. 5 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом регулюється цим законом, ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
іншими законодавчими актами України.
Відповідно до підпункту “б” п. 2 ст. 3 Декрету КМ України “Про
державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
передбачена сплата держмита із позовних
заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв кредиторів, які
звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення
про порушення справи про банкрутство.
Стосовно ст. 57 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до заяви зазначеного
кредитора додаються документи, які підтверджують, зокрема,
відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї
документів, сплату державного мита у встановленому порядку і
розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Вимоги вказаної статті ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ЗАТ “Порцелак” не
були виконані.
За таких обставин, суд мав підстави заяву ЗАТ “Порцелак”
повернути без розгляду.
Оголошення про порушення вказаної справи опубліковано у газеті
“Голос України” від 13.07.2002.
Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення
провадження у справі про банкрутство згідно п. 1 ст. 14 Закону
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
зобов'язані протягом тридцяти днів від
дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про
порушення провадження у справі про банкрутство подати до
господарського суду письмової заяви з вимогами до боржника, а
також документи, що їх підтверджують.
Господарський суд повертав заяву ЗАТ “Порцелак” з вимогами до
боржника на підставі п.п. 4, 6, 10 ст. 63 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Виправивши вказані недоліки, ЗАТ “Порцелак” подало заяву з
вимогами до боржника лише 09.09.2002, тобто після тридцяти днів
від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення
про порушення провадження у справі про банкрутство.
Пункт 2 ст. 14 вказаного закону передбачає, що вимоги конкурсних
кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого
для їх подання, або не заявлені взагалі – не розглядаються і
вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню
не підлягає.
За таких обставин, господарський суд мав підстави відмовити в
прийнятті вказаної заяви.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-9,
111-10-111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 16.09.2002 у
справі № 13/85-Б залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Головуючий, суддя Ф.Черногуз
С у д д і Л.Невдашенко
М.Михайлюк