ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2002 Справа N Н25/75
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого – судді Чупруна В.Д.,
суддів : Грека Б.М. – (доповідача у справі),
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому Орджонікідзевської об’єднаної
судовому засіданні державної податкової інспекції
матеріали касаційної скарги
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 26.09.2002
у справі № Н 25/75
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Орджонікідзевський гірничо-
збагачувальний комбінат”
до Орджонікідзевської об’єднаної
державної податкової інспекції
про усунення порушень законодавства
в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача – Сорокіна Л.М. – за довіреністю від 26.01.2002 №
107
відповідача – Савенко Т.В. – за довіреністю від 12.06.2002 №
1552/10
ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”
звернулося до Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової
інспекції (ДПІ) про подання висновку
про суми відшкодування податку на додану вартість за травень
2001 р. у сумі 11 264 756, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 20.06.2001 підприємство
подало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за травень 2001 р.
Згідно розрахунку, підлягало відшкодуванню з бюджету 11 264 751,
00 грн.
Господарський суд Дніпропетровської області (суддя Чередко А.Є.)
рішенням від 09.07.2002 позов задовольнив, зобов’язав Державну
податкову інспекцію надати до територіального відділення
державного казначейства України у м. Орджонікідзе висновок щодо
відшкодування на розрахунковий рахунок позивача податку на
додану вартість за травень 2001 р. у розмірі 11 264 756 грн.
Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив про доведеність
того факту, що за наслідками господарської діяльності
підприємства у травні 2001р. різниця між загальною сумою
податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту має від’ємне
значення. Відповідно до п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з
підпунктом 7.7.1 цієї статті має від’ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 26.09.2002 (судді: Євстигнєєв О.С., Тищик І.В., Джихур О.В.)
зазначене рішення залишено без змін з тих самих підстав.
Орджонікідзевська ОДПІ з рішенням господарського суду та
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
не погоджується та вважає, що в судових актах невірно
застосовано положення Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Крім того, згідно з вимогами наказу ДПА України від 25.03.98 №
139 “Про посилення контролю за проведенням встановленого порядку
відшкодування ПДВ”, належна до відшкодування сума ПДВ розміром
10,0 тис.грн. і більше відшкодовується тільки за умови
проведеної обов’язкової документальної перевірки платника
податку та зустрічних документальних перевірок основних
постачальників такого платника податку, що є обов’язковим для
з’ясування дійсних розмірів сум, які належать до відшкодування з
державного бюджету.
Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту
встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки
в рішенні місцевого господарського суду та в постанові
апеляційного суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України,
В С Т А Н О В И Л А :
Відповідно до підпункту 7.7.1 статті 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яких проданих товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
При розгляді справи господарським судом встановлено, що за
наслідками господарської діяльності підприємства у травні 2001
р. різниця між загальною сумою податкових зобов’язань та сумою
податкового кредиту має від’ємне значення.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства та організації мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених
або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
У даній справі підставою позову є порушення передбаченого
законом права підприємства на отримання з державного бюджету
України надмірно плаченого ПДВ протягом 30 календарних днів з
дня подання розрахунку. Відповідно до абзацу 5 підпункту 7.7.3
статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за даної обставини платник податку має право у
будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та
притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у
несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплаченого податку.
Підприємством пред’явлено позов про зобов’язання ДПІ подати до
органів Державного казначейства України висновок про суми
відшкодування ПДВ.
Згідно Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право платника податку на отримання бюджетного
відшкодування не ставиться у залежність від тієї обставини, чи
був податковим органом поданий територіальному органу Державного
казначейства України відповідний висновок, про який йдеться в
Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого
наказом Державної податкової адміністрації України та Головного
управління Державного казначейства України від 02.07.1997 №
209/72.
Натомість підприємством заявлена вимога про зобов’язання
відповідача надати висновок про відшкодування коштів з бюджету,
хоча метою позову є саме стягнення коштів.
Колегія суддів вважає, що у даній справі позивачем заявлена
вимога, яка за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому
способу захисту порушеного права, визначеному Законом.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення
місцевого господарського суду та постанова апеляційного
господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та
процесуального права та визнати законними не можна.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовна
вимога щодо зобов’язання відповідача надати висновок про
відшкодування коштів бюджету задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п.
2 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Орджонікідзевської об’єднаної державної
податкової інспекції від 15.10.2002 за № 02-5/5-11/99 -
задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 26.09.2002 та рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 09.07.2002 у справі № Н 25/75 – скасувати.
3. У позові ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний
комбінат” про зобов’язання надати висновок щодо відшкодування
ПДВ за травень 2001 р. на суму 11264751 грн. відмовити.
4. Стягнути з ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний
комбінат” в доход державного бюджету України державне мито в
розмірі 42 грн. 50 коп. за розгляд справи у касаційній
інстанції. Видачу наказу відповідно до ст. 116 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
доручити місцевому
господарському суду.
5. В поворот виконання рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 09.07.2002 стягнути з поточного
рахунку ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”
(м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область, вул. Калініна, 11,
р/р 26001103000051 в КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровська, МФО
305299, код ОКПО 00190928) на користь Орджонікідзевської
об’єднаної Державної податкової інспекції у м. Орджонікідзе (м.
Орджонікідзе, Дніпропетровська область, вул. Горького,7, р/р
35218139010319 банк УДКУ Дніпропетровської області, МФО 805012),
203, 00 грн. Видачу наказу про повернення стягнутих сум доручити
господарському суду Дніпропетровської області відповідно до ст.
122 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
6.Матеріали справи надіслати господарському суду
Дніпропетровської області.
Головуючий – суддя В.Чупрун
Судді Б.Грек
М.Черкащенко