ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Івченко С.М.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2002 Справа N 9/185
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М., Полякова Б.М.
розглянувши у відкритому засіданні у м. Києві
судовому
за участю представників Москаленка О.Ю., Волощука Р.А. та
позивача представника відповідача - Шкурати
касаційну скаргу ВАТ “Державний експортно-імпортний
банк України”
на рішення від 23.05.2002
господарського суду Чернігівської області
у справі № 9/185
за позовом ВАТ “Державний експортно-імпортний
банк України”
до Носівської районної державної
адміністрації
Про визнання недійсним рішення райдержадміністрації № 105
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2002 року ВАТ “Державний експортно-імпортний банк
України” звернулось з позовом до Носівської районної державної
адміністрації про визнання недійсним рішення Носівської районної
державної адміністрації від 28.03.2000 № 105. Свої вимоги
позивач обґрунтовував тим, що зазначене рішення було прийнято
відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
23.05.2002 по справі № 9/185 в позові ВАТ “Державний
експортно-імпортний банк України” відмовлено. Рішення мотивоване
тим, що при прийнятті рішення Носівською райдержадміністрацією
було порушено п. 34 Положення про порядок державної реєстрації
суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою
КМУ від 25.05.98 № 740, але зазначена обставина не є підставою
для скасування оспорюваного рішення.
У касаційній скарзі позивач просить рішення господарського суду
скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним
розпорядження Носівської районної державної адміністрації від
28.03.2000 № 105. На думку скаржника, рішення господарського
суду прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема
ч. 19 ст. 8 Закону України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
,
ст. 35 Закону України “Про підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
та
Положення про порядок державної реєстрації суб'єктів
підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ від
25.05.98 № 740. Вислухавши доповідача, заслухавши пояснення
представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну
скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.03.2000 року головою
Носівської районної державної адміністрації Чернігівської
області прийняте розпорядження за № 105, яким, згідно рішення
власника, була знята з державної реєстрації асоціація по
виробництву і переробці сільськогосподарської продукції
“Носівське”.
Відповідно до змісту оскаржуваного судового рішення, суд
встановив, що у даному випадку при ліквідації підприємства
ліквідаційна комісія не створювалась, ліквідаційний баланс, який
було складено органом управління цього ж підприємства, не
затверджувався і достовірність відображених у ньому даних
аудиторським висновком не підтверджувалась.
Встановивши зазначені порушення діючого законодавства, суд,
разом з тим, відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що
ці порушення не є суттєвими, оскільки на початок ліквідаційної
процедури майно у асоціації було відсутнє, а свою діяльність
асоціація фактично припинила. Крім того, відмовляючи у позові,
суд зазначив, що Положення Кабінету Міністрів України № 740 від
25.05.1998 не передбачає випадків та підстав відмови для органів
державної реєстрації у скасуванні держреєстрації суб'єкта
підприємницької діяльності.
Зазначені висновки суд зробив без повного з'ясування фактичних
обставин справи та дотримання вимог діючого законодавства.
Зокрема. Відповідно до ст. 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особі зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Таким чином відповідач, як орган державної реєстрації суб'єктів
підприємницької діяльності, приймаючи рішення про скасування
державної реєстрації такого суб'єкту повинен був узгоджувати
його з вимогами діючого законодавства щодо підстав, меж
повноважень та способу.
Із змісту ліквідаційного балансу підприємства вбачається, що на
час його складання за підприємством рахувалась певна
кредиторська заборгованість. Зазначеній обставині суд не дав
ніякої оцінки та не зробив ніяких висновків відносно того,
наскільки відповідає діючому законодавству оспорюване
розпорядження відповідача, який скасував державну реєстрацію
суб'єкта підприємницької діяльності саме за заявою власника, в
той час, як статтею 51 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
передбачено, що у разі коли вартості майна
боржника юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про
ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, то
така юридична особа ліквідується тільки в тому порядку, який
передбачений процедурою банкрутства.
У цьому ж зв'язку є неповним і висновок суду про те, що права
позивача не були порушені з огляду лише на ті підстави, що про
ліквідацію підприємства публікувалось відповідне оголошення у
газеті.
Наведене дає підстави вважати, що обставини справи, всупереч
вимогам ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд з'ясував без
належної повноти, що є підставою для скасування постановленого
ним рішення та його передачі на новий розгляд.
В ході такого суду належить повно з'ясувати фактичні обставини
справи та в залежності від встановленого прийняти відповідне
рішення у якому викласти свої висновки як щодо законності дій
відповідача так і щодо наявності чи відсутності порушення прав
та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з
прийняттям того розпорядження, яке оспорюється по справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Державний експортно-імпортний банк
України” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від
23.05.2002 у справі № 9/185 скасувати, а справу передати на
новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Поляков Б.М.