ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
12.11.2002 Справа N 25/1178
Верховний Суд України у складі <.. .>
розглянувши на спільному засіданні колегій Судової палати у
господарських справах за участю представників: Державної
податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва -
Мельника С.Г., Семенова А.В., Мельник Н.І., Генеральної
прокуратури України - Кузьменко Ж.М., ПП "Ольга-2000" -
Панасенка К.М. касаційне подання Генерального прокурора України та
касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на постанову
Вищого господарського суду України від 25 липня 2002 року в справі
за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі
м. Києва до ПП "Саунд", ТОВ "Ямікс", ПП "Ольга-2000" про визнання
угод недійсними, В С Т А Н О В И В:
У вересні 2001 року Державна податкова інспекція у
Залізничному районі м. Києва звернулася з позовом до ПП "Саунд",
ТОВ "Ямікс", ПП "Ольга-2000" про визнання недійсними договорів N 1
від 1 лютого 2001 року, укладеного між ТОВ "Ямікс" та ПП
"Ольга-2000" і N 01/02 від 1 лютого 2001 року, укладеного між ПП
"Саунд" та ТОВ "Ямікс", як таких, що укладені з метою, що
суперечить інтересам держави на підставі ст. 49 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Зазначала, що 1 лютого 2001 року між ПП "Саунд" та ТОВ
"Ямікс" був укладений договір N 01/02 купівлі-продажу товару. В
цей же день між ТОВ "Ямікс" та ПП "Ольга-2000" був укладений
договір N 1 про поставки товару. За вказаними договорами ПП
"Саунд" продано, а ТОВ "Ямікс" куплено товар (парфумерні вироби)
на суму 1 203 000 грн. і, в свою чергу, поставлено цей товар ПП
"Ольга-2000" на суму 1 690 742,67 грн.
Відповідно до умов зазначеного договору поставки оплата за
товар повинна була здійснюватись шляхом перерахунку коштів на
рахунок постачальника.
Згідно акта зустрічної перевірки взаєморозрахунків ТОВ
"Ямікс" з ПП "Ольга-2000" станом на 30 серпня 2001 року
підприємство мало кредиторську заборгованість перед ТОВ "Ямікс" на
суму 1 293 090,60 грн.
1 вересня 2001 року посадові особи ТОВ "Ямікс" та ПП
"Ольга-2000" надали відділу податкової міліції два прості векселі:
N 3207351079 від 27 серпня 2001 року на суму 553 000,82 грн. та
N 3207351080 від 28 серпня 2001 року на суму 650 000 грн. як доказ
проведення повного розрахунку між цими підприємствами за
поставлений товар станом на 28 серпня 2002 року. Всього векселі
видані на загальну суму 1 203 000,82 грн.
Відповідачі ТОВ "Ямікс" та ПП "Ольга-2000" проти позову
заперечували, посилаючись на те, що вказані договори укладені з
дотриманням вимог закону.
Рішенням господарського суду м. Києва від 28 вересня
2001 року позов частково задоволено. Визнано недійсним договір
купівлі-продажу N 01/02 від 1 лютого 2001 року, укладений між ПП
"Саунд" і ТОВ "Ямікс" та стягнуто з ТОВ "Ямікс" до Державного
бюджету України товар вартістю 1 203 000 грн., отриманий від ПП
"Саунд" за договором N 01/02 від 1 лютого 2001 року. В решті
позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 11 грудня
2001 року вказане рішення залишено без змін.
15 лютого 2002 року заступник прокурора м. Києва звернувся з
поданням про перегляд судового рішення за нововиявленими
обставинами, яке мотивувалось тим, що 8 лютого 2002 року
прокуратурою м. Києва була порушена кримінальна справа відносно
посадових осіб ПП "Саунд" та ПП "Ольга-2000" за ознаками злочину,
передбаченого частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Крім того, як на нововиявлену обставину прокуратура
посилалася на лист Державної митної служби України від 21 березня
2002 року та протоколи допитів директора та головного бухгалтера
ТОВ "Ямікс".
Господарський суд м. Києва переглянув рішення від 28 вересня
2001 року за нововиявленими обставинами і рішенням від 2 квітня
2002 року змінив його, визнавши недійсним договір поставки N 1 від
1 лютого, укладений між ТОВ "Ямікс" та ПП "Ольга-2000". В решті
рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25 липня
2002 року рішення господарського суду м. Києва від 2 квітня
2002 року скасовано, а рішення від 28 вересня 2001 року залишено
без змін.
Постанова Вищого господарського суду України мотивується тим,
що факт порушення кримінальної справи не може вважатися достатньою
підставою для перегляду рішення господарського суду за
нововиявленими обставинами, оскільки такими, в розумінні ст. 112
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, слід
вважати нові обставини, які встановлені у вироку або рішенні,
мають істотне значення та не були відомі стороні по справі.
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва
оскаржила постанову Вищого господарського суду України, а
Генеральний прокурор України вніс касаційне подання на вказану
постанову з мотивів невідповідності її рішенням Верховного Суду
України з питань застосування ст. 49 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Ухвалою Верховного Суду України від 17 жовтня 2002 року
порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 25 липня 2002 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи
касаційної скарги і касаційного подання та заперечення проти них,
перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України вважає, що
касаційне подання та касаційна скарга підлягають задоволенню.
В основу постанови Вищого господарського суду України
покладено висновки про те, що сам факт порушення кримінальної
справи проти посадових осіб ПП "Ольга-2000" та ТОВ "Ямікс" не є
підставою для перегляду рішення господарського суду м. Києва від
28 вересня 2001 року за нововиявленими обставинами, оскільки
такими відповідно до вимог ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
слід
вважати нові обставини, які встановлені вироком, або рішенням, що
мають істотне значення та не були відомі стороні у справі. Крім
того, у постанові вказано, що порушена кримінальна справа проти
посадових осіб ПП "Ольга-2000" не відноситься до предмета позову у
даній справі та не має істотного значення для її вирішення,
оскільки векселі використовувалися для виконання угоди, а саме для
здійснення розрахунків за договором N 1 від 1 лютого 2002 року, за
загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не
тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди
недійсною.
Такі висновки є помилковими.
Відповідно до ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало
законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне
значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Рішенням господарського суду м. Києва від 2 квітня 2002 року
нововиявленими визнані обставини, що були встановлені при
порушенні 7 лютого 2002 року прокуратурою м. Києва кримінальної
справи відносно посадових осіб ТОВ "Ямікс" та ПП "Ольга-2000", а
не сам факт порушення кримінальної справи, а також відомості, що
містяться у листі Державної митної служби України від 22 березня
2002 року про те, що ПП "Саунд" і ТОВ "Ямікс" в період з 1 січня
2001 року по 5 вересня 2001 року поставок товарів фірмових марок
"SHVARTZKOPH" та "NIVEA", які продавалися і поставлялися за
оспореними угодами, в режимі імпорту не здійснювали й іншим
законним способом не отримували.
Вищевказані обставини правильно визнані такими, що мають
істотне значення для справи і не були відомі заявникові на час
вирішення спору господарським судом. Тому рішення було переглянуто
з дотриманням вимог ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Вищим господарським судом України зазначеного не враховано і
безпідставно скасовано законне та обгрунтоване рішення суду першої
інстанції.
За таких обставин, оскаржена постанова Вищого господарського
суду України підлягає скасуванню, а рішення господарського суду
м. Києва від 2 квітня 2002 року слід залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 111-19, 111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання Генерального прокурора України та касаційну
скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 25 липня
2002 року скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від
2 квітня 2002 року залишити в силі. Постанова є остаточною і
оскарженню не підлягає.