ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2002 Справа N 2/1/1049
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши ЗАТ “Медінтрейд”
касаційну скаргу
на постанову від 15.08.2002р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду по справі
№ 02-5/9-14/33(2/1/1049)
у справі № 2/1/1049
господарського суду Запорізької області
за позовом ЗАТ “Натурфарм”
до ЗАТ “Медінтрейд”, м. Запоріжжя
Про стягнення 7479,25 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Бабурін І.В., дов. від 07.11.02р. № 3
від відповідача: не прибув у засідання
В С Т А Н О В И В:
24.03.2002 р. ЗАТ “Натурфарм” звернулося до господарського суду
Запорізької області з позовом до ЗАТ “Медінтрейд” про стягнення
заборгованості у сумі 7479,25 грн. за медичні препарати,
передані за витратними накладними № 319 від 11.12.01 та № 328
від 12.12.01, що одержані відповідачем згідно цих накладних і
довіреностей ЯДН №№ 949706, 949721 від 12-14.12.01.
Відповідач позов не визнав, пояснивши, що договір поставки між
сторонами не укладався, умови розрахунку і строк оплати не
узгоджені, тому позов не підлягає задоволенню.
Рішенням господарського суду від 13.05.02 (суддя Немченко О.І.)
у задоволенні позову було відмовлено з мотиву відсутності між
сторонами угоди, узгодження форм розрахунків та зобов’язань
виконання припису ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та з урахуванням
дій відповідача щодо повернення товару позивачу, згідно припису
ст. 469 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, як одержаний без достатніх
підстав.
Позивач, не погоджуючись із висновками, викладеними у рішенні
від 29.05.02, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати
рішення і прийняти нове, задовольнивши позов.
Одночасно подано клопотання про відновлення процесуального
строку.
Ухвалою від 26.05.02 клопотання про відновлення процесуального
строку задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 30.07.02 (колегія суддів у складі: Джихур О.В. — головуюча,
Герасименко І.М., Павловського П. В.) рішення господарського
суду скасовано, позов задоволено частково.
Постанова мотивована приписами ст.ст. 4, 42, 151, 165 та 469 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Апеляційна інстанція, встановивши факт передачі позивачем товару
відповідачу та відсутність його оплати, з урахуванням пропозиції
відповідача повернути товар позивачу для погашення
заборгованості, визнала відносини, що склалися між сторонами на
підставі дій сторін за зобов'язаннями по угоді без певної її
форми, відповідними загальним началам і змісту цивільного
законодавства, зазначивши відсутність обставин безпідставного
придбання майна за рахунок іншої особи або відсутність підстав,
з яких це майно придбано.
У касаційній скарзі ставиться вимога скасування постанови та
залишення без змін рішення внаслідок неправильного застосування
апеляційною інстанцією ст.ст. 42, 43, 44 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
без урахування приписів ст.ст. 153, 154, 161 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, за відсутністю укладення між сторонами договору
купівлі-продажу у відповідній письмовій формі і узгодження
істотних умов зобов'язання.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., перевіривши
матеріали справи та доводи, викладені в касаційній скарзі щодо
відповідності їх чинному законодавству, Вищий господарський суд
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У відповідності зі ст. 41 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
угодами
визначаються дії громадян і організацій, спрямовані на
встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, сторони у
справі здійснили дії по передачі та прийманню медичних
препаратів з визначенням їх вартості, кількості та найменувань.
Ці обставини були встановлені на підставі накладних, оформлених
за участю сторін та довіреностей, виданих відповідачем на право
одержання зазначених у накладних медпрепаратів, а також листа
відповідача від 18.01.01 (арк. 15), в якому відповідач
пропонував позивачу у погашення існуючої заборгованості
повернути раніше отриманий товар.
Наведені дії сторін свідчать про виникнення між ними відносин,
пов'язаних із передачею позивачем відповідачу медпрепаратів із
скидкою вартістю на загальну суму 7435,96 грн. Оскільки
відповідач не довів, на вимогу ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
безплатне одержання товару від позивача, дії позивача слід
розуміти як платну передачу цього товару і виникнення у
відповідача обов'язку оплати за цей товар.
Оскільки форма угоди, обрана сторонами, шляхом визначення у
накладних і довіреностях вартості та найменування кількості
товару, які підписані керівниками сторін, їх представниками,
апеляційний суд обґрунтовано визначив дії сторін як письмову
угоду із зобов'язаннями сторін передати річ позивачем та сплату
цієї речі відповідачем, що не суперечить приписам ст.ст. 4, 41,
42, 44, 153, 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, виходячи із звичайних
вимог, які ставляться при оплатній передачі речі від одного
власника до іншого, якщо не доведені обставини, що обмежують
права і обов'язки сторін за такою угодою.
Враховуючи недоведення безпідставного одержання товару за
рахунок іншої особи, таке придбання виключає підстави для
застосування до відповідача умов, визначених у ст. 469 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 15.08.02 у справі № 2/1/1049 залишити без змін, а касаційну
скаргу залишити без задоволення.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
А.Уліцький