ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2002 Справа N 1/29“О”
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів: Савенко Г.В., Цвігун В.Л.
У відкритому судовому засіданні за участю представників:
ВАТ “Херсоннафтопереробка” Довбиш Г.В., Боцаненко Л.П.
ДПІ у м. Херсоні не з’явився
розглянувши касаційну ДПІ у м. Херсоні
скаргу
на постанову Одеського апеляційного
господарського суду
у справі 1/29-О
господарського суду Херсонської області
за позовом ВАТ “Херсоннафтопереробка”
до ДПІ у м. Херсоні
Про визнання недійсним рішення
Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя
І.В.Губіна) від 18.03.2002р. визнано недійсним рішення ДПІ у
м. Херсоні № 65/00152431/26-205 від 08.01.2002р. “Про
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій,
донарахованих сум податків, зборів (обов’язкових платежів) та
пені за порушення податкового та іншого законодавства”.
До такого висновку господарський суд прийшов з посиланням на те,
що п.п. 5.3–5.8 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено вичерпний перелік витрат
підприємств, які не включаються до складу валових витрат. А
оскільки вказаний перелік не містить в собі витрати по сплаті
перетоків реактивної енергії то, відповідно до п. 5.2.1 ст. 5
вказаного Закону підприємство правомірно віднесло вказані
затрати до валових витрат. Крім того, на думку місцевого
господарського суду, реактивна енергія є невід’ємною частиною
фізичного процесу створення передачі та споживання активної
енергії, яка є предметом купівлі-продажу.
Одеський апеляційний господарський суд переглянув вказане
рішення і постановою від 21.05.2002р. (судді Величко Т.А.,
Коваль Ю.М., Жукова А.М.) залишив його без змін з тих самих
підстав.
ДПІ у м. Херсоні, не погоджується з рішенням місцевого та
постановою апеляційного господарських судів, вважає їх
прийнятими з порушенням матеріального та процесуального права.
На думку податкової служби, оскільки реактивна енергія сама по
собі не є товаром, не має вартості, не набувається позивачем для
подальшого використання у власній господарській діяльності, не
зв’язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, то
відповідно затрати на її придбання не можна відносити до складу
валових витрат підприємства.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача,
Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
ДПІ у м. Херсоні проведено зустрічну перевірку ВАТ
“Херсоннафтопереробка” з питань дотримання вимог податкового
законодавства при взаємовідносинах з ВАТ “ЕК “Херсонобленерго”
за період з 01.01.00р. по 01.10.01р. за результатами якої
податковою службою складено Акт № 95/26-205 від 27.12.2002р.. У
вказаному акті зазначено, що підприємство за перевіряємий
період, в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
неправомірно
віднесло до складу валових витрат витрати на реактивну енергію
на загальну суму 199389, 14 грн..
08.01.2002р. в.о. першого заступника начальника ДПІ у м. Херсоні
прийнято рішення № 65/00152431/26-205 “Про застосування та
стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов’язкових платежів) та пені за порушення
податкового та іншого законодавства”, яким підприємству
донараховано податок на прибуток у сумі 59816, 74 грн. та
застосовано штрафні санкції по податку на прибуток у розмірі
8481, 96 грн..
ВАТ “Херсоннафтопереробка”, не погоджуючись з рішенням
податкової служби звернулось до господарського суду з позовом
про визнання його недійсним.
Господарський суд Херсонської області, рішенням від 18.03.2002
року задовольнив вимоги ВАТ “Херсоннафтопереробка”, визнав
недійсним рішення ДПІ у м. Херсоні № 65/00152431/26-205 від
08.01.2002р. “Про застосування та стягнення сум штрафних
(фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов’язкових платежів) та пені за порушення податкового та
іншого законодавства”.
Одеський апеляційний господарський суд переглянув в апеляційному
порядку рішення місцевого господарського суду і за результатом
розгляду справи залишив його без змін.
ДПІ у м. Херсоні, не погоджується з судовими рішеннями та
звернулась з касаційною скаргою, в якій стверджує, що судами при
прийнятті рішень не вірно застосовано положення Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та Закону
України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Статтею 1 Закону України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
встановлено, що товарною продукцією, яка виробляється на
об’єктах електроенергетики є енергія – електрична чи теплова
енергія. Разом з тим, Правилами користування електричною
енергією, затвердженими постановою Національної комісії
регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р.
розрізняється два види електроенергії – активна та реактивна
електроенергія. Причому, відповідно до “Методики розрахунку
плати за перетоки реактивної енергії між енергопостачальною
організацією та споживачами”, реактивна електроенергія
використовується з метою зменшення втрат активної
електроенергії, обумовлених перетоками реактивної потужності і є
необхідною умовою забезпечення нормальних рівнів потужності та
зменшення аварійності основного обладнання в енергосистемі і у
споживачів електроенергії.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постачання
позивачу електроенергії (як активної так і реактивної)
здійснювалось згідно одного Договору укладеного між ВАТ
“Херсоннафтопереробка” та ВАТ “ЕК “Херсонобленерго”, відповідно
до умов якого останній зобов’язувався відпускати споживачу
електроенергію, як різновид промислової продукції в межах ____
кВА (кВт) приєднаної (дозволеної до використання) потужності
згідно з визначеними йому договором умовами та величинами.
Отже, правомірним є твердження місцевого господарського суду, що
реактивна електроенергія є невід’ємною частиною фізичного
процесу створення, передачі та споживання активної
електроенергії.
Статтею 5 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
дано визначення терміну “валові
витрати” підприємства, згідно якої - це сума будь-яких витрат
платника податку у грошовій, матеріальній чи нематеріальній
формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,
послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником
податку для їх подальшого використання у власній господарській
діяльності. Пунктом 5.2.1 ст. 5 Закону передбачено, що до складу
валових витрат підприємства відносяться суми будь-яких витрат,
сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з
підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем
продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням
обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Таким чином можна сказати, що вказаний Закон пов’язує витрати
платника податків і право віднесення цих витрат до валових, з
господарською діяльністю такого платника податків. Обмежень,
стосовно віднесення витрат за перетоки реактивної енергії до
складу валових витрат підприємства, в підпунктах 5.3-5.8 ст. 5
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не має.
З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що ВАТ “Херсоннафтопереробка” як
споживач електроенергії, одержуючи від електропостачальної
організації (в даному випадку ВАТ “ЕК “Херсонобленерго”)
електроенергію, несе витрати по встановленню компенсуючих
установок, збільшуючи капітальні вкладення у засоби компенсації
реактивних потужностей і здійснюючи плату за перетоки реактивної
енергії, але у будь якому випадку ці витрати, відповідно до
п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
правомірно включались позивачем до
складу валових витрат підприємства, оскільки виробництво
будь-якої промислової продукції за існуючої технології неминуче
супроводжується наявністю “реактивної енергії”.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
21.05.2002р. у справі № 1/29 “О” господарського суду Херсонської
області залишити без змін, а касаційну скаргу ДПІ у м. Херсоні
без задоволення.
Головуючий, суддя В.Чабан
Судді Г.Савенко
В.Цвігун