ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7.11.2002 Справа N 25/316
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів : Глос О.І.,
Мілевського Й.Р.
розглянувши матеріали Державної податкової інспекції у
касаційної скарги Оболонському районі м. Києва
на ухвалу від 08.08.2002 господарського суду
м. Києва
у справі № 25/316
господарського суду м. Києва
за позовом Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва
до відповідачів: - приватного підприємства
“Діоніс”;
- ТОВ “Лариса”,
про визнання угоди недійсною та стягнення 8400 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Лазаренко В.Л.
від відповідача-2: Стельмахович В.І.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.08.2002 у справі №
25/316 (суддя Муравйов О.В.) на підставі ч. 1 ст. 79
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
зупинено провадження у справі за позовом ДПІ у Оболонському
районі м. Києва до приватного підприємства “Діоніс” і ТОВ
“Лариса” про визнання недійсним договору № 8/12-2000 від
08.12.2000 на підставі ст. 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
та застосування наслідків визнання угоди недійсною,
передбачених вказаною нормою.
У Х В А Л А господарського суду мотивована неможливістю розгляду
даної справи до закінчення провадження у кримінальній справі №
75-00006, оскільки в результаті розслідування кримінальної
справи можуть бути встановлені обставини, що мають значення для
правильного вирішення спору, зокрема, щодо наявності в діях
посадових осіб відповідача умислу на ухилення від сплати
податків з використанням ПП “Діоніс”.
ДПІ у Оболонському районі м. Києва в касаційній скарзі просить
скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 08.08.2002 у
справі № 25-316, посилаючись на неправильне застосування
господарським судом м. Києва норм процесуального права (ч. 1 ст.
79 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
),
оскільки вважає за можливе розгляд даної справи до закінчення
провадження у кримінальній справі № 75-00006, порушеної СВПМ ДПІ
у Оболонському районі м. Києва за фактом умисного ухилення від
сплати податків генеральним директором приватного підприємства
“Діоніс” Голубом Б.В. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3
ст. 212 КК України.
Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на участь
його представника в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав
касаційну скаргу, і заперечення представника відповідача-2,
перевіривши матеріали справи та правильність застосування
господарським судом першої інстанції норм процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
В обґрунтування позовних вимог ДПІ у Оболонському районі м.
Києва посилається на те, що при укладенні договору № 8/12-2000
одна із сторін договору – ПП “Діоніс” мало умисел на ухилення
від сплати податків. Ненарахування і несплата цим підприємством
податків на загальну суму 77590750,23 грн. підтверджується актом
перевірки від 27.11.2001 № 4426/10/23-505 дотримання вимог
податкового законодавства, правильності обчислення, повноти та
своєчасності сплати до бюджету податків приватним підприємством
“Діоніс” за період з 27.09.2000 по 24.01.2001.Позивач також
посилається на те, що згідно з рішенням власника підприємства
Качана С.Г. від 27.11.2000 директором підприємства був
призначений Голуб Б.В., який в період здійснення господарської
діяльності підприємства ( в т.ч. і на час укладання спірного
договору) утримувався в СІЗО № 13 та функції директора
підприємства здійснювати не міг.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що рішення за
наслідками перевірки приватного підприємства “Діоніс” позивач не
приймав. Але рішенням місцевого суду Харківського району м.
Києва від 02.07.2001 статут ПП “Діоніс” було визнано недійсним.
Рішення суду мотивоване тим, що засновник ПП “Діоніс” Качан С.Г.
нотаріально оформив передачу прав та обов”язків по ПП “Діоніс”
громадянці Борткус О.М., але змін, пов”язаних зі зміною
засновника, в статут не вніс та до органу реєстрації відповідних
документів не подав (що і стало причиною для визнання статуту
недійсним).
За таких обставин, висновок господарського суду першої інстанції
щодо задоволення клопотання відповідча-2 про зупинення
провадження у справі до закінчення розслідування кримінальної
справи № 75-00006 є таким, що відповідає чинному законодавству і
обставинам справи з огляду на наступне.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено вичерпний перелік підстав для зупинення
провадження у справі. Частина перша вказаної статті містить дві
підстави, з яких суд зобов”язаний зупинити провадження у справі.
Перша - у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення
пов”язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські
спори; друга – до вирішення відповідного питання компетентними
органами, зокрема, у разі порушення податковими та іншими
компетентними органами кримінальної справи.
Факт порушення 26.02.2002 СВПМ ДПІ у Оболонському районі м.
Києва кримінальної справи № 75-00006 відносно генерального
директора ПП “Діоніс” Голуба Б.В. за ознаками злочину,
передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (умисне ухилення від
сплати податків (ПДВ) в особливо великих розмірах) підтверджено
матеріалами справи і позивачем не заперечується. При цьому, слід
зазначити, що об”єкт злочинного посягання пов”язаний з предметом
судового розгляду, оскільки: по-перше, судом розглядається спір
про визнання недійсною угоди на підставі ст. 49 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
як укладеної з метою, завідомо
суперечною інтересам держави і суспільства (до яких належать і
угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними
особами від оподаткування доходів); по-друге, факт заниження
відповідачем-1 ПДВ в сумі 11334070,90 грн. у січні 2001 шляхом
неподання до ДПІ податкової декларації з ПДВ за січень 2001 року
встановлено позивачем в акті перевірки ПП “Діоніс”, від
27.11.2001, що і стало підставою для порушення кримінальної
справи (при цьому сума несплаченого ПДВ за спірною угодою між ПП
“Діоніс” та ТОВ “Лариса” входить до загальної суми несплаченого
ПДВ, зазначеної вище).
Враховуючи, що необхідними умовами для визнання угоди недійсною
відповідно до ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
є укладення її з
метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та
наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання
відповідних наслідків, суду при розгляді цієї категорії справ
слід встановлювати, в чому конкретно полягала завідомо суперечна
інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і в якій
мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.
Наявність умислу у сторони угоди (ПП “Діоніс”) означає, що вона,
виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна була
усвідомлювати протиправність угоди, що укладається, і
суперечність її мети інтересам держави і суспільства та прагнула
або свідомо допускала настання протиправних наслідків. Умисел
юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої
фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи,
маючи на це належні повноваження. За відсутності таких
повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатись
встановленою.
Враховуючи, що згідно з реквізитами договору спірну угоду
підписав саме директор ПП “Діоніс” Голуб Б.В. (відносно якого
порушено кримінальну справу), в результаті розслідування
кримінальної справи і можуть бути встановлені зазначені вище
обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Доводи позивача щодо встановлення місцевим судом Харківського
району м. Києва факту створення ПП “Діоніс” незаконним шляхом (у
зв”язку з чим будь-яка діяльність такого підприємства вже буде
суперечити інтересам держави і суспільства) правомірно не взято
до уваги господарським судом м. Києва, оскільки рішенням
місцевого суду Харківського району м. Києва від 02.07.2001 у
справі № 2-2207 було встановлено лише факт невнесення змін у
статут ПП “Діоніс” у зв”язку з передачею прав та обов”язків по
ПП “Діоніс” засновником підприємства Качан С.Г. громадянці
Борткус О.М., що і стало підставою для визнання статуту ПП
“Діоніс” недійсним.
Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного
застосування судом першої інстанції норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському
районі м. Києва залишити без задоволення а ухвалу господарського
суду м. Києва від 08.08.2002 у справі № 25/316 – без змін.
Головуючий Є.Усенко
Судді О.Глос
Й.Мілевський