ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7.11.2002 Справа N 24/116
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.,
судді
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Укрнафта”
на постанову від 02.08.2002 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 24/116
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сіріус”
до відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”
про стягнення 225 000 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 27.03.2002 року господарського суду м. Києва (суддя
Шидловська В.В.) позовні вимоги задоволено: на підставі статті
124 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
стягнуто з
відповідача на користь позивача 225 000 грн. суми попереднього
внеску, сплаченого останнім за договором купівлі-продажу нафти
від 27.09.2001 року № А 24/841-Н, з посиланням на припинення дії
цього договору згідно пункту 9.4 договору в зв’язку з
невиконанням зобов’язань покупцем.
Постановою від 2.08.2002 року Київського апеляційного
господарського суду рішення змінено в частині розподілу судових
витрат між сторонами. В решті рішення залишено без змін, а
апеляційна скарга відповідача – без задоволення.
Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта” у поданій касаційній
скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове
рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що договір
купівлі-продажу нафти не припинив чинності, оскільки згідно зі
статтею 162 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Окрім того, відповідач вказує на те, що згідно пункту 5.2
договору купівлі-продажу від 27.09.2001 року сума попереднього
внеску зараховується в попередню оплату за нафту під час
здійснення останнього платежу, а згідно пункту 9.5 договору у
випадку відсутності попередньої оплати за нафту з боку покупця,
продавець (ВАТ “Укрнафта”) не відшкодовує покупцю (позивачу)
понесені збитки, в тому числі і суму попереднього внеску.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) на предмет повноти їх встановлення і правильності
юридичної оцінки судом та заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників сторін С. Панченка, Л. Литвиненка,
Є.Потапова, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова –
скасуванню з ухваленням нового рішення про передачу справи на
новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
На спірні правовідносини, які склалися навколо обставин
невиконання позивачем (покупцем) зобов’язань по оплаті обсягів
нафти, придбаних у позивача за договором купівлі-продажу від
27.09.2001 року, поширюється дія статей 162, 216 та 232
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що не враховано
судом першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до пункту 4.3.1. договору біржа (третя особа)
перерахувала відповідачу попередній внесок в сумі 225 000 грн.,
сплачений останнім за участь в аукціоні по продажу нафти. За
умовами договору продаж нафти мав здійснюватися на умовах 100 %
передплати. Однак, покупець оплату, за винятком попереднього
внеску, не здійснив, і вказані обставини з достовірністю
встановлено судом.
Водночас відповідно до пункту 9.4 договору підставою припинення
його дії може бути відсутність попередньої оплати за нафту з
боку покупця протягом 5 днів з визначеної договором дати з
обов’язковим повідомленням покупця про припинення дії договору
не пізніше, ніж за 3 дня до дати припинення договору. Зазначений
пункт договору купівлі-продажу відповідає вимогам статті 232
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, згідно яких
продавець (відповідач) вправі відмовитись від договору у разі
наявності попередньої відмови покупця (позивача) на порушення
умов договору заплатити за придбану річ встановлену ціну.
З огляду на це передчасними визнаються висновки суду першої та
апеляційної інстанцій про припинення дії договору згідно пункту
9.4 договору, оскільки при направленні відповідачем листа від
24.10.2001 року за № 29 рн-10/288 не дотримано строки
обов’язкового повідомлення позивача про припинення договору,
передбачені пунктом 9.4 договору, а з матеріалів справи не
вбачається внесення сторонами до договору купівлі-продажу від
27.09.2001 року будь-яких змін чи доповнень щодо скорочення
терміну попередження позивача про припинення дії договору. Судом
першої та апеляційної інстанції не перевірено обставини
наявності чи відсутності відмови продавця від договору в порядку
статті 232 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Натомість наявна відмова позивача (покупця) здійснити розрахунки
з відповідачем у встановлений договором термін може бути проявом
односторонньої відмови покупця від виконання зобов’язання, яка
згідно імперативних вимог статті 162 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не допускається.
З цих же мотивів помилковими вважаються висновки суду
апеляційної інстанції про встановлення пунктом 9.4 договору
можливості припинення його дії в разі невиконання зобов’язань
покупцем, оскільки останні дії позивача не виключають наявність
односторонньої відмови від виконання договору. Окрім того, слід
зазначити, що згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов’язання припиняється
виконанням, проведеним належним чином (пункт 9.1 договору), а
статтями 216-223 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(глава 19) не передбачено таких підстав припинення зобов’язань
як невиконання зобов’язання однією з сторін цивільної угоди.
В розрізі вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо оцінки доказів в їх сукупності та
враховуючи наведене, суду першої інстанції при новому розгляді
справи слід ретельно перевірити доводи скаржника щодо
відсутності припинення чинності договору купівлі-продажу від
27.09.2001 року згідно пункту 9.4 цього договору.
Передчасними вважаються висновки апеляційного господарського
суду щодо відсутності у попереднього внеску, отриманого
продавцем (відповідачем) ознак завдатку, оскільки згідно з
пунктами 5.2, 9.5 договору сума попереднього внеску враховується
при здійсненні останнього платежу і не відшкодовується покупцю в
разі невиконання останнім зобов’язань по оплаті придбаного
товару.
Водночас відповідно до статті 195 Цивільного кодексу Української
РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
завдатком визнається грошова сума, що видається
однією з договірних сторін в рахунок належних з неї за договором
платежів іншій стороні і в разі невиконання договору стороною,
яка дала завдаток, він залишається у іншої сторони.
Зазначеним вище обставинам, які безпосередньо стосуються
предмету даного господарського спору, судом першої та
апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки, а
згідно імперативних вимог частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що
не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду
чи відхилені ним.
Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі частини 2
статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне встановлення обставин
справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної
оцінки всім обставинам справи, в зв’язку з чим справа підлягає
направленню на новий розгляд для достовірного з’ясування інших
обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення
даного спору та їх подальшого врахування в сукупності з
фактичними обставинами, встановленими судом першої інстанції.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”
задовольнити частково.
Рішення від 27.03.2002 року господарського суду м. Києва та
постанову від 2.08.2002 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 24/116 скасувати, справу передати
на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя В.Палій